ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 84032/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Курильця А.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та стягнення підвищення до пенсії як «дитині війни»,-

в с т а н о в и в:

20 червня 2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за останні шість місяців по день звернення до суду та в подальшому.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2011 року у справі №2-а/0903/1750/11 позов задоволено. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі протиправною в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20 грудня 2010 року по 20 червня 2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20 грудня 2010 року по 20 червня 2011 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум. Постанову допущено до негайного виконання.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось у розмірах передбачених законами України, якими було затверджено Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах передбачених на це видатків, а також на те, що законодавством не визначено з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є «дитиною війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мав право на отримання підвищення виплачуваної йому управлінням Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області пенсії за віком.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу починаючи з 01 січня 2011 року, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 20 грудня 2010 року по 20 червня 2011 року.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.6 ст. 183-2 КАС України встановлено вимоги до особливостей змісту постанови суду, що приймається у порядку скороченого провадження. Водночас загальні вимоги до відповідної постанови суду визначені статтею 163 КАС України, яка застосовується при ухваленні судових рішень у порядку статті 183-2 КАС України в частині, що не суперечить останній. Тому, постанова суду за результатами розгляду справи у порядку скороченого провадження повинна містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Зокрема, ст. 163 КАС України передбачено, що у мотивувальній частині постанови зазначаються встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, всупереч п.2, 3 ч.1 ст. 163 КАС України в оскаржуваній постанові суду першої інстанції відсутня описова та мотивувальна частина.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача виконати постанову негайно, оскільки звертаючи до негайного виконання постанови щодо присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, які були прийняті в порядку скороченого провадження, суд повинен був застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ, відповідно до якого постанови суду про присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

За таких обставин судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2011 року у справі №2-а/0903/1750/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 20 грудня 2010 року по 20 червня 2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 20 грудня 2010 року по 20 червня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити зазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.І. Мікула

Судді: М.П. Кушнерик

А.Р. Курилець