донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014р. справа №905/6165/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.

суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В.С., довіреність № 14-30 від 30.01.13р.

від відповідача:Антофій М.О., довіреність № юр/7037 від 27.12.13р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області

від05.11.2013р.

у справі№ 905/6165/13 (суддя Малікова Е.І.)

за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

про стягнення 111 325 250 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Донецької області рішенням від 05.11.2013р. частково задовольнив позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, стягнувши на користь позивача основний борг в сумі 93457164грн. 69коп., пеню в сумі 2178905грн. 31коп., штраф у сумі 2171512грн. 33коп., 3% річних в сумі 2986903грн. 17коп., інфляційні втрати в сумі 213грн. 09коп. та судовий збір.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Просив рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. у справі № 905/6165/13 скасувати в частині зменшення пені та штрафу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що не згоден з доводами апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що вважає рішення таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та містить повний юридичний аналіз обставин справи, а правові висновки, що містяться в ньому, ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2012р. між сторонами був укладений договір про закупівлю природного газу №2БО-2012 (Договір), згідно з умовами якого продавець (ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач) зобов`язується поставити покупцеві (ОКП «Донецьктеплокомуненерго», відповідач) імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору, продавець передає покупцю в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. природний газ в обсязі до 62598,00тис. куб.м.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільвої надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78грн., крім того ПДВ - 61,12грн., всього з ПДВ - 3945,9 гривень. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 243179458,44грн., крім того ПДВ - 3825989,76грн., разом з ПДВ - 247005448,20грн., що сторони обумовили у розділі 3 Договору.

Згідно п.4.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2012р., і діє у частині поставки газу до 31.12.2012р. включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.10.1 договору).

Згідно з п.2.2 додатку №1 від 20.01.2012р. до договору, приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

27.06.2012р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою п.1.2 договору викладено у наступній редакції "продавець передає покупцю в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. природний газ в обсязі до 35956,489тис. куб.м.".

Пункт 3.1 Договору викладено у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 гривень. Ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату укладання цієї угоди становить - 139683049,34грн., крім того ПДВ - 2220567,49грн., разом з ПДВ - 141903616,83грн.".

Згідно з наданими до матеріалів справи актам приймання-передачі природного газу за період січень - липень 2012р. за договором Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (продавець) передав, а Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк (покупець) прийняло природний газ на загальну суму 93457164грн. 69грн. (з урахуванням часткової оплати з боку відповідача).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у ст. 526 Цивільного кодексу України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, в зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основної суми боргу, з урахуванням часткової оплати, обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Також позивач просив стягнути з відповідача суму, нараховану внаслідок порушення зобов'язань по договору, до якої входить: 7 263 017,69 грн. - пеня, 379 790,09 грн. - інфляційні нарахування, 2 986 903,17 грн. - 3% річних, 7 238 374,43грн. - штраф.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Разом із тим, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 80% та відмову у стягненні суми штрафу, інфляційних нарахувань та 3% річних.

При вирішенні клопотання відповідача про зменшення суми пені та відмову у стягненні штрафу суд першої інстанції виходив з того, що господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання (ст. 83 ГПК України).

В обґрунтування клопотання про зменшення пені відповідач послався на відсутність бюджетного фінансування для погашення різниці в тарифах на надані послуги та скрутне фінансове становище установи, що підтвердив документами, які наявні в матеріалах справи.

Судова колегія вважає висновок суду про часткове задоволення клопотання про зменшення розміру пені та часткове зменшення суми штрафу таким, що зроблений з урахуванням приписів чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції досліджено в повному обсязі обставини, які потягли за собою виникнення у відповідача боргу перед позивачем, тобто ступінь вини відповідача у виникненні боргу, майновий стан сторін, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також судом першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням приписів статті 625 Цивільного кодексу України, задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, проведені позивачем та судом першої інстанції, судова колегія зазначає, що вірним є розрахунок місцевого суду, таким чином, висновок про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 213,09грн. є вірним.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Донецької області від 05 листопада 2013 року по справі № 905/6165/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05 листопада 2013 року по справі № 905/6165/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС