НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 року справа № 2-21/2008 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Антонюк К.І.,
при секретарі Марчак Т.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника органу опіки та піклування Думич І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, суд,-
встановив:
16 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення з ним місця проживання їх сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання шлюбу син виявив бажання проживати з ним і з лютого 2007 року син проживає в його сім'ї, відповідачка фактично погодилась на проживання сина з батьком. Він перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_6, в сім'ї хороші, дружні взаємовідносини, взаєморозуміння, повага один до одного. Він має постійне місце праці і місце проживання. Для дитини створені всі необхідні умови для проживання та розвитку. Перешкод в спілкуванні з дитиною матері він не чинить, в інтересах дитини необхідно визначити місце проживання з батьком.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, пояснили, що виходячи виключно з інтересів сина необхідно встановити місце проживання дитини з батьком, який забезпечує дитині всі необхідні умови для його фізичного, розумового, морального розвитку, має постійний дохід - займається підприємницькою діяльністю, має постійне житло, проживає в квартирі з дружиною ОСОБА_6, з якою зареєстровано шлюб. Між його дружиною та сином гарні стосунки, дитина більше прихильна до батька, хоче проживати з ним, а не з матір'ю. Він не перешкоджає відповідачці спілкуватися з сином, в присутності сина не висловлюється негативно в адресу відповідачки, не настроює сина проти матері. Між ним та відповідачкою склалися неприязні стосунки, вони не можуть спокійно, нормально спілкуватися. ОСОБА_3 постійного його ображає та оговорює.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позов не визнали, пояснили, що після розірвання шлюбу син ОСОБА_5 з травня 2007 року постійно проживає з батьком. Син виявив бажання проживати з батьком, більше прихильний до нього, тому вона не могла переконати сина щодо проживання з нею і на даний час син проживає з батьком. Однак вважає, що батько не виховує сина належним чином, так як син став агресивно до неї ставитись, вважає, що батько настроює сина щодо матері негативно, перешкоджає в спілкуванні, не має постійного місця проживання та постійного місця роботи. Розлучення сина з матір'ю суперечить принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року. Не заперечує, що встановлення місця проживання дитини з нею проти волі сина, може негативно на даний час на нього вплинути.
Відповідно до свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с. 8).
Шлюб між сторонами розірвано 06 червня 2007 року (а.с.3).
Рішенням суду від 24.04.2007 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 вирішено стягувати аліменти (а.с.5). Стягнення аліментів припинено за заявою стягувачки 06.11.2007 року (а.с.40).
ОСОБА_1 зареєстрований 04.10.2007 року підприємцем (а.с.6), ОСОБА_3 працює нянею в дитячому закладі №2 (а.с.3З), її та сину на праві сумісної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1, за якою зареєстрований син (а.с.25, 31).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, в яких проживає ОСОБА_5 від 23.06.2007 року, дитина проживає в приватизований трьохкімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_2 з батьком ОСОБА_1 та його співмешканкою ОСОБА_6 Син має окрему кімнату, та всі необхідні речі для його розвитку. Батьком створені всі умови для виховання сина (а.с. 12).
Згідно висновку органу опіки та піклування в інтересах малолітнього необхідно визначити місце проживання Торчила ОСОБА_5 разом із батьком ОСОБА_1, батько позитивно впливає на дитину, між батьком і сином повне взаєморозуміння і повага, батьком створені всі умови для утримання та виховання сина (а.с. 13).
З довідки-характеристики дирекції школи №1 м. Нововолинська вбачається, що ОСОБА_5 навчається в школі №1, є старанним, хорошим хлопчиком, за підсумками 2006-2007 навчального року нагороджений Похвальним листом, проживає з батьком, при обстеженні в вересні 2007 року з участю психолога побутових умов та психологічного клімату в сім'ї встановлено, що між дорослими та дитиною взаєморозуміння і повага, батько позитивно впливає на сина (а.с.7).
Свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживає по сусідству з позивачем, який зі своєю дружиною піклується про ОСОБА_5, між ними гарні стосунки. Позитивно характеризує батька і сина.
Свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_5 завжди чистий, охайний, врівноважений хлопчик, добре навчається.
З показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що батьки обоє піклуються про дитину, дитина проживає з батьком, спілкується син як з матір'ю, так і з батьком нормально, агресивності в сторону матері не помічали. Хлопчик розумний, врівноважений, дитині комфортно проживати з батьком. ... Визначення місця проживання ОСОБА_5 всупереч його волі негативно впливає на дитину.
Свідок ОСОБА_11 - сестра відповідачки показала, що позивач перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_1 поводив себе неправомірно, пиячив, ображав дружину. Як на даний час поводить себе ОСОБА_1 їй невідомо. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що сину добре з батьком і він хоче з ним жити.
Свідок ОСОБА_12 показала, що відповідачка часто спілкується з сином в школі, спілкується нормально, однак був випадок, коли ОСОБА_5 сказав матері, щоб він не хотів, щоб тато бачив їх разом, тому вона допускає, що батько може налаштовувати дитину проти матері.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Ст. 160 Сімейного Кодексу України передбачає, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно зі ст. 161 ч. 1 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що батьки не досягнули згоди щодо визначення місця проживання дитини - сина ОСОБА_5, 1999 року народження. Після розірвання шлюбу син виявив бажання проживати з батьком та з лютого 2007 року проживає з батьком - позивачем ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_6 Батько має постійне місце проживання, постійні доходи. ОСОБА_5 повністю матеріально забезпечений. Батьком та його дружиною створені всі необхідні умови для фізичного, духовного, морального розвитку. В сім'ї взаєморозуміння, повага один до одного. ОСОБА_5 доглянутий, вихований, врівноважений хлопчин, успішно навчається. Дитина більше прихильна до батька, бажає з ним проживати. Встановлення місця проживання сина з матір'ю проти його волі може негативно вплинути на сина, про що і не заперечила відповідачка.
Встановлені в судовому засіданні обставини: фактичного тривалого проживання сина з батьком, створення всіх умов для нормального розвитку дитини, позитивна характеристика батька, позитивний його вплив на виховання сина, більша прихильність сина до батька та його бажання проживати саме з позивачем, дають підставу суду зробити висновки, що в інтересах дитини необхідно визначити місце проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_1.
Висновок суду не суперечить принципам Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, оскільки син тривалий час не проживає з матір'ю, зобов'язання ОСОБА_5 проживати з матір'ю в супереч його волі суперечило б інтересам дитини.
Пояснення відповідачки на неправомірну поведінку ОСОБА_1, створення перешкод в спілкуванні з сином жодними доказами не підтверджується.
Показання свідка ОСОБА_13, яка висловлює припущення щодо можливого налаштовування батьком дитини проти матері суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_11 щодо оцінки особи позивача, яка є близькою родичкою відповідачки.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 208, 212, 213, 215, ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 155, 160, 161 Сімейного Кодексу України, суд,-
встановив:
Позов задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з батьком ОСОБА_1.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.