248/8448/13-а

2-а/248/1/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді ХОМІНЕЦЬ І.В.

при секретарі ХРИСТОФОР Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харцизьку Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Харцизька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, ІДПС старшини Волікова Олександра Володимировича, начальника ВДАІ м. Харцизька Савчук Сергія Семеновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,стягнення матеріальної та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову від 13.08.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП.

Позов мотивує тим, що 13.08.2013 року посадовою особою відповідача ІДПС Воліковим О.В. винесено вищевказану постанову. 13.08.2013 року приблизно о 20:00 годині він рухався за кермом «Чери а15» державний номер НОМЕР_1 по вул.Адамця у напрямку міського басейну до вул. Даргомижського. Біля центрального входу до міського парку ім.. Чехова був зупинений інспектором ДАІ Воліковим О.В. До зупинки його транспортного засобу працівниками міліції він рухався з дозволеною швидкість, не перевищуючи припустиму межу. Причиною зупинки інспектором його транспортного засобу було названо перевищення швидкості, встановленої для населених пунктів та додатково обмеженою знаком 3.29. при цьому інспектор послався на прибор, який з його слів знаходився у патрульному автомобілі без включених проблискових маячків. На вимогу працівника ДАІ він передав своє водійське посвідчення та реєстраційний документ на транспортний засіб. На вимогу ІДПС вийти з транспортного засобу він відмовив. Через тривалий час інспектор повернувся із повторною вимогою вийти з транспортного засобу. Далі він сказав, що на нього, тобто ОСОБА_1, складено адміністративний протокол за порушення вимог дорожнього знаку 3.29 та п. 12.9 ПДР України,хоча вважає,що в тому місці знак 3.29 встановлений незаконно. Далі інспектор промовив склад ст. 63 Конституції України, але на його вимогу надати у друкованому вигляді відмовив. Всупереч нормам ст. 268 КУпАП жодного доказу на його вимогу надано не було, він не мав можливості долучити до розгляду справи свого захисника, не дали можливості залучити двох свідків. Вважає накладене на нього адміністративне стягнення необґрунтованим та незаконним, а дії відповідача неправомірними, оскільки вони порушують його права та вимоги діючого законодавства. З приводу незаконних дій інспектора 14 серпня 2013р.він написав скаргу на ім.»я начальника ДАІ Савчука С.С.,однак той надав відповідь,що в діях інспектора немає ніяких порушень.Вважає,що Савчук покриває незаконні дії своїх підлеглих або не контролює їх роботу.З приводу всіх цих порушень він написав заяву до прокуратури м.Харцизька,однак отримав листа,що заява передана знов до ДАІ для прийняття заходів та надання відповіді.До наступного часу відповідь на своє звернення він так і не отримав.

Крім того,під час його зупинки працівники ДАІ пошкодили в його автомобілі механізм підйому скла вікна переднього пасажира. Справа в тому, що разом з відповідачем Воліковим був ще один працівник ДАІ на прізвище ОСОБА_2.Вони разом почергово тисли на скло,щоб він,тобто ОСОБА_1,не зміг закрити вікно.Вартість механізму 350грн.та робота по його заміні близько 150грн.Він просить стягнути 450грн.на відшкодування матеріальної шкоди з Державної автоінспекції,тому що Воліков і ОСОБА_2-працівники ДАІ і відповідальність повинна нести держава.

Крім того,незаконними діями працівників ДАІ -службових осіб та їх начальником йому спричинена моральна шкода,яка полягає в тому,що його необґрунтовано звинуватили в скоєнні адміністративного правопорушення,начальником ДАІ не надано оцінки діям підлеглих,не виправили помилки розгляду адміністративної справи.Йому фактично було відмовлено в захисті своїх прав,він відчув безпомічність перед службовими особами органів державної влади.Він вимушений був витрачати значний час на збирання доказів,складання документів,звернення до суду,ДАІ,прокуратури.Всі ці події викликають у нього стресовий стан,який поглиблюється з кожним судовим засіданням.Моральні страждання оцінює в 2500грн.Ця сума лише частково може загладити його моральні страждання.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та дав суду свідчення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - ВДАІ м. Харцизька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та відповідач начальник ВДАІ м. Харцизька Савчук С.С. в судове засідання не з'явились, про час та день слухання справи повідомлялись своєчасно, належним чином.

Відповідач Воліков О.В. в судове засідання не з*явився,надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови серії АА2 № 635764 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 13.08.2013 року о 19:44 годині в м. Харцизьку по вул. Адамця керував транспортним засобом автомобілем марки «Чери а15», державний номерний знак НОМЕР_1, на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29, обмеження швидкості руху 40 км./год., рухався зі швидкістю 72 км./год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 32 км./год., чим порушив п. 12.9 Правил дорожнього руху і скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Вказаною постановою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Згідно п. 12.9 Правил дорожнього руху України, водіям забороняється зокрема перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7 правил, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Статтею 122 ч. 1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо сторона, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Так, при вирішенні справи по суті, суд приймає до уваги докази, надані позивачем, який своїми доводами довів, що в його діях дійсно відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідачі не використали свого права участі в судовому засіданні та опротестування тих обставин, на які посилається позивач. Обов'язок доказування правомірності свого рішення як посадової особи відповідач не виконав, а свою позицію щодо не визнання заявлених позовних вимог жодним чином не обґрунтував. У зв'язку з викладеним суд вважає позов обґрунтованим, доведеним і таким, який слід задовольнити у повному обсязі в частині визнання дій інспектора ДАІ Волікова неправомірними,скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття адміністративного провадження.

Також суд вважає ,що вимоги ОСОБА_1в частині поновлення строку оскарження постанови про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню,оскільки встановив,що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин.З матеріалів справи вбачається,що копію протоколу про адміністративне правопорушення він отримав 24 вересня 2013р.на свій запита.с.10 зв.

Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1щодо надання правової оцінки діям начальника ВДАІ м.Харцизька Савчука С.С. не підлягаючими задоволенню ,оскільки такі вимоги не передбачені законом.Позивач повинен сам викладати свої вимоги конкретно,відповідно до діючого законодавства.

Також суд вважає позовні вимоги щодо стягнення матеріальної і моральної шкоди такими ,що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Стягнення моральної шкоди по справах даної категорії не передбачено ,а питання про стягнення матеріальної шкоди вирішується в рамках цивільно-правових відносин та розглядаються в порядку ,встановленому ЦПК України.Крім того,позивач в судовому засіданні уточнив,що матеріальну відповідальність повинна нести Держава,оскільки ДАІ-це державний орган,однак такого відповідача по справі він не залучав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122 ч.1, 252, 247 КУпАП, ст.ст.2, 4, 8, 11, 17, 18, 69, 71, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ м. Харцизька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, ІДПС старшини Волікова Олександра Володимировича, начальника ВДАІ м. Харцизька Савчук Сергія Семеновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати дії Інспектора дорожньо-патрульної служби УДПС Харцизького МВ старшини міліції Волікова Олександра Володимировича в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України неправомірними.

Скасувати постанову серії АА2 № 635764 від 13.08.2013 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Провадження по адміністративній справі - закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: