РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/10010/13-ц
14.01.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Заболотної Н.М.,
при секретарі - Корольковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до директора Республіканської організації «Кримський академічний руський драматичний театр імені М.Горького» Юдіна Івана Олексійовича, Республіканської організації «Кримський академічний руський драматичний театр ім.. М.Горького», третя особа - Первинна профспілкова організація працівників Республіканської організації «КАРД ім. М. Горького» Всеукраїнської професійної спілки працівників сфери культури та туризму про скасування наказу в частині,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до директора РО «КАРДТ імені М. Горького» Новікова А.Г., Республіканської організації «Кримський академічний російський драматичний театр ім. М.Горького», третя особа Первинна профспілкова організація працівників Республіканської організації «КАРДТ ім.. М.Горького» ВПС Працівників сфери культури та туризму про скасування наказу в частині змін у сторону погіршення умов оплати праці. Свої вимоги мотивує тим, що 25.10.1978 року її було прийнято на роботу до Кримського академічного російського драматичного театру на посаду артистки. 01.01.1992 року було переведено на посаду артиста вищої категорії драми. Оскільки театр є академічним, то оплата її праці здійснювалася з врахуванням коефіцієнту «2», що відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року №109. 06.07.2010 року працівниками театру було створено первинну профспілкову організацію Всеукраїнську професійну спілку працівників сфери культури і туризму, а її було обрано членом профспілкової організації, про що було відомо керівництву театру. Але, не зважаючи на це відповідач без попередньої згоди виборного профспілкового органу знизив її заробітну плату з коефіцієнту «2» до коефіцієнту «1», тобто змінив умови оплати праці відповідно до наказу № 7 від 25.01.2011 р. Вказаний наказ був скасований рішенням суду. Однак відповідачем був прийнятий новий наказ № 192 від 19.10.2012 р. «Про посадові оклади», яким у зворотному порядку було зменшено її заробітну плату за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р., також без попередньої згоди з профспілковою організацією. 20.12.2012 р. профспілкова організація звернулася з заявою про видачу вказаного наказу, однак у надані спірного наказу керівництвом театру було відмовлено. Оскільки відповідач не повідомив її завчасно про зміну діючих умов праці в бік погіршення, не отримав на це згоди профспілкової організації, вона вважає, що це є підставою для скасування спірного наказу. Враховуючи вищенаведене, позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора РО « КАРДТ ім. М. Горького» за № 192 від 19.10.2012 р. в частині змін у сторону погіршення їй умов оплати праці, стягнути з Республіканської організації «Кримський академічний російський драматичний театр імені М. Горького» на її користь недотриману заробітну плату із коефіцієнтом «2» в період з 19.10.2012 року по час закінчення розгляду справи у сумі, яку буде встановлено судом.
Ухвалами Центрального районного суду м. Сімферополя від 28.11.2013 року за клопотанням позивача та його представника замінено відповідача директора РО «КАРД ім. М.Горького» Новікова А.Г. на директора РО «КАРД ім. М.Горького» Юдіна І.О. та залишено позовні вимоги про стягнення з Республіканської організації «Кримський академічний російський драматичний театр імені М. Горького» недотриманої заробітної плати із коефіцієнтом «2» в період з 19.10.2012 року по час закінчення розгляду справи у сумі, яку буде встановлено судом.
29.11.2013 року позивачка надала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила визнати незаконним та скасувати наказ директора РО «КАРДТ ім.. М.Горького» Юдіна І.О. за №192 від 19.10.2012 року в частині змін у сторону погіршення умов оплати праці ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з вищенаведених підстав та пояснила, що про існування наказу від 19.10.2012 року дізналася, отримавши довідку РО «КАРД ім.. М.Горького» про розмір її посадового окладу від 19.12.2012 року, після чого профспілковою організацією, членом якої є вона, відповідачу надіслана заява про надання його копії, однак, листом РО «КАРД ім.. М.Горького» від 03.01.2013 року їм було відмовлено в наданні копії наказу. Оскаржуваний наказ вона отримала лише в листопаді 2013 року, після звернення до суду із зазначеним позовом, у зв'язку з чим вважає, що строк на його оскарження вона не пропустила, крім того, вважає, що строк, встановлений нормами КЗпП на ці вимоги не поширюється.
Представник третьої особи Первинної профспілкової організації працівників РО «КАРД ім.. М.Горького» - Кожийкіна О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з вищенаведених підстав.
Представник відповідача Юдіна І.О. - Шпікалова Н.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що керівництву надано право встановлювати конкретні розміри посадових окладів з підвищеним коефіцієнтом, доплат і надбавок в межах затвердженого фонду оплати праці. Вважає, що право позивачки не порушено, оскільки після поновлення на роботі їй встановлено посадовий оклад в розмірі, який не менше розміру, що існував на час її звільнення, її посадовий оклад поступово, хоч і не значно, підвищується.
Представник відповідача РО « КАРДТ ім. М.Горького» - Гуртовой О.О. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що нарахування заробітної плати позивачу відбувається з урахуванням роз'яснень, отриманих з Міністерства культури України щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України №109 «Про оплату праці працівників закладів культури, яким надано статус академічних», розмір коефіцієнту посадового окладу може змінюватися, але при цьому розмір раніше встановленого посадового окладу не може бути зменшений. На сьогоднішній день з моменту відновлення позивача ОСОБА_1 на роботі посадовий оклад зменшений не був, а тільки продовжує зростати. Отже, підстав для задоволення позовних вимог немає. Крім того, просив врахувати, що позивачка пропустила строк звернення до суду з позовом про скасування наказу № 192 від 19.10.2012 року, про який позивачу стало відомо ще наприкінці 2012 року, у ході розгляду справи за її позовом про стягнення недоотриманої заробітної плати, копія якого долучалася ними та міститься у матеріалах справи, що є окремою підставою для відмови в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до РО «КАРД ім.. М.Горького» про стягнення недоотриманої заробітної плати та моральної шкоди, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що з 25.10.1978 ОСОБА_1 прийнята до РО «Кримський академічний російський драматичний театр ім. М. Горького» на посаду артистки, з 01.01.1992 року переведена на посаду артиста вищої категорії драми. 06.07.2010 року створено первинну профспілкову організацію РО «КАРДТ ім.. М. Горького» ВПС працівників сфери культури та туризму, позивачка ОСОБА_1 обрана її членом.
Наказом генерального директора - художнього керівника РО «КАРД ім.. Горького» №7 від 25.01.2011 року затверджено розмір посадових окладів із додатковим коефіцієнтом підвищення посадових окладів з 01 квітня 2011 року, згідно з яким ОСОБА_1. зменшено коефіцієнт підвищення посадового окладу до «1».
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 11.10.2011 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Республіканської організації «Кримський академічний російський драматичний театр імені М.Горького» №7 від 25.01.2011 року «про встановлення посадових окладів робітникам театру із додатковим коефіцієнтом підвищення посадового окладу з 01.04.2011 р» в частині змін умов оплати праці. Визнано незаконним і скасовано наказ Республіканської організації «Кримський академічний російський драматичний театр імені М.Горького» №58 від 30.03.2011 року «Про припинення трудового договору» (а.с.7). Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29.05.2012 року рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 11.10.2011 року залишено без змін (а.с.8-9).
Оскаржуваним наказом №192 від 19.10.2012 року, винесеним РО «Кримським академічним російським драматичним театром ім.. М.Горького» за підписом в.о. директора Юдіна І.А. на підставі рішення Апеляційного суду АРК, ОСОБА_1 встановлено з 01.10.2011 року підвищуючий коефіцієнт 1,858 з посадовим окладом - 3421 грн.; з 01.12.2011 року - 1,743 з посадовим окладом - 3423грн.; з 01.01.2012 року - 1,588 з посадовим окладом 3425 грн.; з 01.04.2012 року - 1,55 з посадовим окладом 3433грн.; з 01.07.2012 року - 1,54 з посадовим окладом - 3447грн.; з 01.09.2012 року - 1,532 з посадовим окладом - 3450 грн.; 01.10.2012 року - 1,51 з посадовим окладом 3467 грн. (а.с.22).
Згідно з ч.1,2 ст. 252 КЗпП України працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Зміна умов оплати праці працівників, які є членами виборних профспілкових органів допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Доказів про те, що наказ № 192 від 19.10.2012 року Республіканської організації «Кримський академічний російський драматичний театр ім. М.Горького» був узгоджений з Первинною профспілковою організацією працівників Республіканської організації «КАРДТ імені М.Горького» ВПС працівників сфери культури та туризму, членом якого є позивач, суду не надано.
Таким чином, наказ від 19.10.2012 року № 192 «Про посадові оклади», яким змінено умови оплати праці позивача, не можна визнати законним.
Відповідно до ст. 233 КЗПП України, працівник може звернутися з заявою про розв'язання трудового спору безпосередньо в районний, районний в місті, міський або міськрайонний суд в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а по справам про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 4 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових споров» (з наступними змінами), встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску строків, передбачених ст. 233 КЗпП України, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові з цих підстав може бути відмовлено.
Встановлено, що з позовом про скасування наказу № 192 від 19.10.2012 року позивач звернулася 04.11.2013 року.
При цьому про існування цього наказу позивач дізналася наприкінці 2012 року, отримавши довідку РО «КАРД ім.. М.Горького» від 19.12.2012 року, також копія вказаного наказу міститься в матеріалах оглянутої в судовому засіданні цивільної справи за її позовом про виплату належних сум недоотриманої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач вважала, що не пропустила строк, оскільки копію оскаржуваного наказу отримала в жовтні 2013 року, після звернення до суду із даним позовом, із заявою про поновлення пропущеного строку не зверталася, вважає, що фактично цим наказом порушено норми діючого законодавства про оплату праці, у зв'язку з чим строків звернення до суду не існує.
Суд вважає, що позивачка пропустила тримісячний строк звернення до суду з позовом про скасування наказу № 192 від 19.10.2012 року без поважних причин, оскільки перешкод для звернення до суду з відповідним позовом не було, поважність пропуску строку позивачем суду не наведено.
Суд не може погодитися з доводами позивача щодо відсутності строків звернення до суду з даним позовом, оскільки спір про скасування наказу, яким змінено умови оплати праці, не є таким, що дає право звернення за захистом своїх прав без обмеження будь-яким строком, у відповідності з положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України.
Оскільки строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін, і пропуск строку звернення до суду є підставою для відмови в позові, у задоволенні позову про скасування наказу № 192 від 19.10.2012 року, необхідно відмовити саме з цих підстав.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.233 КЗпП, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Республіканської організації «Кримський академічний руський драматичний театр імені М.Горького» Юдіна Івана Олексійовича, Республіканської організації «Кримський академічний руський драматичний театр ім.. М.Горького», третя особа - Первинна профспілкова організація працівників Республіканської організації «КАРД ім. М. Горького» Всеукраїнської професійної спілки працівників сфери культури та туризму про скасування наказу директора РО «Кримського академічного руського драматичного театру імені М.Горького» Юдіна І.О. № 192 від 19.10.2012 року в частині змін у сторону погіршення ОСОБА_1 умов оплати праці - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н. М. Заболотна