Справа № 1-135/2008р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2008 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Орінко В.В.
при секретарі - Чабановській А.В.
з участю прокурора - Сербул Т.М.
адвоката - ОСОБА_1,
представника органу опіки та піклування Бобринецької РДА - ОСОБА_2
представника інспекції в справах неповнолітніх Бобринецького РВ УМВС - ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець, в залі засідань Бобринецького районного суду справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта н/середня, спеціальності не має, не працює, не одружений, не в/зобов'язаний, не судимий, -
по ч.1 ст.186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), при слідуючих обставинах:
25.09.2008 року близько 23 години 50 хвилин ОСОБА_4біля приміщення бувшої бані в с. Кетрисанівка Бобринецького району наздогнав неповнолітнього ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який повертався додому, і жартома його штовхнув. Від поштовху ОСОБА_5 впав на землю, і ОСОБА_4з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення вирішив відкрито викрасти у нього мобільний телефон, який бачив перед цим. Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4сів зверху на ОСОБА_5 і з правої кишені його штанів, всупереч волі потерпілого, не реагуючи на його заперечення, витягнув мобільний телефон «Sony Ericsson К 550 І», який належав на праві особистої власності ОСОБА_5, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 344 від 18.10.2008 року, проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, 865,92 грн., з сім-картою мобільного оператора «DJUICE», вартістю 15 грн., з якими зник з місця скоєння злочину, тим самим завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 880,92 грн.
Відкрито викрадений мобільний телефон ОСОБА_4обернув в особисту власність, продавши його необізнаному в його злочинних діяхОСОБА_6 за гроші в сумі 350 грн., які витратив на особисті потреби.
Своїми діями ОСОБА_4скоїв злочин, передбачений ст.. 296 ч. 2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є:
В судовому засіданні ОСОБА_4визнав себе винним, щиро кається в скоєному злочині та просить застосувати відносно нього примусовий захід виховного характеру, а саме: передавши під нагляд батьків.
Заслухавши думку прокурора
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4свою вину у скоєні злочину передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України визнав повністю та пояснив, що він проживає в с. Кетрисанівка Бобринецького району разом з матір'ю ОСОБА_7 В 2007 році він закінчив 9 класів Кетрисанівської ЗОШ, після чого поступив на навчання в Криворізький автотранспортний технікум, де провчився 1 рік. В даний час він ніде не навчається і не працює. У лікарів нарколога та психіатра на обліку він не знаходиться, травм голови не має.
25.09.2008 року близько 20 години він пішов до ОСОБА_8., до якої також прийшли ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_5., і вони всі разом відпочивали у неї в дворі. Близько 23 години 40 хвилин він разом з ОСОБА_5. пішли додому. Вони спочатку ішли разом, але біля приміщення клубу розійшлися, так як живуть в різних краях села. Коли ОСОБА_5 відійшов від нього, приблизно через 1 хвилину він вирішив його наздогнати, щоб пожартувати з ним. Наздогнавши ОСОБА_5 біля приміщення бувшої бані, неподалік магазину, він жартома, нічого не говорячи, збоку штовхнув ОСОБА_5. Від поштовху він впав на землю. Він почав його піднімати, і в правій кишені його штанів намацав мобільний телефон, який він бачив у нього перед цим, і вирішив його забрати собі. Правою рукою він витягнув з кишені ОСОБА_5 телефон, марки «Sony Ericsson К 550 І», і побіг з ним в напрямку балки, обійшов магазин, і пішов додому до свого батька ОСОБА_5. Коли він витягнув з кишені ОСОБА_5 телефон, то ОСОБА_5 не давав його витягувати, закриваючи рукою кишеню, і щось говорив, але він телефон все-ж таки витягнув. Телефон він вирішив забрати тоді, коли піднімав ОСОБА_5 з землі. Прийшовши додому до батька він ліг відпочивати. На слідуючий день, 26.09.2008 року вранці він поїхав в м. Бобринець, і близько 10 години продав забраний у ОСОБА_5 мобільний телефон в магазині «Юлія», який розташований на базарній площі, за гроші в сумі 350 грн. Отримані гроші він витратив на власні потреби, купивши собі штани. Про те, що він забрав у ОСОБА_5 мобільний телефон, він зізнався своїй матері 26.09.2008 року, так як вона сказала, що до неї приходив ОСОБА_5 і все розповів. Вину свою в скоєному визнає в повному обсязі і дуже жалкує про те, що зробив.
У відповідності до ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним досліджувати письмові та речові докази по справі, оскільки всі фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснив йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд, вислухавши сторони обвинувачення та захисту, дослідивши характеризуючий матеріал, приходить до висновку, що вина ОСОБА_11 у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння правильно кваліфіковане, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначені покарання суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, який законом віднесений до категорії середньої тяжкості, але тяжких наслідків не настало і матеріальна шкода повністю відшкодована, особу винного, який характеризуються позитивно, обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.
Враховуючи, що підсудний щиро кається, позитивно характеризується, матеріальну шкоду відшкодував повністю, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе примінити ст.. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 321 - 323 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_11 визнати винним за ч. 1 ст. 186 КК України і призначити покарання позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_11 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1(один) рік не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженому, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя (підпис)
Копія вірна:
Суддя В.В.Орінко