Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/495/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Паламарчук М.С.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2013 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Олександрії Кіровоградської області, українець, громадянин України, одружений, працює в СТОВ «ім. Шевченка», проживає в АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, і на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки та стягнено на користь держави судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 10.10.2013 року о 14.30 год. на вул. Шевченка, 100 в с. Попельнасте ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем Камаз 6520 держномер НОМЕР_1, при виїзді з прилеглої території не надав переваги в русі автомобілю «Богдан» держномер НОМЕР_2, який рухався по дорозі, яку він перетинав, що призвело до зіткнення та пошкодження автомобілів, чим порушив п. п. 2.9а, 10.2 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію правопорушення, просить скасувати постанову районного суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, постановити нову постанову, якою накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що суд, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, розглянув справу за його відсутності, тому не міг врахувати ступінь його вини та інші визначені ст. 33 цього Кодексу вимоги, так як він скоїв вперше адміністративне правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, інший учасник ДТП майнових вимог до нього не має, після прийнятого судом рішення він переведений на нижче оплачувану роботу не пов'язану з керуванням транспортного засобу, що критично позначилось на матеріальному стані сім'ї так як має малолітню доньку та дружину, яка не працює доглядає дитину.

ОСОБА_3, будучи повідомлений про день і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КупАП.

Даний висновок суду об'єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколами про адміністративні правопорушення серія АБ2 № 889721, серія АБ2 № 889722 від 10.10.2013 року, схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди; - письмовими поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_3 про обставини ДТП: - висновком щодо результатів медичного огляду № 48 складеному о 19.31 год. 10.10.2013 року, відповідно якого ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння ( а.с. 1-14).

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП санкціонується керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а відповідно ст. 124 цього Кодексу санкціонується порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до висновку, що протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 складено відповідно до ст. 256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП.

Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини вчинення ним правопорушення, що він вчинив ДТП керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, наклав на ОСОБА_3 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130, ст. 124 керуючись вимогами ст. 36 КУпАП, яке, як вважає апеляційний суд, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи зазначене доводи ОСОБА_3 щодо зміни постанови суду в частині призначеного покарання за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а самі по собі не можуть взятись апеляційним судом як підстава для зміни рішення суду в частині призначеного виду адміністративного стягнення. Крім того, вказані доводи про те, що позбавлення права керування транспортними засобами критично позначилось на матеріальному стані сім'ї спростовуються довідкою СТОВ «ім.Шевченка», відповідно якої ОСОБА_3 працевлаштований і лише переведений з посади водія автотранспортних засобів на посаду підсобного робітника.

За зазначених обставин і з огляду на те, що ОСОБА_3 свідомо скоїв небезпечні правопорушення для оточуючих, зокрема для пішоходів та іншого учасника дорожнього руху внаслідок ДТП, його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2013 року, щодо нього, без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя