ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                                                                                        

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

 

08 червня 2006 року                                                                                          м. Київ

 

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого - судді    Бутенка В.І.,

суддів    Гончар Л.Я.,

Лиски Т.О.,

Сороки М.О.,

Панченка О.І

 

при секретарі Липі В.А.,

 

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права на перерахунок раніше призначеної пенсії та зобов'язання провести перерахунок і виплату компенсації,-

 

в с т а н о в и л а :

 

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом., в якому просив визнати за ним право на перерахунок раніше призначеної пенсії та зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплатити компенсацію з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 90% грошового забезпечення за безперервну службу, встановленої Указом Президента України №389/03 від 05.05.2003р.; щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, запровадженої Указом Президента України №173 від 23.02.2002р. і премії в розмірі 33,3%, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000р., а також щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, передбаченої Указом Президента України №847 від 14.07.1999р.

 

При цьому позивач зазначав, що він був звільнений з військової служби в запас у лютому 1990 року, звертався до відповідача із заявою про перерахунок розміру призначеної пенсії з урахуванням вищевказаних надбавок та премії, проте Одеський ОВК в цьому йому відмовив.

 

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено.

 

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

 

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 

Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової служби ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

 

Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення : окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

 

З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України №173 від 23.02.2002р. та №389 від 05.05.2003р., відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

 

Крім того, Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не  підлягають.

 

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1990 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.

 

В період проходження військової служби ОСОБА_1 вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу не вбачається.

 

 

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.

 

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,   а рішення Приморського районного суду м. Одеси від22 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від20 жовтня 2005 року без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

 

 

 

С у д д і :

 

підпис                     Бутенко В.І.

підпис                     Гончар Л.Я.

підпис                     Лиска Т.О.

підпис                     Сорока М.О.

підпис                     Панченко О.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

З оригіналом згідно  суддя                                                                         Бутенко В.І.