Справа № 372/4540/13-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.
Провадження № 22-ц/780/526/14 Доповідач у 2 інстанції Поліщук
Категорія 42 23.01.2014
УХВАЛА
Іменем України
21 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А..
суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.
при секретарі: Лопатюк В.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року у справі за позовом підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкової території.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2013 року позивач звернувся з вказаним позовом в суд та просив стягнути з відповідача на свою користь 2306 грн. 74 коп. заборгованості за надані комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 є мешканцем і власником квартири АДРЕСА_1, а ПОЖ Української міськради обслуговує вказаний будинок - надає послуги по утриманню житла. Відповідач вказані послуги отримує, однак сплачує їх вартість тільки частково, внаслідок чого за період з 01.09.2007 року по 01.09.2013 року виникла заборгованість в заявленій позивачем сумі.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради заборгованість за комунальні послуги в розмірі 2306 грн. 74 коп. та сплачені позивачем судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп., а всього стягнуто 2536 грн. 14 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, ненадання належної оцінки доводам відповідача.
Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначається про те, що між ним та відповідачем відсутній договір про надання комунальних послуг, а отже надані послуги та рахунок за них не можуть бути боргом.
Також вважає, що позивачем в односторонньому порядку було збільшено вартість комунальних послуг, що суперечить вимогам діючого законодавства.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог ст. 68 ЖК України не оплачував послуги в установлені строки та в повному обсязі, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість з оплати зазначених послуг, а тому вони підлягають стягненню в повному обсязі.
Колегі суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міськради обслуговує вказаний будинок і надає послуги по утриманню житла.
В період з 01.11.2007 року по 01.09.2013 року відповідач не в повному обсязі сплачував квартплату і має заборгованість в розмірі 2306 грн. 74 коп, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. (а.с.4-5).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачу щомісяця надсилається розрахунок про щомісячні нарахування та суму боргу, проте він сплачує за отримані послуги лише частково. Суму боргу та якість отриманих послуг відповідач не оспорював.
Встановивши вказані обставини, суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав задоволення позову.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що між ОСОБА_1 та позивачем відсутній договір про надання комунальних послуг, а тому надані розрахунки за комунальні послуги не можуть вважатися боргом не заслуговують на увагу суду, так як відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Протее сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.
Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що позивачем в односторонньому порядку було збільшено вартість комунальних послуг.
Позивачем був наданий до суду розрахунок за комунальні послуги за період з вересня 2007 року по серпень 2013 року, який відповідає вимогам законодавства України.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: