Справа № 149/3992/13-ц

Провадження №2/149/86/14

Номер рядка звіту 45

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2014 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І.В.

за участі секретаря Янюк А.Й.

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

28.11.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на сина ОСОБА_5 за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року в сумі 33848,57 грн.

Позов мотивовано тим, що на підставі рішення суду з ОСОБА_3 щомісячно підлягають стягненню аліменти на утримання їх спільного сина - ОСОБА_5. Як стверджує позивач, відповідач не вчасно сплачує аліменти, внаслідок чого станом на 01.07.2013 року утворилась заборгованість в сумі 5985 грн. Відповідно до вимог ст. 196 СК України позивач просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року, що відповідно до наданих позивачем розрахунків становить 33848,57 грн.

У судовому засіданні позивач зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року в сумі 30153,67 грн.

Відповідач, представник відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, як безпідставного. Також відповідачем надані письмові заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову та задовольнити стягнення суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 1203,55 грн. Свої доводи відповідач мотивує тим, що між позивачем та відповідачем, на початку сплати аліментів було досягнуто усної домовленості про те, що оскільки відповідач не має постійного місця роботи та отримує нерегулярний дохід, він буде сплачувати аліменти не щомісячно, як це зазначено в рішенні суду, а по можливості. За всі попередні роки аліменти сплачувались в повному обсязі. Також відповідач зазначає, що під час особистих зустрічей з сином, по мірі можливості, він надає йому матеріальну допомогу. Окрім цього, відповідач звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки належить застосувати спеціальну позовну давність в один рік. Відповідно до наведеного відповідачем розрахунку, сума пені за період з грудня 2012 року по грудень 2013 року має становити 1203,55 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьки : батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_1.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28.08.2009 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.07.2009 року і до його повноліття. Рішення суду набуло законної сили 08.09.2009 року.

На виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-1849 від 28.08.2009 року, який знаходиться на виконанні у ВДВС Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області.

До спірних правовідносин належить застосувати норми Сімейного кодексу України (надалі - СК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Наявність заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року підтверджується листом відділу ДВС Хмільницького МРУЮ № 03-88 від 13.01.2014 року та доданим до нього розрахунком. Так, заборгованість по сплаті аліментів станом на 31.12.2012 року становила 2614,50 грн., а станом на 01.01.2014 року - 3040 грн. При цьому, суд приймає до уваги вказаний розрахунок, оскільки наведені в ньому відомості підтверджуються також копіями квитанцій про сплату аліментів, що надані відповідачем за вказаний період.

Суд не приймає до уваги лист відділу ДВС Хмільницького МРУЮ № 03-8221 від 14.11.2013 року та доданий до нього розрахунок, оскільки наведені в ньому відомості, суперечать іншим дослідженим судом доказам. Так, з пояснень сторін та копій квитанцій встановлено, що відповідачем було сплачено аліменти 04.05.2012 року в сумі 700 грн. (прибутковий касовий ордер № 18439 від 04.05.2012 року), 15.05.2013 року в сумі 1400 грн. (квитанція № 2 від 15.05.2013 року), 30.07.2013 року в сумі 2100 грн. (квитанція № 4 від 30.07.2013 року). Вказані проплати не відображені в розрахунку державної виконавчої служби від 14.11.2013 року.

Окрім цього, відповідач пояснив, що в період за який стягуються аліменти він не мав постійної роботи, офіційно не працював, а отриманий ним щомісячний дохід становив від 800 до 1400 грн. в місяць. Також пояснив, що щомісячно не сплачував аліменти, оскільки вважав, що на початку сплати аліментів, досяг з позивачем усної домовленості про те, що аліменти будуть сплачуватись не щомісячно, а періодично.

Вказані доводи суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано доказів існування договору укладеного з позивачем щодо сплати аліментів на дитину, а відповідно до ч. 1 ст. 189 СК України такий договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується. Відсутність такого договору підтверджена також і позивачем. Наявні в матеріалах справи листи Головного управління юстиції у Вінницькій області від 25.01.2011 року, 17.03.2011 року, лист відділу ДВС Хмільницького МУЮ від 17.12.2010 року, лист Хмільницької міжрайпрокуратури від 29.04.2011 року надані на звернення позивача, підтверджують звернення позивача до вказаних органів з питань сплати відповідачем аліментів та вжиття заходів для їх своєчасного стягнення.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів ініціювання питання щодо зменшення розміру сплати аліментів, розстрочення їх сплати тощо.

Доводи відповідача про те, що він здійснював додаткові витрати на утримання сина не підтверджені доказами, а також відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України відповідач як батько дитини зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на неї.

Окрім цього, суд не приймає доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності в один рік, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується.

З огляду на це, до спірних правовідносин строк позовної давності не застосовується.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, оскільки така заборгованість, станом на 01.01.2014 року становить 3040 грн. виникла з вини відповідача, який згідно рішення суду від 28.08.2009 року зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 1 ст. 196 СК України у позивача виникло право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Разом з тим, розмір пені, що визначений позивачем в позовній заяві, суд не приймає до уваги, оскільки в даному розрахунку не враховано те, що відповідачем частково погашалась заборгованість по сплаті аліментів, а також не враховано строк кінцевої сплати аліментів за кожен період. Також суд не приймає до уваги розрахунок пені наведений відповідачем у письмових запереченнях, оскільки при його обрахунку не враховано весь період прострочення, з моменту виникнення заборгованості та до її погашення.

Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, з'ясуванню підлягає розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, необхідно встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Так, станом на 31.12.2011 року заборгованість по сплаті аліментів була відсутня. Як встановлено з досліджених у судовому засіданні доказів, а саме розрахунку відділу ДВС Хмільницького МУЮ від 13.01.2014 року, копій квитанцій, що також не заперечується сторонами, за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року відповідачем було сплачено аліменти в таких сумах: 10.03.2012 року - 640 грн. (квитанція № 2709), 04.05.2012 року (№18439) - 700 грн., 23.10.2012 року - 1750 грн. (№ 2482), 15.05.2013 року - 1400 грн. (квитанція № 2), 30.07.2013 року - 2100 грн. (квитанція № 4), 30.10.2013 року - 91 грн. (№ 3037).

При цьому, розмір аліментів з січня по березень 2012 року становив - 448,75 грн., з квітня по червень 2012 року - 465,75 грн., з липня по вересень 2012 року - 481,50 грн., з жовтня по грудень 2012 року - 505,5 грн., з січня 2013 року по червень 2013 року - 475,25 грн., з липня по листопад 2013 року - 502,5 грн.

Таким чином, наприклад за січень 2012 року пеня в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, з урахуванням погашення заборгованості по сплаті аліментів за січень 2012 року - 10.03.2012 року становить 175,01 грн., оскільки кількість днів прострочення сплати аліментів становить - 39 днів (448,75х1:100х39=175,01 грн.)

Отже враховуючи розміри не сплачених відповідачем аліментів по кожному з цих періодичних платежів, строк до якого кожне зобов'язання мало бути виконано, розмір пені має становити : за лютий 2012 року - 150,06 грн., березень 2012 року - 152,57 грн., квітень 2012 року - 732,75 грн., травень 2012 року - 675,34 грн., червень 2012 року - 535,61 грн., липень 2012 року - 1980 грн., серпень 2012 року - 1237,45 грн., вересень 2012 року - 1093 грн., жовтень 2012 року - 990,78 грн., листопад 2012 року - 961,68 грн., грудень 2012 року - 1066,60 грн., січень 2013 року - 855,45 грн., лютий 2013 року - 722,38 грн., березень 2013 року - 575,05 грн., квітень 2013 року - 866,58 грн., травень 2013 року - 727,13 грн., червень 2013 року - 584,56 грн., липень 2013 року - 462,3 грн., серпень 2013 року - 306,52 грн., вересень 2013 року - 155,77 грн., жовтень 2013 року - 0.

Таким чином сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року становить 15006,59 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 15006,59 грн. Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.20, 196, 197 СК України, ст. ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213- 215, 294, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області 09.03.1998 року, податковий номер - НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України у Хмельницькій області 05.10.2010 року, податковий номер - НОМЕР_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_5, за період з 01.01.2012 року по 01.11.2013 року в розмірі 15006 (п'ятнадцять тисяч шість) грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області 09.03.1998 року, податковий номер - НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 243,60 грн. в дохід держави.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Олійник І. В.