АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа №: 22-ц/191/76/14Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
суддівРоманової Л.О., Редько Г.В.,
при секретаріБогданович О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бурнашева Олександра Володимировича, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2013 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 року ПАТ „Державний ощадний банк України" (далі - банк) звернувся до суду із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бурнашева О.В.
Уточнивши вимоги Банк просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця стосовно не виконання вимог ч.ч. 1,2 ст. 11, ч .2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" про не передання пакету документів щодо предмету іпотеки спеціалізованій торгівельній організації для призначення та проведення у встановленому порядку прилюдних торгів по реалізації предмету іпотеки за договором від 23.10.2007 року, а саме квартир АДРЕСА_1 які належать на праві власності ОСОБА_7
Банк просив зобов'язати державного виконавця передати пакет документів відносно предмету іпотеки спеціалізованій торгівельній організації для призначення та проведення у встановленому порядку прилюдних торгів по реалізації предмету іпотеки, зазначеному у договорі від 23.10.2007 року (реєстр № 4292).
Вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійського міського суду від 29 грудня 2011 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 20.03.2012 року, було частково задоволено позов ПАТ „Державний ощадний банк України" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 250 від 22.10.2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 23.10.2007 року, реєстр № 4292, а саме: квартири АДРЕСА_1 нежитлову будівлю площею 121,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 нежиле приміщення площею 165,7 кв.м. у житловому будинку літ. „А" за адресою: АДРЕСА_3 та які належать на праві власності ОСОБА_7, шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження" на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України", в особі філії - Феодосійського відділення № 4550 АТ „Ощадбанк" на суму заборгованості за кредитом, відсоткам та пені у розмірі 346 500 доларів США , що еквівалентно 2768500 грн. 35 коп., процентів у розмірі 87611,32 доларів США, що еквівалентно 700 005 грн. 69 коп.., пені у розмірі 63292 грн. 07 коп. , та повернення судового збору у розмірі 2823 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Бурнашева О.В. від 24 квітня 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.
Станом на 02.08.2013 р. пакет документів по зверненню стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартири АДРЕСА_1 не був переданий на примусову реалізацію, що,на думку заявника, є невиконання з боку державного виконавця своїх обов.язків, передбачених ст.ст. 11, 30 Закону України „Про виконавче провадження", та порушує права Банку.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 05 листопада 2013 року скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» було задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бурнашева О.В. щодо не передання пакету документів спеціалізованій торгівельній організації для призначення та проведення у встановленому порядку прилюдних торгів по реалізації предмету іпотеки за договором від 23.10.2007 року, а саме квартир АДРЕСА_1 що належать на праві власності ОСОБА_7.
Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бурнашева О.В. передати пакет документів відносно предмету іпотеки за договором від 23.10.2007 року (реєстр № 4292) спеціалізованій торгівельній організації для призначення та проведення у встановленому порядку прилюдних торгів по реалізації предмету іпотеки - квартир АДРЕСА_1 що належать на праві власності ОСОБА_7.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що суд не перевірив усі обставини по справі та застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволені скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Державний ощадний банк України» пропустив строк на звернення до суду із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.
Апелянт вважає, що під час слухання справи суд порушив її права, як третьої особи, на отримання правової допомоги у порядку передбаченому цивільним законодавством та Конституцією України, оскільки не допустив до участі у судовому засіданні 30 вересня 2013 р. її представника .
Апелянт також вважає, що судом був порушенй строк розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи скаргу ПАТ „Державний ощадний банк України" суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження було відкрито 24 квітня 2012 року, однак до теперішнього часу державним виконавцем не вжито заходів щодо виконання судового рішення ,нерухоме майно, що є предметом іпотеки, не передано на примусову реалізацію, що є порушенням ст. 11, ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд дійшов висновку про те, що строк на звернення Банку із скаргою не сплинув, оскільки строк спливає з дня вчинення дії або відмови в її вчиненні державним виконавцем, але матеріали справи не містять відомостей про те, що Банк було повідомлено державним виконавцем про вчинення будь - яких виконавчих дій.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2012 року постановою старшого державного виконавця Бурнашева О.В. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК було відкрито виконавче провадження на підставі рішення Феодосійського міського суду АРК від 29 грудня 2011 року( частково зміненого рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 20.03.2012 року) про звернення стягнення за кредитним договором № 250 від 22.10.2007 р. на предмети іпотеки за договором іпотеки від 23.10.2007 р., а саме на квартири АДРЕСА_1 нежитлову будівлю площею 121, 6 кв.м. по АДРЕСА_2, нежиле приміщення площею 165, 7 кв.м. у житловому будинку літер «А» по АДРЕСА_3 які належать ОСОБА_7, шляхом продажу з прилюдних торгів на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України», в особі філії - Феодосійського відділення № 4550 АТ «Ощадбанк». (а.с. 8)
Згідно із ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.
Відповідно до вимог ст. 41 Закону України „Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Судом встановлено, що 28 лютого 2013 р. банк звернувся із запитом до державної виконавчої служби про надання інформації з причин невиконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме по квартирам АДРЕСА_1 (а.с. 6) Запит був отриманий виконавчою службою 05 березня 2013 року, що підтверджено поштовим повідомленням, проте будь-якої інформації про хід виконання судового рішення державним виконавцем надано не було. (а.с. 7)
З матеріалів справи також вбачається, що 30.09.2013 р. Феодосійським міським судом було винесено ухвалу про витребування від державного виконавця копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 29.12.11 року (а.с. 23), копія ухвали отримана уповноваженою особою Відділу примусового виконання судових рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим 07.10.2013 р., що підтверджено поштовим повідомленням (а.с. 28), але копія матеріалів виконавчого провадження суду надана не була.
За такими обставинами колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що об'єкти іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1, на примусову реалізацію в порядку виконавчого провадження не виставлялися, виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, в частині звернення стягнення на вказані об'єкти іпотеки, не проводилися, чим державний виконавець порушив ст. 11, ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апелянта про те, що банком пропущений 10- денний строк для звернення до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, оскільки банку про його порушене право стало відомо 28 лютого 2013 р., коли він звернувся із запитом до відділу примусового виконання рішень, або 29.03.2013 року, коли він не отримав відповіді від державного виконавця протягом 1 місяця, як це передбачено Законом України «Про звернення громадян», не можуть бути прийняти до уваги. Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що державний виконавець повідомляв банк про здійснення чи нездійснення дій відносно реалізації об'єктів іпотеки, що виключає застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.385 ЦПК України щодо строків звернення із скаргою до суду .
Не є обгрунтованими і доводи апелянта , що підставою для застосування наслідків пропущення банком строку звернення зі скаргою до суду є той факт, що державним виконавцем протягом 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження рішення суду не було виконане, оскільки бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена банком у будь-який час, коли він прийде до висновку, що така бездіяльність порушує його права.
Не можна погодитись із доводами апелянта про те, що суд першої інстанції порушив права третьої особи на отримання правової допомоги, не допустивши до участі в судовому засіданні 30.09.2013 р. її представника.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовив у допуску до участі в судовому засіданні представника ОСОБА_7 правомірно, оскільки надана суду довіреність не була посвідчена належним чином, що є порушенням ст. 42 ЦПК України.(а.с. 25)
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції порушений строк розгляду скарги, передбачений ст. 386 ЦПК України , не можуть бути підставою для скасування ухваленого судом рішення, оскільки згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що скарга надійшла до суду 19 серпня 2013 року та призначалась до розгляду на 04.09.2013 року, 30.09.13 року, 05.11.13 року. (а.с. 2,15,16,21,24,25,50). Причиною відкладення розгляду скарги було клопотання ОСОБА_7 та витребування матеріалів виконавчого провадження, в тому числі за ухвалою суду від 30.09.2013 року, що відповідає положенням ч.2 ст.191 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, статті 308, п.1 ч.1 ст.312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7- відхилити.
Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Т.І. Моісеєнко Л.В.Романова Г.В.Редько