Справа № 261/6131/13-ц

Провадження № 2/261/2118/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк

23 грудня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретарі Рубаковій Г.А., за участю представника позивача Легезіна О.Г., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які діють також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення, зняття з реєстрації, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про виселення сім'ї ОСОБА_8 з неповнолітніми дітьми з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 7 березня 2008 р. між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на суму 15 000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між банком та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки від 7 березня 2008 р., за яким в іпотеку банку передано житловий будинок АДРЕСА_1, який належать іпотекодавцю. Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2011 р. задоволено позов банку до ОСОБА_4 про стягнення боргу за вказаним кредитним договором, з ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто заборгованість за цим договором в сумі 139 081 грн. шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки - вказаний вище житловий будинок. Під час виконання цього рішення встановлено, що в будинку мешкає та зареєстрована сім'ї ОСОБА_8 з неповнолітніми дітьми. Оскільки у відповідності зі ст. 40 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, позивач просить суд виселити сім'ю ОСОБА_8 з неповнолітніми дітьми з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та зняти їх з реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, суду пояснив, що дійсно 7 березня 2008 р. уклав з банком кредитний договір, за яким отримав кредит на суму 15 000 доларів США, зобов'язавшись повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. В забезпечення виконання цього кредитного договору він уклав з банком договір іпотеки, за яким передав банку в іпотеку свій житловий будинок АДРЕСА_1. На той час сім'я його дочки ОСОБА_2 в цьому будинку не мешкала та не була зареєстрована. Оскільки у 2008 р. настала фінансова криза, він не зміг повернути кредит, банк звернувся до суду. Рішенням суду від 28 лютого 2011 р. звернуто стягнення на вказаний житловий будинок. З червня 2012 р. в будинку також мешкає сім'я його дочки ОСОБА_2 с трьома неповнолітніми дітьми. Оскільки цій сім'ї ніде мешкати, відповідач ОСОБА_4 просить суд відмовити банку у виселенні їх.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6, діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, позов не визнали, в судовому засіданні підтвердили пояснення відповідача ОСОБА_4, а також пояснили, що у зазначений будинок вселились у червні 2012 р. з дозволу батька, оскільки їм ніде жити. З урахуванням інтересів неповнолітніх дітей відповідачі просять суд відмовити банку у задоволені позову або зобов'язати банк надати їм інше житлове приміщення.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування з позовом не погодилась, просила суд винести рішення з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В судовому засіданні встановлено, що 7 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на суму 15 000 доларів США. (а.с. 3-5)

В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 7 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку банку житловий будинок АДРЕСА_1, який належать іпотекодавцю. (а.с. 6-9)

Цим договором (п.2.4.3 договору) іпотекодавець засвідчив, що предмет іпотеки вільний від зобов'язань, крім тих, що передбачені дійсним договором.

У відповідності зі ст. 33 ч.1, 39 Закону «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2011 р. з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 7 березня 2008 р. в сумі 139 081 грн. шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки - житловий будинок з надвірними побудовами, розташований по АДРЕСА_1. (а.с. 10-11)

Постановою від 14 жовтня 2011 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку за вказаним рішенням суду відкрито виконавче провадження. (а.с. 12)

Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що у будинку мешкає сім'я ОСОБА_6 з неповнолітніми дітьми, про що повідомлено банку. (а.с. 13-14)

Згідно даним, що містяться в паспорті, ОСОБА_2, 16 червня 2012 р. зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 47-52), разом з нею мешкають неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 54-56) Батько дітей ОСОБА_6 мешкає разом з ними у вказаному будинку, але зареєстрований по АДРЕСА_2. (а.с. 41-45)

Вимогами від 2 квітня, 16 травня 2013 р. іпотекодержатель повідомив іпотекодавцю, а також мешканців житлового будинку про добровільне звільнення будинку, який є предметом іпотеки (а.с. 15-17)

Відповідно до ст. 40 ч.2 Закону «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Протягом одного місяця з дня отримання письмових вимог про звільнення приміщення сім'я ОСОБА_6 добровільно не звільнила будинок, що відповідно до ст. 15, 16 ЦК, ст. 3 ЦПК є підставою для звернення банку з позовом до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно ст. 109 ч.1, 3 ЖК виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом; звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

У відповідності зі ст. 40 ч.1 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей; виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що сім'я ОСОБА_6 разом із неповнолітніми дітьми у встановлений законодавством строк відмовилась в добровільному порядку звільнити житловий будинок, що є предметом іпотеки, чим порушує законні права банку, суд вважає за необхідне виселити сім'ю з вказаного будинку без надання іншого житлового приміщення.

Задовольняючи позовні вимоги банку про виселення відповідачів, суд не приймає до уваги посилання відповідачів та представника органу опіки та піклування на вимоги ст. 17, 18 Закону «Про охорону дитинства», з огляду на наступне.

У відповідності зі ст. 17 ч.3 Закону «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно зі ст. 18 того ж Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку; діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем; органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

В судовому засіданні встановлено, що на час укладення договору іпотеки (7 березня 2008 р.) жоден із членів сім'ї ОСОБА_6 у спірному будинку не мешкав та не був зареєстрований, а неповнолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народились після укладення цього договору - 19 червня 2012 р. Відповідачі суду пояснили, що стали мешкати у цьому будинку з літа 2012 р., зареєстровані 16 червня 2012 р., тобто після набрання законної сили рішенням суду від 28 лютого 2011 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки та відкриття виконавчого провадження за цим рішенням.

Таким чином, неповнолітні діти відповідачів ОСОБА_6 майнових прав відносно забезпеченого договором іпотеки будинку не мали, тому для укладення цього договору дозвіл органу опіки та піклування не потребується.

У відповідності з вимогами ст. 176 ч. 2 СК, ст. 18 ч.2 Закону "Про охорону дитинства", ст. 405 ч.1 ЦК права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом, діти - члени сім'ї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником.

В судовому засіданні встановлено, що договір іпотеки, укладений між банком та відповідачем ОСОБА_4 жодним чином не порушував права малолітніх синів відповідачів ОСОБА_6 оскільки єдиним власником будинку був саме ОСОБА_4, а вони в будинку не мешкали та не були зареєстровані.

Доказів про те, що на момент укладення договору іпотеки ОСОБА_6 та їх малолітній син ОСОБА_3 користувались переданим в іпотеку будинком у справі немає, оскільки в цьому будинку вони зареєстровані та користуються ним тільки з 16 червня 2011 р., а сини відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народились після укладення цього договору - 19 червня 2012 р., отже їх права ніяким чином не могли бути порушені на час укладення договору іпотеки.

Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2, що у її сім'ї з трьома неповнолітніми дітьми не має іншого житла, та у разі виселення з будинку їм ніде жити, тому вона просить зобов'язати банк надати їм інше житлове приміщенням, оскільки така вимога не ґрунтується на законі, а згідно даним, що містяться у її паспорті, у 2009 р. вона використала своє право на безоплатну приватизацію житла.(а.с. 52)

Вирішуючи вимогу позивача про зняття відповідачів ОСОБА_2 з реєстрації, суд приймає до уваги наступне. У відповідності зі ст. 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення.

Оскільки судом приймається рішення про виселення відповідачів ОСОБА_2 зі спірного житлового будинку, вони, за виключенням ОСОБА_6, який у спірному будинку не зареєстрований, підлягають зняттю з реєстрації в Петровському районному секторі у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» необхідно стягнути понесені витрати на сплату судового збору у сумі 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 33, 39, 40 Закону «Про іпотеку», ст. 109, 176 ЖК, ст. 15, 16, 405 ЦК, ст. 3, 88, 213-215, ЦПК, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які діють також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення, зняття з реєстрації задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Зняти з реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, в Петровському районному секторі у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів зі дня його проголошення.

Суддя О.А.Фунжий