Справа № 2 - о - 334/07

ПОСТАНОВА

20 листопада 2007 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі судді Самоткан Н.Г.,  при секретарі Перепелиці О.В.,  за участю прокурора Медведєвої О.П.,  розглянувши заяву лікаря-психіатра Павлоградського психоневрологічного відділення лікарні № 1 Назарова М.О.,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_1,  1957 року народження,  який мешкає за АДРЕСА_1 поступив у Павлоградське психоневрологічне відділення лікарні № 1 за зверненням його доньки ОСОБА_2. Протягом останніх двох місяців у гр. ОСОБА_1. загострюється його психічний стан: він проявляє агресію до своєї доньки,  не пускає її з дому,  висловлює думки про самогубство. В заяві лікаря ставиться питання про необхідність госпіталізації громадянина ОСОБА_1. у психіатричний заклад для лікування без його згоди,  у зв'язку з підозрою на наявність в нього психічного розладу,  а також загострення психічного стану.

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_3. підтримав свою заяву,  підтвердив суду вищезазначені обставини і зазначив,  що хворий ОСОБА_1. потребує госпіталізації без усвідомленої згоди в примусовому порядку.

ОСОБА_1. в судовому засіданні,  скаржився,  що не бажає лікуватися. Розповів суду про те,  що людей він поділяє на дві категорії: « дряні « та інші люди. Він знає,  як знищити « дряней «,  бо в його друзів є « прилади для знищення «,  які розкидають осколки в радіусі 50 км. Він дуже боїться за свою доньку,  щоб з нею не вчинили поганого. Він не може фізично розправитися з « дрянями «,  серед яких є друзі доньки,  тому він буде шукати інші способи їх знищення.

В судовому засіданні донька ОСОБА_2. пояснила,  що з 1997 року вона проживає разом з батьком. їх мати залишила їх та проживає окремо в Росії. До 2005 року з батьком були чудові відносини. Вони піклувалися один про одного,  вона є для свого батька сенсом його життя. Але у 2005 році вона розповіла батькові про вчинене раніше щодо неї насильство,  це його шокувало,  і з того часу поступово характер батька став змінюватися в негативний бік. Він став нервовим,  переніс інсульт,  став вчиняти сварки,  забороняв виходити їй з дому,  нікуди її не пускав,  став погрожувати вчинити самогубство. Одного разу під час сварки вона на декілька часів,  щоб заспокоїтися,  пішла з дому,  а коли повернулася - батько спав і вона не могла його розбудити. На столі вона побачила записку,  в якій батько з нею прощався,  і робив розпорядження щодо його майна та її подальшого життя. Вона любить батька і боїться,  що в такому психічному стані,  який в останні три тижні став гіршим,  батько може щось з собою вчинити,  бо постійно загрожує їй цим,  або заподіяти шкоду її здоров, ю,  просить направити примусово для лікування у психіатричний заклад. Але вона буди і надалі піклуватися про батька і робити все можливе,  щоб нормалізувати його психічний стан.

Прокурор вважає за необхідне задовольнити заяву лікаря-психіатра.

Суд,  вислухавши пояснення лікаря-психіатра,  думку прокурора,  хворого ОСОБА_1.,  його доньку -ОСОБА_2.,  дослідивши додані до заяви матеріали,  вважає,  що хворого ОСОБА_1. необхідно госпіталізувати у психіатричний стаціонар для лікування через наявність у нього психічного розладу,  можливість завдати значної шкоди своєму здоров'ю та здоров.ю оточуючих у разі ненадання йому психіатричної допомоги.

На підставі вищезазначеного ст. ст. 14,  19 Закону України «Про психіатричну допомогу»,  керуючись ст. 281, 282 ЦПК України,  суд-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  1957 року народження,  який мешкає в АДРЕСА_1  направити на госпіталізацію із звичайним наглядом в примусовому порядку без усвідомленої згоди в комунальну установу "Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня".