Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9330/13-а

13.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Облетова Галина Василівна, довіреність № 001/3 від 10.01.14

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Чернишова Наталія Анатоліївна, довіреність № 001/23 від 05.09.13

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим - Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 17 від 25.07.13

розглянувши матеріали справи № 801/9330/13-а за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 24.10.13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1, смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, буд.82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.13 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.13 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.13 та прийнятті нового рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.13 без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані зокрема тим, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, що призвело до неправильного вирішення спору. Також заявник апеляційної скарги вказує, що податковим органом невірно визначено термін перевищення законодавчо встановлених строків у 71 день (з 31.03.2012 року по 09.06.2012 року), оскільки товар надійшов на митну територію України 09.06.2012 року, тому термін перевищення строків складає 70 днів (з 31.03.2012 року по 08.06.2012 року).

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі - позивач, ВАТ «ФСК «Море») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим (далі - відповідач, Феодосійська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 року №0000052206 про нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 5701209,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 13.07.2001 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (ідентифікаційний номер юридичної особи - 14309008), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №440112 від 13.07.2001 року (а.с.77).

Посадовими особами відповідача в період з 30.08.2013 року протягом трьох днів проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (код за ЄДРПОУ 14309008).

За результатами перевірки складено акт перевірки №242/22.6/14309008 від 10.09.2013 року (а.с.13-15).

Перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виявилось у порушенні ВАТ «ФСК «Море» законодавчо встановленого строку зарахування виручки з моменту підписання документу, що засвідчує виконання робіт, надання послуг на 73 дні (з 31.03.2012 року по 11.06.2012 року) в сумі 98145500,00 рублів Російської Федерації.

ВАТ «ФСК «Море» до перевірки не надано висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення законодавчо встановленого строку поставки з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується.

На підставі зазначеного вище, керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», податковий орган дійшов висновку про необхідність застосування до ВАТ «ФСК «Море» пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотки вартості недопоставленого товару.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем подано на нього заперечення до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (а.с.16-17).

У відповіді на заперечення (а.с.18) податковим органом зазначено про те, що в ході перевірки невірно визначено термін порушення ВАТ «ФСК «Море» розрахунків за імпортною операцією. Помилка виникла внаслідок того, що моментом ввезення товару на митну територію України слід вважати момент перетину державного кордону України, а не момент оформлення вантажної митної декларації. З урахуванням цього, термін порушення ВАТ «ФСК «Море» законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією становить 71 день (з 31.03.2012 року по 09.06.2012 року (дата проставлення відмітки на ВМД «під митним контролем»).

З урахуванням відповіді на заперечення до акту перевірки, податковим органом 20.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000052206 (а.с.11) про нарахування суми грошового зобов'язання ВАТ «ФСК «Море» за платежем «пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 5701209,33 грн.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) являє собою купівлю (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України (ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Згідно зі ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземної валюти належить: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначений Законом України від 23.09.1994 року за № 185/94-ВР (далі - Закон №185).

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст.2 Закону №185).

Статтею 6 Закону № 185 передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Щодо дотримання позивачем граничних строків здійснення розрахунків за імпортними операціями.

Згідно з пунктом 2.1 статуту ВАТ «ФСК «Море» (а.с.65-72) метою діяльності товариства є одержання прибутку за рахунок виробничої, наукової та підприємницької діяльності у галузі суднобудування, виробництва товарів народного споживання. Предметом діяльності товариства є, зокрема, будівництво та ремонт суден, монтаж та установка двигунів та турбін тощо (пункт 2.2. статуту). Пунктом 2.2 статуту також передбачено, що товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність з перелічених вище та інших напрямів діяльності, у тому числі реалізація робіт та послуг, пошук потенційних зовнішньоекономічних партнерів, тощо, відповідно до мети своєї статутної діяльності на засадах валютної самоокупності і самофінансування, користуючись у повному обсязі правами юридичної особи згідно з чинним законодавством України і цим статутом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», Україна (покупець) укладено з Відкритим акціонерним товариством «Центр судоремонта «Звездочка», Росія (продавець) контракт №4/258-10 від 29.07.2010 року (а.с.20-24). Відповідно до умов контракту продавець виготовить та поставить, а покупець прийме та оплатить на умовах FCA Москва, Росія (Інкотермс-2000), вироби - шістнадцять штук нагнітачів осьових типу НО10 по ТУ5.475-12401-85, у відповідності до Специфікації. Згідно з пунктом 2.1 контракту загальна сума контракту становить 392582000 рублів РФ, що еквівалентно 12996563,66 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату підписання контракту та включає в себе вартість виробів, сертифікат СТ-1 та митні витрати. Згідно з пунктом 4.1 контракту платежі за цим контрактом здійснюються згідно із Специфікацією в рублях РФ, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Виплата авансового платежу здійснюється покупцем в два етапи:

- перший платіж в розмірі 45% від загальної суми контракту здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання контракту по рахунку продавця,

- другий платіж в розмірі 30% від загальної вартості контракту здійснюється протягом 120 календарних днів з моменту підписання контракту по рахунку продавця.

Кінцевий розрахунок в розмірі 25% за кожну поставлену партію виробів здійснюється не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання покупцем акту приймання виробів.

До контракту №4/258-10 від 29.07.2010 року складено специфікацію, яка є додатком до нього (а.с.25).

У відповідності до специфікації поставка товару здійснюється партіями: перша партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк 12 місяців з моменту передплати; друга партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк до 31.03.2012 року; третя партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк до 31.07.2012 року; четверта партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк до 30.04.2013 року.

На виконання умов контракту №4/258-10 від 29.07.2010 року позивачем 25.08.2010 року здійснено авансовий платіж в розмірі 45% від загальної вартості контракту в сумі 176661900,00 грн. рублів РФ (45684767,34 грн.), з них 98145500,00 рублів РФ становить вартість першої поставки товару та 78516400,00 рублів РФ - часткова вартість другої партії товару, що підтверджено копіями рахунку № 01 від 17.08.2010 року та меморіального ордеру № 12 від 25.08.2010 року (а.с.40-41).

Отже, з урахуванням дати здійснення авансового платежу (25.08.2010 року) згідно із положеннями статті 2 Закону № 185 граничною датою поставки товару на вказану суму за зовнішньоекономічним контрактом є 22.02.2011 року.

ВАТ «ФСК «Море» 07.02.2011 року отримано Висновок № 46 Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: на суму 98145500,00 рублів РФ з 22.02.2011 року до 25.08.2011 року; на суму 78516400,00 рублів РФ з 22.02.2011 року по 31.03.2012 року (а.с.44).

Крім того, 23.12.2010 року позивачем здійснено авансовий платіж в розмірі 15% від загальної вартості контракту №4/258-10 від 29.07.2010 року в сумі 58887300,00 грн. рублів РФ (15265943,65 грн.), з них 19629100,00 рублів РФ - часткова вартість другої партії товару, що підтверджено копіями рахунку № 02 від 21.12.2010 року та меморіального ордеру № 51 від 23.12.2010 року (а.с.42-43).

Отже, з урахуванням дати здійснення авансового платежу (25.08.2010 року) згідно із положеннями статті 2 Закону № 185 граничною датою поставки товару на вказану суму за зовнішньоекономічним контрактом є 22.06.2011 року.

ВАТ «ФСК «Море» 25.03.2011 року отримано Висновок № 119 Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: на суму 19629100,00 рублів РФ з 22.06.2011 року до 31.03.2012 року; на суму 39258200,00 рублів РФ з 22.06.2011 року по 31.07.2012 року (а.с.45).

Сумуючи вище викладене та враховуючи дані специфікації до контракту №4/258-10 від 29.07.2010 року, здійснені позивачем авансові платежі, висновки Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, поставка другої партії товару загальною вартістю 98145500,00 рублів РФ (78516400,00 +19629100,00) мала відбутись 31.03.2012 року.

Проте, додатковою угодою № 7 від 23.01.2012 року до контракту №4/258-10 від 29.07.2010 року (а.с.34) строк поставки другої партії товару змінено з 31.03.2012 року на 31.05.2012 року.

При цьому, наявними в матеріалах справи копіями міжнародно-транспортної накладної CMR А№704365 та інвойсу № 1 від 22.05.2012 року (а.с.49-50) підтверджується, що друга партія товару (4 нагнітачі осьові типу НО10 по ТУ5.475-12401-85) вартістю 98145500,00 рублів РФ отримані ВАТ «ФСК «Море» 09.06.2012 року. Вантажно-митна декларація оформлена 11.06.2013 року (а.с.63-64).

Щодо фактичної дати здійснення нерезидентом поставки товару на адресу позивача, слід виходити з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року.

Зокрема, згідно пунктом 4 частини 1 статті 4 Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно із статтею 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Отже, факт поставки імпортованого товару підтверджується саме фактом ввезення товару на митну територію України (перетинанням митного кордону України), що засвідчується відбитком штампу на товаросупровідному документі - «під митним контролем».

Згідно з відміткою Харківської обласної митниці «під митним контролем» фактичною датою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом №4/258-10 від 29.07.2010 року є 09.06.2012 року.

З урахуванням викладеного, позивачем порушено граничний термін здійснення розрахунків за імпортною операцією (друга поставка товару за контрактом №4/258-10 від 29.07.2010 року), який встановлений до 31.03.2012 року.

Заявник апеляційної скарги вказує, що з метою продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, він 15.02.2012 року звертався до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України із заявою про надання відповідного висновку (а.с.47-48).

Але, як свідчать матеріали справи листом від 14.03.2012 року за №4122-07/44-В (а.с.53-54) Міністерством економічного розвитку та торгівлі України повідомлено позивачу про відмову у черговому продовженні строків розрахунків за контрактом №4/258-10 від 29.07.2010 року.

Не погоджуючись з відмовою у продовженні строків розрахунків, ВАТ «ФСК «Море» оскаржено рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2012 року по справі №2а-4974/12/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року, ВАТ «ФСК «Море» відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с.56-61).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 року відкрито касаційне провадження за скаргою ВАТ «ФСК «Море» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2012 року по справі №2а-4974/12/2670 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року.

Колегія суддів погоджується з зазначеним судом першої інстанції, що оскарження рішення центрального органу виконавчої влади про відмову у подовженні строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією у розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не є підставою для зупинення перебігу строків, встановлених статтями 1 та 2 цього Закону, а також зупинення нарахування пені за порушення цих строків.

У відповідності до пункту 10 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1409 від 29.12.2007 року, що у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів.

Міністерством економічного розвитку та торгівлі України відмовлено позивачу у продовженні строків розрахунків листом від 14.03.2012 року, який отримано позивачем 27.03.2012 року. Проте, до закінчення граничного строку здійснення розрахунків за зовнішньоекономічних контрактів, а саме до 31.03.2012 року, позивачем повторно не направлено до центрального органу виконавчої влади документи з усуненими недоліками.

Враховуючи відсутність висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, правомірними є висновки перевірки щодо порушення позивачем граничного терміну здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Як зазначалось, висновками Міністерства економіки України від 07.02.2011 року № 46 та від 25.03.2011 року № 119 строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на загальну суму 98145500,00 рублів РФ продовжено до 31.03.2012 року.

В той час, як фактично товар за другою поставкою згідно із контрактом №4/258-10 від 29.07.2010 року отримано позивачем 09.06.2012 року, що підтверджується відбитком штампу Харківської обласної митниці «під митним контролем» на товаросупровідному документі.

З урахуванням чого, порушення позивачем граничного терміну здійснення розрахунків за імпортною операцією тягне за собою нарахування пені.

Заявник апеляційної скарги наполягає, що податковим органом необґрунтовано визначено останнім днем нарахування пені 09.06.2012 року, оскільки в цей день товар вже був фактично поставлений на територію України. Відтак, останнім днем нарахування пені має бути 08.06.2013 року.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено стягнення пені за кожний день прострочення поставки імпортованого товару.

Але, вказана норма закону не містить посилань на те, яким чином має визначатись строк нарахування пені (день початку нарахування пені та закінчення нарахування).

Враховуючи загальне визначення строку, строком нарахування пені слід вважати період у часі, протягом якого особою не виконується покладене на неї зобов'язання. Цей строк відповідно до положень статті 4 Закону № 185 визначається днями та починається з дня, наступного за граничним днем поставки товару на умовах відстрочення та закінчується днем, коли цю поставку було безпосередньо здійснено.

Отже при визначені строку, за який з позивача має бути стягнута пеня, слід виходити із загальних правил нарахування пені, що визначають днем закінчення нарахування пені - день виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, останнім днем нарахування позивачу пені за порушення терміну, встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є день поставки товару, а саме 09.06.2012 року. З огляду на це, з позивача має бути стягнута пеня за кожний день порушення законодавчо встановленого терміну, що загалом становить 71 день - з 31.03.2012 року по 09.06.2012 року.

Згідно із курсом НБУ на дату виникнення заборгованості позивача (31.03.2012 року) 1 українська гривня дорівнювала 0,27272 російських рублів.

Таким чином, розмір пені, що має бути стягнутий з ВАТ «ФСК «Море» за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», становить 5701209,33 грн. (98145500,00 рублів РФ х 0,27272 х 0,3% х 71 день).

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 року №0000052206.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.13 по справі № 801/9330/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко