АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц- 3772/07 Головуючий в 1 інстанції: Нестеренко Н.В.
Категорія Доповідач: Мартинюк В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Мартинюка В.І.
Суддів: Ступної Я.Ю., Темнікової В.І. при секретарі: Плахотнюк К.К.
за участю : позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2, представника відповідачаОСОБА_3
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького технологічного Інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду з позовом до Сєвєродонецького технологічного інституту Східноукраїнського національного університету Імені Володимира Даля про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона працювала у відповідача і має 37 років 5 місяців науково-педагогічного стажу. На наукову пенсію вийшла 01.10.2003 року. В період виходу на пенсію і по теперішній час діє Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі Закон) і згідно положень статті 24 цього Закону вона має право на грошову допомогу у розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат із наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсії таким працівникам здійснюється відповідно до частини третьої цієї статті за умови звернення за призначенням пенсії відповідно до цього Закону та звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника.
Позивачка також вказала, що вона 05 квітня 2006 року звернулася до відповідача з заявою про виплату їй передбаченої вищезазначеним Законом матеріальної допомоги. Одночасно вона просила здійснити їй виплату надбавок за вислугу років в період з січня 1997р.по серпень 2002р. і на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в період з
2
січня 1998 року по серпень 2002р. фактично відпрацьований час, передбаченого статтею 57 Закону України «Про освіту» і Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат» за період з січня 1997 року по серпень 2002 року. В листопаді 2005 року відповідач виплатив позивачці 53 гривні 35 копійок, інші суми виплатити відмовився.
Просила стягнути суму виплати надбавок за вислугу років за період з січня 1997 року по серпень 2002 року, які не сплачені складають 3680 гривень 38 копійок. Розмір виплат на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за період з січня 1998 року по серпень
2002 року, які також не сплачені у розмірі 1025 грн. 40 коп., матеріальної допомоги 4217
гривень 00 копійок, а також просила стягнути з відповідача грошову винагороду за
сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у сумі 1241 грн.40 коп. а
всього 10164 гривень 18 копійок.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2007 року у позові ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та невірне застосування норм матеріального права, просить постановити своє рішення яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, сторони по справі, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах її доводів, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Судом 1 інстанції встановлено:
ОСОБА_1 працювала в Сєвєродонецькому технологічному інституті Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в професорсько-викладацькому складі. Вказаний учбовий заклад має IV рівень акредитації.
01 жовтня 2003 року позивачка була звільнена за власним бажанням в зв'язку з виходом на наукову пенсію, про що зроблено запис в трудовій книжці /а.с. 21/. 06 жовтня
2003 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду асистента кафедри КІТ і 30
серпня 2005 року була звільнена у зв'язку з закінченням строку трудового договору.
Згідно довідки № 1 наданої відповідачем /а.с. 47/ позивачка з лютого 1997 р. по серпень 2000 року отримувала заробітну плату виключно з позабюджетних коштів, в січні 1997 року заробітна плата повністю виплачена за рахунок бюджетних коштів.
Починаючи з вересня місяця, 2000 р. позивачка отримувала заробітну плату яка складалася з бюджетних та поза бюджетних коштів. З 2001 рокуОСОБА_1 отримувала заробітну плату з бюджетних коштів, які складалися з загального фонду та спеціального фонду.
Відповідно до абзацу восьмого ч.1 ст. . 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків.
Відповідно до абзацу десятого ч.1 ст. 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Відповідно до 4.1 ст. 61 Закону України «Про освіту» фінансування державних навчальних Закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за
3
рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з рефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту».
Згідно «Порядку погашення заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 р. № 934 особам, які працювали у 1997-2002 роках на посадах педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів та установ, у тому числі за сумісництвом, і звільнилися або вийшли на пенсію, заборгованість погашається один раз на квартал за їх заявою, поданою закладу чи установі, в яких вони працювали та які їм нарахували виплати.
Як встановлено судом, відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1. було зараховано за період з вересня 2000 року по червень 2001 року суму допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки 240 гривень 00 копійок, виплачено в 2001 році - 216грн. 00 копійок та на час звернення сума заборгованості складала 24 гривні 00 копійок, /а.с. 49, довідка № 3/. Також позивачці було нараховано надбавку за вислугу років за січень 1997 року у розмірі 68 гривень 00 копійок і виплачено 53 гривні 35 копійок, та з вересня по грудень 2000 року нараховано надбавку за вислугу років у розмірі 201 гривня 60 копійок і виплачено 157 гривень 25 копійок, /а.с. 50, довідка № 4/
Суми у розмірі, які слід виплатити позивачу і є кредиторською заборгованістю Державно бюджету України не підлягають стягненню в зв'язку з тим, що згідно ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» цим Законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати встановлені статтею 57 Закону України «Про освіту» в частині: абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені.
Стаття 2 цього закону вказує, що кредиторська заборгованість Державного бюджету України встановлена статтею 1 цього Закону, є обов'язковою до погашення і погашається протягом п'яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.
Стаття 3 цього Закону вказує, що погашення кредиторської заборгованості проводиться виключно у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України Надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ повинні нараховуватися із заробітної плати, яка виплачувалася з державного бюджету, однак позабюджетні кошти до 2000 року не входили до бюджету, а лише з 2000 року Державний Бюджет України почав складатися із загального та спеціального фондів і позабюджетні кошти включатися в спеціальні фонди всіх рівнів, тому доводи апеляції в цій частині є необґрунтовані й судом 1 інстанції мотивовані в рішенні.
Відповідно до ст. . 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників, підприємств, установ, організацій, вищих
4
навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2003рік" п.26. ст. 63 зупинено на 2003 рік дію частини десятої статті 24 в частині виплати грошової допомоги при виході на пенсію (щодо науково-педагогічних працівників, які працюють у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ акредитації, закладах післядипломної освіти), Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність.
Відповідно до абзацу дев'ятого ст. . 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків.
Згідно до ч.1 та ч.2 ст. 47 Закону України «Про вищу освіту» педагогічні працівники це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю. Науково-педагогічні працівники це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.
Як вбачається з копії витягу Східноукраїнського національного університету імені В.Даля та копій Сертифікатів про акредитацію від 04.12.2006 року та 27.05.2002 року вказаний учбовий заклад має IV рівень акредитації /а.с. 80-84/., а позивачка є науково-педагогічним працівником, тому суд 1 інстанції обґрунтовано послався на вищезазначені вимоги Закону, й обґрунтовано відмовив позивачці в задоволенні її позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду, підстав, для зміни або скасування рішення суду1 інстанції, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313.315. ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2007 залишити без зміни.
Ухвала суду набирає сили негайно, але може бути оскаржена сторонами по справі в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.