Справа № 161/13593/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М.

Провадження № 22-ц/773/40/14 Категорія: 27 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Свистун О.В.,

суддів - Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,

при секретарі - Черняк О.В.,

з участю: представника позивача - Марченко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» ЛТД про стягнення заборгованості та обмеження у праві виїзду за кордон,

за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД про стягнення заборгованості та обмеження у праві виїзду за кордон задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 солідарно з основним боржником ОСОБА_3 в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість в розмірі - 1147648 (один мільйон сто сорок сім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 13 коп. згідно кредитного договору № 014/1101/82/33245 від 11 січня 2007 року (в тому числі: заборгованість за кредитом - 753180,23 грн., заборгованість за відсотками - 124193,24 грн., пеня - 270274,66 грн.).

Стягнуто з ТзОВ «Каскад-Продакш» ЛТД солідарно з основним боржником ОСОБА_3 в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість в розмірі - 1147648 (один мільйон сто сорок сім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 13 коп. згідно кредитного договору № 014/1101/82/33245 від 11 січня 2007 року (в тому числі: заборгованість за кредитом - 753180,23 грн., заборгованість за відсотками - 124193,24 грн., пеня - 270274,66 грн.).

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТзОВ «Каскад-Продакш» ЛТД, в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн., по 1147 (одній тисячі сто сорок сім) грн. з кожного.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 солідарно з основним боржником ОСОБА_3 суми заборгованості, та щодо стягнення в солідарному порядку з ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД з основним боржником ОСОБА_3 суми заборгованості.

Покликається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначають, що договори поруки ОСОБА_4 та ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД припинились, оскільки позивач після настання строку повернення кредитних коштів протягом шести місяців не направив поручителям відповідних вимог. Також вказують, що суд першої інстанції в порушення Закону України «Про іпотеку» стягнув з ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД заборгованість у солідарному порядку з позичальником у грошовому виразі, а не за рахунок іпотечного майна. Вказують, що до грошових зобов'язань ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД та порядку їх задоволення слід застосовувати спеціальне законодавство, оскільки відносно нього порушено провадження про банкрутство.

В судовому засіданні представник позивача Марченко І.І. апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просив апеляційну скаргу та доповнення до неї відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з'явилися, хоча відповідно до ч.5 ст.76 ЦПК України були повідомлені належним чином. Причин неявки суд не повідомили. Представником відповідачів ОСОБА_6 подавалися клопотання про відкладення розгляду справи від 17 грудня 2013 року та від 16 січня 2014 року, однак, на думку колегії суддів, такі клопотання не є поважною причиною для неодноразового відкладення розгляду справи, так як доказів поважності неявки в суд не було надано.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі, поручителі згідно договорів поруки, несуть повну відповідальність за виконання взятих зобов'язань позичальником ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/1101/82/33245 від 11 січня 2007 року, який укладено між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Марченко І.І., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та доповнень до неї та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга та доповнення до неї підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3, укладений кредитний договір за № 014/1101/33245 з додатком №1, 2 та додаткового угодою до нього (далі - кредитний договір), за яким останньому наданий кредит розміром - 150 000,00 доларів США строком до 10.01.2017 року зі сплатою 14 % річних (а.с. 11-22).

06.07.2010 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/1101/33245 відповідно до якої п.п. 1.2. кредитного договору викладено в новій редакції, а саме збільшено строк кредитування до 221 місяця та збільшено строк повернення кредитних коштів до 10.05.2025 року, викладено в новій редакції графік погашення платежів (а.с.23-30). Згідно заяви на видачу готівки відповідач ОСОБА_3 отримав з банку вказані кошти (а.с. 34).

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором банком 11.01.2007 року укладено окремі договори поруки з ОСОБА_4 і ТзОВ «Каскад-Продакш» ЛТД , відповідно до умов яких останні поручалися перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань за кредитним договором №014/1101/33245 від 11.01.2007 року (а.с.35-38). Відповідачі ОСОБА_4 і ТзОВ «Каскад-Продакш» ЛТД погодили збільшення строку повернення ОСОБА_3 кредитних коштів до 10.05.2025 року, що підтверджується їхніми письмовими згодами від 06.07.2010 року, що розміщені на додатковій угоді №1 від 01.04.2009 року до кредитного договору та окремій заяві (а.с. 84, 85).

Із поданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_3 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання. Станом на 25.07.2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором, що в національній валюті становить 1 147 648,13 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 753 180,23 грн., заборгованість за відсотками - 124 193,24 грн., пеня - 270 274,66 грн. (а.с. 39-42).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалися відповідачам письмові вимоги про повернення боргу, які залишилися без задоволення (а.с.14-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом було встановлено і це не заперечує відповідач ОСОБА_3, що він отримав кошти за даним кредитним договором.

Ст. 1048 ЦК України, передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до п. 6.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягнути всю суму кредиту в разі порушення боржником умов даного договору.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з боржника всієї суми боргу.

Відповідно до ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Отже, суд вірно прийшов до висновку, що відповідачі, поручителі згідно договорів поруки, несуть повну відповідальність за виконання взятих зобов'язань позичальником ОСОБА_3

За положеннями ст. ст. 559, 609 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Судом першої інстанції в повній мірі було досліджено, мотивовано та спростовано твердження відповідачів, що договори поруки ОСОБА_4 та ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД припинились, оскільки позивач після настання строку повернення кредитних коштів протягом шести місяців не направив поручителям відповідних вимог.

П. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 27 своєї постанови від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Отже, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що порука ОСОБА_4 та ТзОВ «Каскад-Продакш» ЛТД в даному випадку не припинена, оскільки з листів банку від 20.07.2011 року та від 25.07.2011 року, вбачається, що позивачем на адресу ОСОБА_4 та ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД направлялися вимоги щодо повернення боргу (а.с. 6-7).

Також не заслуговують на увагу твердження відповідачів в апеляційній скарзі про те, що до грошових зобов'язань ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД та порядку їх задоволення слід застосовувати спеціальне законодавство, так як відносно нього порушено провадження про банкрутство. Проте, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД, який є одним з поручителів по зобов'язаннях ОСОБА_3 перед банком, не є підставою для скасування рішення першої інстанції. Доказів про виключення товариства з єдиного державного реєстру відповідачі в суд апеляційної інстанції не надали.

На час звернення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»» з позовом до суду та на час ухвалення судового рішення ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД» не було ліквідовано, а відтак зобов'язання за порукою припинені не були.

Таким чином, саме по собі постановлення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та відповідно не припиняє договору поруки.

Крім того, доводи відповідача ТзОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД», що товариство повинно нести відповідальність в межах заставного майна безпідставна, оскільки між товариством та банком було укладено договір поруки, а не застави (а.с. 35. 36).

Згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, позивачем не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів для спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, виходячи із визначених ст. 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 218, 60 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: