Судове рішення #3486056

Справа №2-а-219/ 2007р.

 

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 грудня 2007 року Конотопський міськрайонний суд в складі:

головуючого                      КущенкаМ. Ф.

суддів:                                 Гетьман В.В.

БутокТ.А.

при секретарі                      Годуновій А.А.

з участю позивача            ОСОБА_1

представника позивача     ОСОБА_2

та представників відповідачів   СібільЛ.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення,  Міністерства праці і соціальної політики України,  Державного казначейства України,  Міністерства фінансів України,  3-я особа: Конотопське управління Державного казначейства про стягнення 2955грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач обґрунтовує вимоги тим,  що являється учасником бойових дій і відповідно до вимог  ст.  12 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх захисту" від 22.10.93р. з послідуючими змінами,  йому,  як учаснику бойових дій,  щорічно до 05 травня повинна видаватись одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Мінімальна пенсія за віком в 2005р. - 332грн.,  2006р.- 359грн. І відповідно йому за вказані роки повинні були виплатити: за 2005р. - 1660грн,  і за 2006р - 1795грн.,  а всього йому повинні були виплатити 3455грн.

Але в порушення вимог  ст.  ст.  3, 8, 22, 55,  64 Конституції України та  ст.  ст.  1, 2, 12,  17, 17-1,  22,  Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",  п.9  ст.  87 Бюджетного Кодексу України,   ст.  440 ЦК України в редакції 1963р.,   ст.  ст.  15,  16,  22,  1166,  1192 ЦК України в редакції 2003р.,  рішенню Конституційного суду України від 01.12.2004р. №20-рп йому виплатили тільки: в 2005р 250грн. і в 2006р. 250грн. А всього виплатили за вказані роки 500грн.,  залишилось недоплаченим 2955грн.

І позивач просить стягнути із Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на його користь вказану недоплачену одноразову щорічну грошову допомогу за вказані роки,  а також просить зобов'язати Міністерство фінансів України,  Державне казначейство України Міністерство праці і соціальної політики України перевести ці кошти Конотопському міському управлінню праці та соціального захисту населення. В послідуючому позивач свої вимоги змінив,  виключивши вимоги про стягнення коштів за 2005р. і просить стягнути недоплачену суму за 2006р. в розмірі 1545грн. та 336, 61грн. компенсації втрати частини  доходу в зв'язку з порушенням строків виплати,  які просить стягнути тільки із Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення.

Позивач і його представник в судовому засіданні свій змінений позов підтримують   і просять його задовільнити. Представник Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення за дорученням Сібіль Л.П.,  як відповідач,  вимоги позову не визнала і пояснила,  що позивач стоїть на їхньому обліку,  як учасник бойових дій і вони йому щорічно до 5 травня виплачували відповідну допомогу,  передбачену Законом України "Про бюджет..." на відповідний рік,  якими встановлювались саме ті розміри,  які були йому виплачені. Позивачу виплатили таку допомогу за 2006р. в розмірі 250грн. згідно із вимогами  ст. 30 ЗУ "Про Державний бюджет на 2006р. Виплату інших коштів законодавством не передбачено і вона просить в задовільненні вимог позову відмовити.

Інші учасники процесу на розгляд справи не з'явились,  про день розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку і суд розглядає справу без їхньої участі.

Вислухавши пояснення учасників сторін,  що з'явилися та перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку,  що позов частково обґрунтований і підлягає частковому задовільненню із слідуючих підстав.

Відповідно до вимог  ст.  ст.  12,  17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії соціального захисту..." щорічно до 05 травня учасникам бойових дій повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі 5-х мінімальних пенсій за віком управліннями праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1  є учасником бойових дій,  що підтверджується представником відповідача і відповідним посвідченням (л.с. 6). І йому 11 квітня 2006 року   була перерахована разова грошова допомога до

 

2

05 травня в розмірі 250 грн. (л.с 9,  16),  не із розрахунку мінімальної пенсії за віком,  яка з 01.04.2006р. становила 359 грн.,  а відповідно встановленого розміру визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік",  яким зупинялись дії ч. 5  ст.  ст. 12,  13,  14,  та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" і встановлювалась інша величина виплати в розмірі 250грн.

Але рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004р. №20-рп визнано такими,  що не відповідають Конституції України ( є не конституційними),  положення  ст.  44 Закону України "Про державний бюджет на 2004рік",  якими виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій в меншому розмірі ніж передбачено вказаним законом.

Незважаючи на те,  що аналогічні норми ЗУ "Про державний бюджет на 2006рік" не визнані Конституційним Судом України неконституційними,  оскільки вони не були предметом його розгляду,  суд приходить до висновку,  що одноразова грошова допомога ОСОБА_1 ,  як учаснику бойових дій,  повинна виплачуватись із розміру 5 мінімальних пенсій за віком,  яка станом з 01.04.2006р.становила 359грн.,  згідно вимог  ст.  12 ЗУ "Про статус ветеранів війни..." по скільки відповідно до вимог  ст.  22 ч.3 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод і законодавець приймаючи ЗУ "Про статус ветеранів війни..." не зв'язував розміру виплат від наявності фінансування з бюджету,  а визнавав прийняті норми такими,  які носять безумовний характер. Діючи всупереч вказаним вимогам Основного Закону України ,  маючи при цьому конкретне рішення Конституційного Суду України з ідентичного питання знову прийняте законодавцем аналогічне рішення не може прийматись до уваги. Вказаний висновок суду погоджується із вимогами  ст. 2 ч.2 і З ЗУ "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" згідно яких права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей,  встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР ,  не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Таким чином вказана норма Закону України "Про статус ветеранів війни..." і норма Закону України "Про Державний бюджет на 2006рік",  яка звужувала дію норми попереднього закону співвідносяться між собою,  як спеціальна норма і загальна норма. А при конкуренції спеціальної і загальної норми закону - діє спеціальна норма,  тобто в даному випадку  ст.  12 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту". Що стосується вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги в розмірі 336, 61грн.,  то вони задовільненню не підлягають із слідуючих підстав. Законодавством України передбачена індексація грошових доходів населення,  враховуючи індекс споживчих цін і тарифів на товари та послуги. Однак статтею З ЗУ "Про індексацію готових доходів населення" передбачено,  що індексації підлягають грошові доходи громадян,  що одержуються ними в гривнях і не мають разового характеру. Відповідно ж до вимог ЗУ "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. з послідуючими змінами виплати учасникам війни мають разовий характер ( ст.  17-1). Відповідно до вимог  ст.  17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених  ст.  ст.  12-16 цього Закону,  здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно із п.3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000р. №1035/2000 та Постановою КМУ від 02.11.2006р. №1543 Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через системи підпорядкованих йому органів.

Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення є таким органом і,  як юридична особа,  на яку покладений обов'язок проведення вказаних виплат учасникам війни,  повинно проводити такі виплати і суд проводить стягнення тільки з нього. Виходячи із викладеного та керуючись  ст.  ст.  8, 159-163 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Змінений позов ОСОБА_1 задовільнити частково і стягнути   на його користь із Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення суму недоплаченої щорічної допомоги за 2006рік,  як учаснику бойових дій в розмірі 1545грн. В задовільненні іншої вимоги - відмовити. Апеляційне оскарження постанови суду може бути проведено  шляхом подачі заяви про таке оскарження протягом  10 днів з дня проголошення    з послідуючою подачею апеляційної скарги до Харківського адміністративного апеляційного суду через Конотопський міськрайсуд протягом 20 днів або без попередньої подачі заяви про таке оскарження - в такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Постанова виготовлена на комп'ютері і має силу оригіналу, 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація