ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                                                                                        

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

 

08 червня 2006 року                                                                                                     м. Київ

 

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого - судді    Бутенка В.І.,

суддів    Гончар Л.Я.,

Лиски Т.О.,

Сороки М.О.,

Панченка О.І

 

при секретарі Липі В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,  та  представника  відповідача  Хропатого Б.П.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на неправомірне рішення державного органу у сфері управління, -

 

в с т а н о в и л а :

 

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою на неправомірні дії УМВС України в Чернігівській області.

 

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що у березні 2000 р. він був звільнений з посади міліціонера Козелецького районного відділу УМВС України в Чернігівській області, у серпні 2003 року йому виповнилось 45 років і на цей час скаржник мав загальний трудовий стаж більше 25 років, в тому числі в органах внутрішніх справ 16 років і 02 місяці 05 днів.

 

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 звернувся із заявою до УМВС України в Чернігівській області з проханням призначити йому пенсію за вислугою років відповідно до п.б ст. 12 Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 04.07.2002 р., проте у призначенні йому пенсії за вказаним законом було відмовлено.

 

При цьому УМВС України в Чернігівській області вказувало у своїй відповіді на те, що на час звернення за пенсією ОСОБА_1 не належав до осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової та контрактної служби, а тому не має права на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

 

Вважаючи це рішення помилковим і незаконним, та таким, що порушує його конституційні права на отримання пенсії, ОСОБА_1 просив визнати дії УМВС України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні йому пенсії неправомірними та зобов'язати УМВС України в Чернігівській області призначити скаржнику пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 04.07.2002 р. з дня виповнення скаржнику 45 років, тобто з 13.08.2003 р.

 

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2005 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірною відмову УМВС України в Чернігівській області в призначенні скаржнику пенсії за вислугою років та зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію з дня звернення за її призначенням, тобто з 13.08.2003 року.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17 листопада 2005 року рішення районного суду залишено без змін.

 

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, УМВС України в Чернігівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.

 

Позивач у наданих запереченнях вважає, що судові рішення постановлені у відповідності із вимогами матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу відповідача такою, що не ґрунтується на нормах матеріального закону.

 

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 

Як видно із матеріалів справи, судами було правильно встановлено, що на час звернення за призначенням пенсії за вислугою років військової служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 виповнилось 45 років, він мав загальний трудовий стаж більш, ніж 25 років, з яких 16 років 02 місяців 05 днів становила служба в органах внутрішніх справ та військова служба, що відповідає вимогам, необхідним для призначення пенсії.

 

При цьому суд як першої, так і апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що згідно п. б ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб " від 04.07.2002р., право на пенсію за вислугою років відповідно до цього Закону мають особи, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45 - річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених зі служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння і які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

 

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.05р. №4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", особам, які мають право на пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", незалежно від підстав та часу їх звільнення, може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилося 45 років (а інвалідам війни - незалежно від віку) і що вони мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в державній пожежній охороні.

 

Судами зроблено правильний висновок, що Законом України від 04.07.2002р. "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб " набуття права на пенсію за вислугою років військової служби не пов'язується з досягненням такою особою 45-річного віку на момент звільнення з військової служби або наявністю встановленого законом трудового стажу на день звільнення.

 

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

 

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

 

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області залишити без задоволення,   а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 листопада 2005 року без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

 

 

С у д д і :