ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 114777/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Курильця А.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області про визнання дій протиправними та стягнення підвищення до пенсії як «дитині війни»,-

в с т а н о в и в:

27 квітня 2009 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2009 року в сумі 4253 гривні 70 копійок з компенсацією, та з 01 квітня 2009 року і в подальшому здійснювати таку виплату.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, позовні вимоги за період з 01 січня 2006 року по 26 жовтня 2008 року відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року у справі №2а-9/11 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 27 жовтня 2008 року по 11 травня 2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 27 жовтня 2008 року по 11 травня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і в подальшому проводити нарахування та виплату відповідно до чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось у розмірах передбачених законами України, якими було затверджено Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах передбачених на це видатків, а також на те, що законодавством не визначено з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є «дитиною війни», оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що «дитиною війни» є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що врегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі 1-28/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»; останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке також містить вказівку про преюдиціальне значення цього рішення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу починаючи з 01 січня 2011 року, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із позовом, наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог позивача з 22 травня 2008 року до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 3 п. 2.2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), Управління відповідно до покладених на нього завдань, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Тобто призначення та перерахунок розміру пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд може лише зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області - задовольнити частково, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року у справі №2а-9/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області про зобов'язання нарахувати підвищення до пенсії як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин із врахуванням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин із врахуванням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: О.І. Мікула

Судді: М.П. Кушнерик

А.Р. Курилець