Судове рішення #34895234


Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4941/13-ц

Провадження № 2/553/187/2014


Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України


14.01.2014м. м. Полтава



Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Парахіної Є.В.,

при секретарі Бутенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 11.06.2003 року перебувала з відповідачем ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі, який розірваний 14.11.2012 року. В період шлюбу рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтави ради № 498 від 20.12.2005 року ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на приватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_1, після чого сторонами по справі як подружжям спільною працею та за спільні кошти в період з 2005 по 2007 рік здійснювалось будівництво житлового будинку, який побудований на 100 %, проте в експлуатацію не зданий. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14.12.2012 року недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1 визнаний спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, крім того, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки за вказаною адресою. Проте відповідач не визнає право власності позивачки та створює перешкоди в користуванні та розпорядженні нею земельною ділянкою та недобудованим житловим будинком, не надає доступ до цих об'єктів нерухомості, не реагує на її відповідні письмові звернення, у визначений позивачкою день та час - о 8-00 год. 01.09.2013 року, о 19-00 год. 24.09.2013 року, 11.10.2013 року - вона прибувала до домоволодіння для вселення, проте ОСОБА_2 був відсутній, ворота паркану зачинені, доступ до земельної ділянки та будинку не наданий, про неможливість з'явитись у визначений час відповідач не повідомив.

Просить суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачем недобудованим житловим будинком та 1/2 частиною земельної ділянки площе 600 кв.м по АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 дублікати всіх ключів від всіх воріт паркану, від всіх дверей недобудованого житлового будинку та всіх дверей в ньому, зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод та надати цілодобовий вільний доступ у користуванні ОСОБА_1 недобудованим житловим будинком та 1/2 частиною земельної ділянки шляхом знесення частини цегляної огорожі навколо недобудованого будинку для улаштування вільного входу та виходу, в'їзду та виїзду до 1/2 частини земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали, просили задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову ОСОБА_2, посилаючись на його безпідставність, зазначили, що відповідач визнає право власності позивачки на недобудований житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1, проте надати ключі від воріт паркану та вхідних дверей будинку не має можливості без погодження з третім власником - племінником відповідача, який здійснює будівництво на території вказаного домоволодіння, зберігає там будівельні матеріали, придбані за власні кошти. Крім того, оскільки право власності на нерухоме майно набувається після його державної реєстрації, житловий будинок не прийнято в експлуатацію, відповідно, право власності позивачем за собою не зареєстровано, тоді як рішення суду не є правовстановлюючим документом, її звернення до суду з приводу усунення перешкод в користуванні власністю є безпідставним.

Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено в ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищенаведеного, судом розглянуто справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що 11.06.2003 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_2, про що Полтавським міським відділом РАГС Полтавського обласного управління юстиції зроблений актовий запис за № 522, взяла прізвище чоловіка "ОСОБА_1". Шлюб розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 05.12.2012 року.

ОСОБА_2 в період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2005року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1959 та посвідченого державним нотаріусом Другої Полтавської державної нотаріальної контори, придбав земельну ділянку площею 600 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ленінської районної в м. Полтаві ради № 498 від 20 грудня 2005 року ОСОБА_2 дозволено будівництво житлового будинку на приватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу і поділ майна, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя визнано об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1, крім того, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 600 кв.м за вказаною адресою, яка набута на підставі Договору купівлі-продажу від 05.07.2005 року.

Право власності на 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 зареєстровано ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.04.2013 року № 2919810.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 в експлуатацію не прийнято, у зв'язку з чим зареєструвати в органах державної реєстрації право власності на нього позивач не має можливості.

Обґрунтовуючи свої висновки про можливість визнання недобудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Апеляційний суд Полтавської області в рішенні від 14.12.2012 року виходив з того, що відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи, будинок придатний для проживання, оздоблений необхідними для проживання комунікаціями, однак не зданий в експлуатацію.

Беручи до уваги вищенаведене, той факт, що позивач є власником 1/2 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, незважаючи на те, що на час розгляду справи судом житловий будинок за вказаною адресою не прийнято в експлуатацію, суд вважає, що він є об'єктом спільної власності, ОСОБА_1 є співвласницею цього нерухомого майна та має право на реалізацію наданих їй як власнику чинним законодавством прав володіння, користування та розпорядження майном.

Поряд з цим, суд вважає доведеним той факт, що відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачці ОСОБА_1 у користуванні належним їй нерухомим майном - 1/2 частиною земельної ділянки та недобудованим житловим будинком по АДРЕСА_1.

Позивач та її представник пояснили в судовому засіданні, що з листопада 2012 року, коли ОСОБА_1 визнана власницею спірного житлового будинку та частин земельної ділянки, вона не має вільного доступу до них, не має ключів від воріт огорожі домоволодіння та вхідних дверей будинку, як і ключів від інших дверей в приміщенні житлового будинку, якщо такі маються; вона неодноразово письмово повідомляла ОСОБА_2 про дату та час, коли має намір з'явитись до домоволодіння з метою вирішення питання надання їй доступу до користування власністю, проте останній у визначений час не з'являвся, не повідомляв про причини, що унеможливлюють явку, не пропонував узгодити іншу дату зустрічі, та не надав ключів та можливість мати вільний доступ до домовололдіння.

Так, 12.08.2013 року, 10.09.2013 року та 02.10.2013 року ОСОБА_1 направлялись вимоги на адресу ОСОБА_2 про усунення перешкод та надання їй постійного доступу, користування та проживання в недобудованому житловому будинку по АДРЕСА_1, користування 1/2 частиною земельної ділянки площею 600 кв.м за вказаною адресою. Позивачем у вищевказаних листах визначались дата та час для усунення перешкод у користуванні належним їй майном як законному власнику - о 8-00 год. 01.09.2013 року, о 19-00 год. 24.09.2013 року, 18-30 год. 11.10.2013 року.

Вимоги були отримані відповідачем власноруч, на підтвердження чого позивачем надано суду відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте ОСОБА_2 у визначений позивачем час був відсутній у домоволодінні по АДРЕСА_1, до воріт якого приходила ОСОБА_1 разом зі свідками, ворота були зачинені, на територію домоволодіння вона потрапити не змогла.

До пояснень відповідача в судовому засіданні про те, що він визнає право власності позивачки ОСОБА_1 на вищенаведене майно, не чинить їй перешкод в користуванні ним, суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.

За період час протягом серпня-жовтня 2013 року ОСОБА_2 дублікати ключів від воріт паркану та вхідних дверей будинку по АДРЕСА_1, позивачці не надав, свою дату зустрічі не запропонував.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував той факт, що отримував листи від позивача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та будинком, пояснив, що не міг бути присутнім в будинку у визначений нею час, бо усі три рази в цей період знаходився у відрядженні. При цьому, жодних доказів на підтвердження достовірності вказаних доводів суду не надав та пояснив, що відмовляється передати позивачці дублікати ключів від воріт домоволодіння та житлового будинку.

Доводи ж відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач не може користуватись цим майном, а відповідач не може передати їй ключі, оскільки на це немає згоди третього співвласника та до вирішення питання про порядок користування спільним майном, на переконання суду, є надуманими та безпідставними, оскільки рішенням суду недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1, визнаний об'єктом спільної власності двох осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, саме ці дві особи є власниками і земельної ділянки за вказаною адресою загальною площею 600 кв.м в рівних частках по 1/2 кожен.

Жодних доказів того, що будь-яка третя особа є власником вищенаведеного нерухомого майна, відповідачем суду не надано, факт же виконання особою будівельних робіт в домоволодінні згідно норм чинного законодавства не є підставою для набуття нею права власності на будинок та земельну ділянку, а відтак, отримання згоди цієї особи на користування майном його власниками не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Крім того, належних доказів виконання гр. ОСОБА_6 в період з грудня 2012 року до теперішнього часу будівельних робіт на території земельної ділянки та в житловому будинку по АДРЕСА_1, придбання та зберігання за вказаною адресою будь-яких будівельних матеріалів суду не надано, а законність таких дій, якщо вони мали місце, викликає сумніви, зокрема, за відсутності доказів надання на це згоди усіх співвласників, зокрема, позивача ОСОБА_1

Питання ж про визначення порядку користування спірним майном відповідачем перед судом не ставилось й відсутність такого порядку не є підставою для обмеження одного зі співвласників на реалізацію його права користування та володіння майном.

Згідно ст. ст. 376, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконливого висновку про доведеність факту здійснення перешкод з боку відповідача ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 у користуванні їх спільним недобудованим житловим будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а відповідно, вважає за доцільне позов в цій частині задовольнити, зобов'язавши відповідача з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 передати їй дублікати ключів від воріт, встановлених на огорожі домоволодіння, та від вхідних дверей житлового будинку та в подальшому не чинити перешкод в користуванні, надавши позивачці вільний доступ до належного їй нерухомого майна.

Разом з тим, судом не здобуто жодних доказів того, що відповідачем здійснювались перешкоди ОСОБА_1 у розпорядженні вищевказаним майном, як і доказів того, що будь-які двері всередині житлового будинку обладнані замками та відповідач володіє ключами від них, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Такими, що не підлягають задоволенню, на думку суду, є також позовні вимоги про покладення обов'язку на відповідача знести частину цегляної огорожі, встановленої навколо домоволодіння по АДРЕСА_1, зважаючи на те, що наявність у розпорядженні позивача ОСОБА_1 ключів від воріт забезпечить їй можливість вільного входу та виходу, в'їзду та виїзду з домоволодіння, тоді як необхідність вжиття додаткових заходів у вигляді знесення частини паркану задля забезпечення мети вільного користування земельною ділянкою позивачем не обґрунтовано та не доведено в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою - задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 1/2 частиною земельної ділянки та недобудованим житловим будинком АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 дублікати ключів від воріт огорожі домоволодіння та від вхідних дверей недобудованого житлового будинку по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні та надати вільний доступ до належної їй 1/2 частини земельної ділянки та недобудованого житлового будинку по АДРЕСА_1.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення - в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.





Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна




  • Номер: 6/553/116/2016
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 553/4941/13-ц
  • Суд: Ленінський районний суд м. Полтави
  • Суддя: Парахіна Є. В.
  • Результати справи: скасовано
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.08.2016
  • Дата етапу: 18.10.2016
  • Номер: 22-ц/786/2695/16
  • Опис: заява Шкурко В.В. про скасування обмеження у праві виїзду за межі України
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 553/4941/13-ц
  • Суд: Апеляційний суд Полтавської області
  • Суддя: Парахіна Є. В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.09.2016
  • Дата етапу: 18.10.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація