Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/109/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 19.02.13 у справі №801/109/13-а

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Водяні технології" (вул. Воровського, 22, кв. 91, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 125-б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Водяні технології» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2013 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 №733, визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.12.2013 №2832, в іншій частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2012 №2833 відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не надано належної оцінки доказам у справі, у зв'язку з чим прийняте рішення не базується на повному та всебічному з'ясуванні доказів у справі.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій прийнято на підставі норм закону, які були виключені іншим нормативно-правовим актом, тобто втратили чинність, рішенням №2832 від 10.12.2012 відповідачем застосовані штрафні санкції до позивача, однак жодних донарахувань єдиного внеску за жовтень 2011 року не застосовувалось, разом з тим, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим правомірно прийняло рішення №2833 від 10.12.2013, оскільки позивачем несвоєчасно сплачувались суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансові платежі).

Із такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 10.12.2013 відповідачем прийняті рішення: №733, яким до Приватного підприємства «Науково-виробничої фірми «Водяні технології» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 2890,00 грн. за подання в органи ПФУ недостовірних відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку за період 2005-2009 роки, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та абзацу 6 п. 7 розділу 8 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; №2832 яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 246,65 грн. за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; №2833 яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 680,77 грн. за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), на підставі п.6 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Передумовою прийняття спірних рішень став акт №282 від 31.10.2012 планової перевірки позивача з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів за період з 08.05.2003 по 25.10.2012.

Перевіркою встановлені порушення п. 1 ч. 1 ст.7, ч. 5 та ч. 7 ст. 8, ч. 2 та ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пп.3.1.1 п. 3.1, п. 3.5, пп.4.3.1 п. 4.3 та пп. 4.3.7 п. 4.3 Інструкції № 21-5, в результаті чого зменшена заробітна плата, на яку нараховується єдиний внесок в розмірі 36,82%, на загальну суму 120,90 грн. за червень, серпень 2011 року та лютий 2012 року; зменшений єдиний внесок в розмірі 36,82 % на загальну суму 133,24 грн. за червень, серпень 2011 року та лютий 2012 року; зменшений єдиний внесок в розмірі 3,6 % на загальну суму 13,03 грн. за червень, серпень 2011 року та лютий 2012 року; виявлено порушення строків та повноти сплати авансових платежів у вигляді сум єдиного внеску на загальну суму 6807,68 грн. Крім того, перевіркою встановлені порушення ч. 1 ст. 19, п. 2 п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, п. 1 та п. 4 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР, п. 4.1, п. 4.2 та п. 4.4. Інструкції № 21-1, ст. 62 та ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в результаті чого: донарахований ФОП та загальний оподатковуваний дохід на суму 98,80 грн. за січень 2010 року; зменшений ФОП та загальний оподатковуваний дохід на загальну суму 3372,03 грн. за квітень-грудень 2007 року, листопад 2010 року, донараховані страхові внески на загальну суму 34,79 грн. за січень 2010 року, зменшені страхові внески на загальну суму 1179,37грн.

10.12.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим прийнято рішення №733 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду за 2005-2009 роки, січень-грудень 2010 року, яким на підставі п. 5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2890,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 №733 та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до повноважень органів Пенсійного фонду України було віднесено накладення штрафів за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте із набранням чинності з 01.01.2011 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до п. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наведена норма матеріального права була виключена, що в свою чергу унеможливлює застосування п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після 1 січня 2011 року

Відповідно до абзацу 5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 вказано пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01.01.2011, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до 01.01.2011.

Разом з тим, питання відповідальності страховиків не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а отже рішення №733 від 10.12.2012 є протиправним.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням №2832 від 10.12.2012 за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 2466,44 грн. в звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органи ПФУ за жовтень 2011 року, відповідач застосував до Приватного підприємства «Науково-виробничої фірми «Водяні технології» штрафні санкції на суму 246,65 грн. (арк.с. 12).

Частиною 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що до платника єдиного внеску у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску застосовуються фінансові санкції, а ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені склади порушень та розмір штрафних санкцій й згідно із п. 3 вказаної частини за донарахування органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок.

За частинами 7 та 10 цієї ж статті єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, при цьому днем сплати внеску є день списання банком суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звітності наданої позивачем за вересень 2011 року, у п. 3 всього було зазначено єдиного внеску на суму 4217,54 грн. Вказана сума була розрахована позивачем помилково, оскільки сума єдиного внеску у сумі 2466,44грн. була включена не в ту графу звіту та при підсумуванні загальної суми внеску не враховувалась. У зв'язку з цим у звіті за наступний звітний період за жовтень 2011 року у п.6.1 позивач донарахував єдиний внесок у сумі 2466,44грн., хоча вірна сума єдиного внеску була сплачена до бюджету своєчасно (арк.с. 96-102).

Крім того, ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пов'язує застосування фінансових санкцій зі своєчасним не нарахуванням платником єдиного внеску, а не з помилковим не заповненням певних рядків звіту, що фактично мало місце при поданні його до УПФУ за вересень 2011 року.

Таким чином, судова колегія зазначає, що позивачем своєчасно нараховано, обчислено та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а помилкове невідображення зазначеного внеску у звітному періоді (вересень 2011 року) та його включення у звіт (жовтень 2011 року), коли зазначена помилка була виявлена та усунута, не є донарахуванням єдиного внеску, у зв'язку з чим доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неправомірності рішення відповідача №2832 від 10.12.2012.

На підставі п.6 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 680,77 грн. за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів).

Відомості на виплату заробітної плати працівникам Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Водяні технології» у січні-червні, серпні та вересні 2011 року (арк.с. 105-123) підтверджують висновки відповідача, викладені в акті №282 від 31.10.2012 планової перевірки позивача з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів за період з 08.05.2003 по 25.10.2012, а саме те, що позивач в повному обсязі не нараховував та не сплачував авансові платежі.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача в частині застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), та визнання вказаної обставини позивачем, у судової колегії підстави для визнання спірного рішення №2833 від 10.12.2012 протиправним та його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.195; ст.196; ст. 197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 19.02.13 у справі №801/109/13-а за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Водяні технології" до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова