Головуючий суду 1 інстанції - Суббота М.І.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 423/555/13

Провадження № 22ц/782/5451/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Максюта І.О., Єрмакова Ю.В.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу прокурора Попаснянського району Луганської області в інтересах архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Попаснянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Попаснянського районного суду Луганської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Попаснянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. У своєму позові позивач посилався на те, що у 1993 році ним було придбано кіоск у багатопрофільного підприємства «Курс» у АДРЕСА_1, проте документи про право власності оформлено не було. У 2010 році позивач звернувся до Попаснянської міської ради, яка присвоїла зазначеному ларьку поштову адресу та виготовила паспорт. Просив визнати за ним право власності на нежитлову споруду-ларьок, за набувальною давністю.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року було задоволено позов до Попаснянської міської ради та визнано право власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - ларьок, за набувальною давністю.

Не погодившись із вказаним рішенням виконуючим обов'язки прокурора Попаснянського району Луганської області було подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Згідно з вимогами ч.1 ч.3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення; 4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості позовних вимог з нормативної точки зору та з їх доведеності в суді належними доказами.

Проте, до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, оскільки задовольнив позов до відповідача який не приймав участі у справі.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог ЦПК України в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, на яку вказує позивач як на порушника своїх прав.

В силу ч.1 ст. 118 ЦПК України звернення до суду відбувається шляхом подання до суду позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача - Виконавчого комітету Попаснянської міської ради.

Ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 08 квітня 2013 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Попаснянської міської ради про визнання права власності на нежитлову споруду за набувальною давністю.

Разом з тим, судом першої інстанції були розглянуті вимоги та ухвалено рішення про визнання права власності до Попаснянської міської ради, до якої позов не заявлявся і в установленому законом порядку питання про притягнення її до участі у справі як відповідача судом першої інстанції не вирішувалось.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права без ухвалення нового рішення, оскільки позовні вимоги не були розглянуті судом першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна інстанція позбавлена можливості прийняти нове рішення.

З урахування наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Приписами статті 309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки під час вирішення справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню без ухвалення нового рішення.

При цьому колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог, оскільки це може бути зроблено під час розгляду справи до заявленого відповідача.

Керуючись ст.ст. 209, 303,307,309, 313, 316 ЦПК України судова колегія ,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Попаснянського району Луганської області в інтересах архітектурно-будівельного контролю у Луганській області задовольнити частково.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Попаснянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: