1-7/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 січня 2008 року            м. Сімферополь

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням

судді           Сенька М.Ф.,

при секретарі         Алієвій Л.А.,

за участю:

обвинувача - помічника військового прокурора Феодосійського гарнізону капітана юстиції Невмержицького В.М.,  потерпілого ОСОБА_3 та підсудних ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовців військової частини А 2272

сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Знам'янка,  Кіровоградської області,  громадянина України,  неодруженого,  з середньою освітою,  раніше не судимого,  який проживає за адресою: АДРЕСА_1,  стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд,

та матроса військової служби за контрактом ОСОБА_2,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_2,  в селі Глибочок,  Тальнівського району,  Черкаської області,  громадянина України,  з середньою освітою,  не одруженого,  раніше не судимого,  який проживає за адресою: АДРЕСА_2,  стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд,  обох,  у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України. Судовим слідством,  військовий суд

встановив:

ОСОБА_1 біля першої години ночі 17 листопада 2007 року в розташуванні кафе „Холодок",  що знаходиться в місті Феодосії,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  на порушення громадського порядку,  з мотивів явної неповаги до суспільства,  використовуючи малозначний привід,  виявляючи особливу зухвалість побив громадян ОСОБА_3,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  нанісши ОСОБА_3 декілька ударів кулаком в обличчя,  а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по удару в голову,  заподіявши таким чином ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді перелому спинки носу,  струсу головного мозку,  синців та ссаден обличчя,  а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - побої.

П'яний ОСОБА_5,  з тих же мотивів,  приєднався до дій ОСОБА_1,  відштовхував відпочиваючих,  які намагались припинити побиття потерпілих,  перекидав меблі кафе,  по відношенню до оточуючих вів себе агресивно.

Такі дії підсудні супроводжували нецензурною лайкою та погрозами на адресу потерпілих та оточуючих.

Крім того,  внаслідок дій підсудних було зірвано відпочинок багатьох громадян та більше ніж на годину припинено роботу кафе.

В судовому засіданні підсудні винними себе у вчиненому визнали повністю,  кожен окремо дав показання,  що за змістом відповідають викладеному вище,  і пояснили,  що порушили громадський порядок з хуліганських мотивів.

Показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ці обставини ними не оспорюються.

Суд,  оскільки проти цього не заперечували учасники -судового розгляду,  визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Оскільки,  в наслідок сумісних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_5,  що мали місце 17 листопада 2007 року,  потерпілому ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження,  потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяні побої,  порушено відпочинок багатьох громадян та нормальна робота приватного підприємства,  то суд такі дії підсудних розцінює,  як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжується особливою зухвалістю,  вчинене групою осіб і кваліфікує їх за ст. 296 ч.2 КК України.

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з підсудних на його користь 262 грн. 35 коп. матеріальної шкоди завданої йому злочином,  суд приходить до висновку,  що така шкода перебуває в прямому причинному зв'язку з діями підсудних,  і тому визнає позов обгрунтованим.

Розмір таких збитків об'єктивно підтверджено дослідженими в судовому засіданні документами про витрати,  понесені потерпілим,  на лікування та на проїзд до місця слухання справи.

За таких обставин позов ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши цивільний позов потерпшого ОСОБА_3 про стягнення на його користь з підсудних ОСОБА_1 - 5000 грн.,  ОСОБА_5 - 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди суд вважає,  що така шкода знаходиться в прямому причинному зв'язку зі скоєним підсудними,  а тому визнає позов обгрунтованим,  але таким,  що підлягає задоволенню частково виходячи з характеру дій підсудних,  їх майнового стану,  характеру та обсягу фізичних і моральних страждань завданих потерпілому,  та їх тривалості і знаходить за необхідне на підставі ст. 1167 ЦК України стягнути на користь потерпілого з підсудного ОСОБА_1 - 2000 грн. а з підсудного ОСОБА_5 - 500 грн.

При призначенні підсудним покарання суд визнає в якості обставини,  що пом'якшує покарання їх щире каяття у вчиненому,  а в якості обставини,  що обтяжує покарання визнає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим,  суд враховує,  що підсудні до кримінальної відповідальності притягуються вперше,  до вчинення злочину ні в чому гідному осуду помічені не були,  та позитивні характеристики з місця служби.

Виходячи з наведених обставин,  характеру та ступеню наслідків злочину,  ступеню участі кожного з підсудних в настанні таких наслідків,  суд знаходить за можливе призначити підсудним покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 296 ч.2 КК України - ОСОБА_1 на строк два роки,  а ОСОБА_5 на один рік.

Враховуючи обставини справи,  як вони встановлені в судовому засіданні,  та особу винних суд вважає за можливе замість обмеження волі призначити підсудним службове обмеження на ті самі строки,  застосувавши до них ст. 58 КК України.

Керуючись ст.ст. 323,  324 КПК України,  військовий суд

засудив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України,  на підставі якої призначити їм покарання у виді обмеження волі: ОСОБА_1 строком на 2 (два) роки,  ОСОБА_5 строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 58 КК України замість обмеження волі призначити засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 службове обмеження на ті самі строки з відрахуванням із суми грошового забезпечення,  кожного,  10 (десяти) відсотків в доход держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків,  завданих злочином,  задовольнити повністю,  стягнувши із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  в солідарному порядку,  на користь потерпілого ОСОБА_3,  262 (двісті шістдесят дві) грн. 35 коп.

Цивільний позов потерпшого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 5000 грн. та з ОСОБА_5 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди,  завданої злочином,  задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_3 із засуджених: ОСОБА_4 - 2000 (дві тисячі) грн.,  ОСОБА_5 - 500 (п'ятсот) грн.,  на відшкодування моральної шкоди,  завданої злочином.

В задоволенні решти позову ОСОБА_3. відмовити.

Арешт накладений на майно засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати.

Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підписку про невиїзд скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення.