12.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 7972943/13 р. Головуючий в першій

Категорія 30 інстанції Лугвіщик А.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Зотова В.С.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Козуб О.В.

за участю

секретаря: - Малахової Н.В.,

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 19 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_7 та просив відшкодувати з відповідачів відповідно до вимог ст.810 ЦК України, у вигляді плати за оренду житла, шкоду у розмірі 25000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з відповідачкою ОСОБА_5 у листопаді 2008 року позивач розірвав шлюб. З 2009 року в його квартирі АДРЕСА_1 проживає його колишня дружина, її син та її співмешканець і їх спільна дитина. Відповідачі безоплатно користуються його власністю. У зв'язку з чим, позивач вказує, що порушено його право власності на житло, і він вимушений залишити свою квартиру, яка належить йому на праві приватної власності.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 вересня року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуально права.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 являється власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 16 грудня 1993 року відділом приватизації державного житлового фонду Севастопольської міської державної адміністрації.

З довідки №985 від 06 жовтня 2012 року КП «РЕП №6» вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач - ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5 - колишня дружина позивача, та її син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, її донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та спільна донька позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач зареєстрований на даній житловій площі з 1991 року, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з 1999 року.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Члени сім`ї власника житла втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власника житла або законом.

Відповідно до ч.ч.2,3 статті 64 ЖК України, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано ї інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині в частині другій цієї статті перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім`ї.

Частинами 1,3,4 статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку(квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЦК України. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку(квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЦК України.

Позивач в обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на той факт, що відповідачі безоплатно користуються його власністю, тому він просить стягнути з відповідачів плату за користування його власністю - спірним житлом (оренду) відповідно до вимог статті 810 ЦК України, згідно якої, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому не певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції між сторонами не укладався договір найму (оренди) спірного житла. Відповідачі користуються житлом, відповідно до вимог статі 405 ЦК України, відповідач ОСОБА_5 являється колишньою дружиною позивача, а ОСОБА_7 її сином. Сторонами по справі не заперечується той факт, що плату за квартиру та комунальні послуги проводить відповідач ОСОБА_5

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про те, що відповідачами по справі порушено його право власності не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки позивач у порушення статті 60 ЦПК України не довів ці обставини.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини справи, правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права.

Доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційної скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: В.С.Зотов

Судді: Н.Г.Алєєва

О.В.Козуб