12.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 797/ 2830/р. Головуючий в першій

Категорія 67 інстанції Батурін А.С.

Доповідач в апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Зотова В.С.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Козуб О.В.

за участю

секретаря: - Малахової Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Дорожко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду до відповідача КП «Севтеплоенерго» СМР та просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 грн., та зобов'язати відповідача скасувати нарахування за ненадану послугу за листопад - січень 2013 року, а також зобов'язати надати відомості щодо заходів по відновленню теплопостачання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 з листопада 2011 року відсутнє тепло та гаряче водопостачання. Позивач вказує, що тепло та гаряче водопостачання відсутнє через ветхість трубопроводів. Фахівці КП «Севтеплоенерго» намагалися отримати доступ до квартири де без належного проектування робіт бажали підняти підлогу з метою встановлення наявності труб. Так як у її квартирі ніяких ознак поривів трубопроводів не було, то вона не допустила працівників відповідача до своєї оселі. З того часу і до дня звернення до суду тепло до квартири позивача не поступає, але відповідач рахунки за не отримане тепло продовжує їй виставляти, за таких обставин, позивач вважає, що їй завдано моральної шкоди.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 14 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради про стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуально права.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 суд першої інстанції виходи з того, що позивачка не довела, що відповідачем були порушені її права та завдана моральна шкода, які підлягають судовому захисту та відшкодуванню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на той факт, що у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 з листопада 2011 року відсутнє тепло та гаряче водопостачання. Позивач вказує, що тепло та гаряче водопостачання відсутнє через ветхість трубопроводів. Фахівці КП «Севтеплоенерго» намагалися отримати доступ до квартири де без належного проектування робіт бажали підняти підлогу з метою встановлення наявності труб. Так як у її квартирі ніяких ознак поривів трубопроводів не було, то вона не допустила працівників відповідача до своєї оселі. Позивач вказує, що саме у цій день у її сина був день народження, свято було зіпсовано, так як позивачка після спілкування з працівниками відповідача була у стресовому стані. З того часу і до дня звернення до суду тепло до квартири позивача не поступає, але відповідач рахунки за не отримане тепло продовжує їй виставляти, за таких обставин, позивач вважає, що їй завдано моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих відповідачем документів (лист №1493 від 19.03.2012р, акти обстеження від 01 грудня 2011 року, 09 грудня 2011року, 23 січня 2012 року, 15 березня 2012 року, припису №5 від 01 грудня 2011 року, у квартиру ОСОБА_6 в недостатній мірі тепло поступало у ванну, кухню та залу; Позивачка попереджалася про необхідність надати доступ працівникам відповідача для виконання ремонтних робіт, але позивачка їм у цьому завадила.

З довідки розрахунку і сплати за опалення та гаряче водопостачання, та сповіщення КП «Севтеплоенерго» СМР вбачається, що у січні та лютому 2012р. бухгалтерією відповідача були зроблені перерахунки оплати за отримане тепло.

Крім того, представник КП «Севтеплоенерго» СМР пояснив, що нормальне теплопостачання у квартирі позивача можливе лише у вигляді прокладки металевого трубопроводу над поверхнею підлоги у декількох квартирах, але позивач фахівців для здійснення ремонту у свою квартиру не допускає, а тому сама перешкоджає усуненню недоліків, що також підтверджується представленими відповідачем документів (лист №1493 від 19.03.2012р, акти обстеження від 01 грудня 2011 року, 09 грудня 2011року, 23 січня 2012 року, 15 березня 2012 року, припису №5 від 01 грудня 2011 року.

Відповідно до ст.3 ЦПК України та ст. 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних або юридичних осіб в межах заявлених позовних і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (п.1 ст. 60 ЦПК)

За приписами ст.ст.57 - 60 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін; докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмету доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

позивачем у порушення статті 60 ЦПК України, не надано належних доказів того, що у нього є сім'я, яка на момент здійснення залиття та потім проживала у його квартирі та могла зазнати моральних страждань від такого залиття.

Однак позивачем у порушення ст.ст.57-69 ЦПК України не надано до суду жодного доказу щодо підтвердження заявлених вимог.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка не довела, що відповідачем були порушені її права та завдана моральна шкода, які підлягають судовому захисту та відшкодуванню, а тому суд не находить підстав для задоволення її вимог.

Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини справи, правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права.

Доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційної скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 скаргу відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: В.С.Зотов

Судді: Н.Г.Алєєва

О.В.Козуб