ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2014 р. Справа № 923/1804/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до комунального підприємства "Котельщик" м. Каховка Херсонської області
про стягнення 181048грн. 44коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Єршова С.В.
від відповідача - уповноважена особа Ваюцький В.В.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Котельщик" (відповідач) 151833грн. 56 коп. основного боргу, 1342грн.52коп. втрат з інфляції, 4208грн. 65 коп. - 3% річних, 13035грн. 36 коп. пені, 10628грн. 35 коп. 7% штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлений з жовтня 2011року по грудень 2012року природний газ згідно з договором купівлі-продажу природного газу №14/2681/11 від 30.09.2011року.
Відповідач не заперечує факт заборгованості, посилаючись на те, що несвоєчасні розрахунки мали місце через несплату вартості природного газу бюджетними установами та невідшкодуванням із місцевого бюджету різниці в тарифах, тому просить суд зменшити розмір належної до стягнення штрафні санкції.
Розглянувши матеріали справи дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та комунальним підприємством "Котельщик" (відповідач) 30.09.2011року укладено договір №14/2681/11 на купівлю-продаж природного газу.
За умовами пункту 1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ в узгоджених сторонами обсягах для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.
Крім того, сторонами укладені додаткові угоди №1 від 30.09.2011року, №2 від 11.10.2011року, №3 від 01.08.2012року, якими сторони узгоджували ціну газу у відповідні періоди.
Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу від 30.09.2011року встановлено, що оплату за газ покупець здійснює грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.
За зазначеним договором позивач поставив відповідачу природний газ на протязі жовтня-грудня 2011року, жовтня-грудня 2012року, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі від 31.10.2011року, від 30.11.2011року, від 31.12.2011року, від 31.10.2012року, від 30.11.2012року, від 31.12.2012року і не заперечується представниками сторін..
Розрахунок за отриманий газ станом на день звернення з позовом відповідач здійснив частково.
Станом на день звернення з позовом вартість отриманого від позивача газу за договором від 30.09.2011року відповідачем сплачена частково та з прострочкою встановленого пунктом 6.1 Договору строку. Його борг за отриманий газ становив 151833грн.56коп.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Документального підтвердження перерахування боргу в сумі 151833грн. 56коп. відповідач суду не надав, тому зазначена сума основного боргу підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 4208грн.65коп. підлягають задоволенню
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються для невиробничого споживання і його найменший період визначення складає місяць, відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.
Матеріалами справи доведено, що відповідач допустив прострочку виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого газу за актом приймання-передачі від 30.11.2011року на 7 днів, за актом від 31.12.2012року на 5 днів, від 30.11.2012року на 13 днів, відповідно прострочка платежу мала місце менше ніж за місяць, тому нарахована позивачем інфляція за прострочку виконання грошового зобов'язання за цими актами в загальній сумі 302 грн.35 коп. задоволенню не підлягає.
Судом стягуються лише втрати від інфляції нараховані за несвоєчасне перерахування коштів за газ, отриманий відповідно до акту приймання-передачі від 31.12.2012року в сумі 1040грн.17коп.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 13035грн.36коп. яка нарахована позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.2 договору від 30.09.2011року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених пунктом 6.1 договору відповідач сплачує, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який вона сплачується від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Судом перевірено розрахунок суми пені і штрафу та встановлено, що відповідно вищезазначених норм закону та умов договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 13035грн.36коп. та штрафу в сумі 10628грн.35коп. підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на несвоєчасні розрахунки бюджетних установ за поставку теплової енергії та невідшкодування із бюджету різниці в тарифах на газ не є підставою звільнення його від сплати штрафних санкцій, як і підставою зменшення їх розміру.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування ГПК України» вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження клопотання щодо зменшення пені і штрафу, тому його клопотання задоволенню не підлягає, оскільки зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення штрафу та пені.
При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги судом задовольняються частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 151833грн. 56 коп. основного боргу, 1040грн.17коп. втрат з інфляції, 4208грн. 65 коп. - 3% річних, 13035грн. 36 коп. пені, 10628грн. 35 коп. 7% штрафу. Підстави стягнення 302грн.35коп. втрат від інфляції відсутні, тому в задоволені позовних вимог в цій частині позову суд відмовляє.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Котельщик" м. Каховка Херсонської області, провул. Трубний, 12, р/рахунок 26037300000923 у АТ «Ощадбанк», код банку 352457, ідентифікаційний код 22733571 на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ, вул. Б.Хмельницького, № 6 р/р 26002301921 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, ідентифікаційний код 20077720 - 151833грн. 56 коп. основного боргу, 1040грн.17коп. втрат з інфляції, 4208грн. 65 коп. - 3% річних, 13035грн. 36 коп. пені, 10628грн. 35 коп. 7% штрафу та 3614грн. 92 коп. судового збору.
3.В задоволені позовних вимог про стягнення 302грн.35 коп. втрат від інфляції відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20 січня 2014р.
Суддя З.І. Ємленінова