Справа №2-а-39/ 2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2007 року Конотопський міськрайонний суд в складі:
головуючого КущенкаМ. Ф.
судців: Гетьман В.В. Буток Т.А.
при секретарі Годунової А.А.
з участю позивачки ОСОБА_1 та представників відповідачів Денисенко О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення, Міністерства праці і соціальної політики України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, 3-я особа: Конотопське управління Державного казначейства про стягнення 1665 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка обґрунтовує вимоги тим, що являється членом сім'ї загиблого і відповідно до вимог ст. 10, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту" від 22.10.93р. з послідуючими змінами, їй, як члену сім'ї загиблого, щорічно до 05 травня повинна видаватись одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком в 2002-2003роках складала 46, 30грн., в 2004році - 92, 45грн., в 2005р. - 332грн., 2006р.-359грн. І відповідно їй за вказані роки повинні були виплатити: за перші два роки по 236, 5грн., за 2004р - 462, 25грн., за 2005р. - 1660грн, і за 2006р -1795грн., а всього їй повинні були виплатити 4390, 25грн. Але в порушення вимог ст. ст. 3, 8, 22, 55, 64 Конституції України та ст. ст. 1, 2, 12, 17, 17-1, 22, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.9 ст. 87 Бюджетного Кодексу України, ст. 440 ЦК України в редакції 1963р., ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України в редакції 2003р., рішенню Конституційного суду України від 01.12.2004р. №20-рп їй виплатили тільки: в 2002р. 40грн, в 2003р. 50грн, в 2004р. 65грн., 2005р 130грн. і в 2006р. 130грн. А всього виплатили за вказані роки 415грн., залишилось недоплаченим 3977, 25грн.
І позивачка просить стягнути із Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на її користь вказану недоплачену одноразову щорічну грошову допомогу за вказані роки, а також просить зобов'язати Міністерство фінансів України, Державне казначейство України Міністерство праці і соціальної політики України перевести ці кошти Конотопському міському управлінню праці та соціального захисту населення. Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги змінила і просить стягнути на її користь недоплачену допомогу за тільки 2006р. в розмірі 1665грн.
Представник Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення за дорученням Денисенко О.М. , як відповідач, вимоги позову не визнала і пояснила, що позивач стоїть на їхньому обліку, як члену сім'ї загиблого і вони їй щорічно до 5 травня виплачували відповідну допомогу, передбачену Законом України "Про бюджет..." на відповідний рік, якими встановлювались саме ті розміри, які були їй виплачені. Позивачці виплатили таку допомогу за 2006р. в розмірі 130грн. згідно із вимогами ст. 30 ЗУ "Про Державний бюджет на 2006р." Виплату інших коштів законодавством не передбачено і вона просить в задовільненні вимог позову за 2006р.відмовити за необґрунтованістю. Інші учасники процесу на розгляд справи не з'явились, про день розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку і суд розглядає справу без їхньої участі. Вислухавши пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що змінений позов обґрунтований і підлягає задовільненню із слідуючих підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 10, 15, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту..." щорічно до105 травня учасникам бойових дій повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі 5-х мінімальних пенсій за віком управліннями праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого, що підтверджується представником відповідача і відповідним посвідченням (л.с. 21, 22). І їй в квітні 2006 року була перерахована разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 130 грн. (л.с. 24, 49, 55), не із розрахунку мінімальної пенсії за віком, яка з 01.04.2006р. становила 359 грн., а відповідно встановленого розміру визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинялись дії ч. 5 ст. ст. 12, 13, 14, та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і встановлювалась інша величина виплати в розмірі 130грн.
Але рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004р. №20-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення ст. 44 Закону України "Про державний бюджет на 2004рік", якими виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій в меншому розмірі ніж передбачено вказаним законом. Незважаючи на те, що аналогічні норми ЗУ "Про державний бюджет на 2006рік" не визнані Конституційним Судом України неконституційними, оскільки вони не були предметом його розгляду, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога ОСОБА_1 за 2006р., як члену сім'ї загиблого, повинна виплачуватись із розміру 5 мінімальних
2
пенсій за віком, яка з 01.04.2006р.становила 359грн., згідно вимог ст. ст. 10, 15 ЗУ "Про статус ветеранів війни..." по скільки відповідно до вимог ст. 22 ч.3 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод, і ЗУ "Про статус ветеранів війни..." не зв'язував виплату допомог із наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Діючи всупереч вказаним вимогам Закону, маючи при цьому конкретне рішення Конституційного Суду України з ідентичного питання знову прийняте законодавцем аналогічне рішення не може прийматись до уваги. Вказаний висновок суду погоджується із вимогами ст. 2 ч.2 і З ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" згідно яких права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Таким чином вказана норма Закону України "Про статус ветеранів війни..." і норма Закону України "Про Державний бюджет на 2006рік", яка звужувала дію норми попереднього закону співвідносяться між собою, як спеціальна норма і загальна норма. А при конкуренції спеціальної і загальної норми закону - діє спеціальна норма, тобто в даному випадку ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином позивачу за 2006р. повинно бути виплачено 1665грн.(5х359-130).
Відповідно до вимог ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно із п.3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000р. №1035/2000 та Постановою КМУ від 02.11.2006р. №1543 Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через системи підпорядкованих йому органів.
Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення є таким органом і, як юридична особа, на яку покладений обов'язок проведення вказаних виплат учасникам війни, повинно проводити такі виплати і в зв'язку з цим суд проводить стягнення тільки з нього.
Виходячи із викладеного та керуючись ст. ст. 8, 159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Змінений позов ОСОБА_1 задовільнити частково і стягнути на її користь із Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення суму недоплаченої щорічної допомоги за 2006рік, як члену сім'ї загиблого в розмірі 1665грн.
Апеляційне оскарження постанови суду може бути проведено шляхом подачі заяви про таке оскарження протягом 10 днів з дня проголошення з послідуючою подачею апеляційної скарги до Харківського адміністративного апеляційного суду через Конотопський міськрайсуд протягом 20 днів або без попередньої подачі заяви про таке оскарження - в такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Постанова виготовлена на комп'ютері і має силу оригіналу.