УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Справа № 876/14667/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Большакової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Ливак М.М.,

за участю сторін Михайлова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування рішення щодо застосування фінансових санкцій від 31.05.2013р. за №070207-0015/21,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 19.06.2013р. звернулася з адміністративним позовом в суд, в якому просить визнати неправомірним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 8 500,00грн. від 31.05.2013р. за №070207-0015/21.

В порядку ст.55 КАС України Закарпатським окружним адміністративним судом допущено заміну відповідача: Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПСУ у Закарпатській області (далі - Регіональне управління ) на правонаступника - Головне управління Міндоходів у Закарпатській області.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального управління про застосування фінансових санкцій від 31.05.2013р. за №070207-0015/21.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Вказує на те, що позивачем в ході судового розгляду даної справи, окрім власного пояснення не надано жодного доказу, який би підтверджував належність та власність 2-ох пачок сигарет «Марльборо біле» її чоловікові.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити. Позивач на адресу суду надіслала заперечення на апеляційну скаргу згідно яких вважає, що рішення суду є законним. Просить апеляційну скаргу відхилити та справу розглядати за її відсутності, що не перешкоджає розгляду справи згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору, рішення про застосування фінансових санкцій від 31.05.2013р. за №070207-0015/21 підлягає перевірці на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 березня 2013 року працівниками Регіонального управління проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 20.03.2013р. № 40/21-3/НОМЕР_1, в якому зафіксовано факт зберігання тютюнових виробів у підсобному приміщенні, зокрема, сигарет «Мальборо біле» в кількості дві пачки за ціною 11,00грн. за пачку на загальну суму 22,00грн., виробником яких зазначено ЗАТ «Філіс Морріс Україна» з марками акцизного податку 20 АБЖЯ 915556 ТВ 10/1 та 20 АБЖЯ 915551 ТВ 10/1, які викликали сумнів щодо їх автентичності (не чітко зображена голограма).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95 з наступними змінами (далі - Закон №481/95-ВР), алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 226 пунктів 226.1, 226.5 та 226.9 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Маркування алкогольних напої та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вважаються такими, що немарковані, зокрема тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку.

27.05.2013р. відповідно до акта експертизи від 02.04.2013р., яким встановлено що надані на експертизу вищезгадані марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів вітчизняного виробництва державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» не виготовлялись і є підробленими, комісія по розгляду справ про застосування фінансових санкцій прийшла до висновку про встановлення факту зберігання тютюнових виробів з підробленими марками.

Відповідно до статті 17 частини 2 абзацу 15 Закону України №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або підробленими марками акцизного податку - у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

31 травня 2013 року Регіональним управлінням прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за №070207-0015/21, відповідно до якого за порушення ст. 11 Закону №481/95-ВР та ст.226 ПК України до позивача відповідно до ст.17 Закону України №481/95-ВР застосовано фінансову санкцію у розмірі 8500,00грн.

Слід зауважити, що передбачена ст.17 Закону № 481/95-ВР фінансова санкція є адміністративно-господарською, її застосування врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. На підставі частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Судом першої інстанції з показань свідків встановлено, що спірні пачки сигарет біля яких знаходилась третя пачка, яка була відкрита, виявлені в підсобному приміщенні та з пояснень позивача належать її чоловіку. Згідно пояснень позивача, які також зафіксовані в акті перевірки встановлено, що виявлені в підсобному приміщенні сигарети біля особистих речей її чоловіка придбані ним для власного споживання та що чоловік здійснював ремонт підсобного приміщення магазину.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідальність суб'єкта господарювання за зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку настає лише у випадку, коли такий суб'єкт зберігав такі тютюнові вироби з метою використати їх саме у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема з метою подальшої реалізації.

Оскільки необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, у розглядуваному випадку підстави для застосування до позивача суми штрафу відсутні.

Аналізуючи обставини справи колегія суддів прийшла до переконання, що Регіональне управління при прийнятті оскаржуваного рішення не дотрималось вимог чинного законодавства та передбачених ч.3 ст.2 КАС України принципів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі №807/2203/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання Ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

О.О. Большакова

Повний текст Ухвали виготовлено 21.01.2014р.