Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/8430/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 02.10.13 у справі № 801/8430/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 125-б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Державного підприємства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Плодмашпроект" (вул. Київська/пр. Перемоги, 75/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про стягнення заборгованості в сумі 4493,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державного підприємства "Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект» про стягнення заборгованості з витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 4493,42 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 скасувати, як таке, що прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином сплачено різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 4493,42 грн.

Із такими висновками суду першої інстанції судова колегія апеляційної інстанції погоджується з огляду на їх відповідність нормам матеріального та процесуального права та вбачає за доцільне зазначити про таке.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Плодмашпроект" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 22.12.1995 як юридична особа, згідно витягу з ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (арк.с.3-4,6) та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" .

Аналогічне правило передбачене також статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", відповідно до якої різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 (надалі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку зазначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення встановленого зразка.

Матеріали справи свідчать, що 18.06.2013 відповідачем отримано розрахунок про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за червень 2013 року, відповідно до якого до 25.06.2013 відповідачу необхідно сплатити суму, яка підлягає до відшкодування в розмірі 4493,42 грн. (арк.с.22).

Відповідно до частини 2 пункту 5 Порядку підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідачем було надіслано платіжне доручення №712 від 26.06.2013 про сплату суми в розмірі 4493,36 гривень, з призначенням платежу «відшкодування наукової пенсії за червень 2013 року за повідомленням від 20.06.2013 №б/н», яку було перераховано на р/р25600010045701, код отримувача 20725930, МФО 324805, таким чином заборгованість сплачено відповідачем в повному обсязі.

Неспроможними визнаються судовою колегією твердження заявника апеляційної скарги про те, що згідно з положеннями Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, передбачені обмеження лише щодо зміни призначення видів платежів, а тому позивачем правомірно здійснено перерозподіл сплаченої відповідачем суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за червень 2013 року на користь раніше існуючої заборгованості, отже надані відповідачем докази сплати заборгованості не спростовують вимог позивача, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органам Пенсійного фонду надано лише право стягнути відповідні суми у порядку, визначеному законодавством, проте ані нормами Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», ані нормами Порядку не передбачено право органів Пенсійного фонду України здійснювати зарахування платежів в рахунок погашення заборгованості минулих періодів в порядку календарної черговості їх надходження.

Не приймаються до уваги й посилання позивача на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки нормами зазначеного закону регулюється лише порядок погашення несплачених сум недоїмки, штрафів та пені зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не стосується порядку погашення заборгованості з відшкодування різниці сум пенсій, призначених відповідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів

Згідно частини першої та четвертої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Крім того, посадова особа суб'єкта владних повноважень повинна подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судова колегія наголошує на тому, що позивачем не надано будь-яких належним та допустимих доказів на підтвердження існування у Державного підприємства "Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект» заборгованості з витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за минулі періоди.

Враховуючи викладені обставини та досліджені у матеріалах справи докази, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства, а тому відсутні будь-які правові підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 02.10.13 у справі № 801/8430/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим до Державного підприємства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Плодмашпроект" про стягнення заборгованості в сумі 4493,42грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова