Справа № 249/4972/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 грудня 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі - Коваленко О.Л, Олійник Ю.О.,
за участю позивача - ОСОБА_2,
позивачки - ОСОБА_3,
представника позивачів - ОСОБА_4,
відповідачки - ОСОБА_5,
представника відповідачки - ОСОБА_6,
представника 3-ї особи Органа опіки та піклування Шахтарської міської ради - Пономаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Шахтарської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та призначення способу участі у вихованні внука,
В с т а н о в и в :
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та призначення способу участі у вихованні внука, з тих підстав, що з 23 липня 2008 року по 26.04.2013 року ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. З квітня 2012 року до травня 2013 року дитина мешкала у квартирі за місцем проживання батька та місцем проживання дідуся та бабусі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 помер. З травня 2013 року дитина проживає у відповідачки. Позивачі з відповідачкою не змогли порозумітися та добровільно вирішити питання щодо виховання дитини, в позові вони зазначили, що люблять свого онука, бажають брати участь у його вихованні та спілкуватися з ним, за місцем свого проживання вони мають всі умови для зустрічей з онуком, проти зустрічей з ним онук не заперечує. Також позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що вони є дідусем та бабусею дитини, вони виховували його з народження, на теперішній час відповідачка позбавляє їх права на спілкування та виховання онука, тому вони на підставі ст. 257 Сімейного кодексу України звернулися з зазначеним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні онука та зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоди у спілкуванні з онуком, визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні онука шляхом систематичних побачень з ним кожний вівторок місяця, з 16.00 год. до 19.00 год., за його місцем проживання, з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та повернення дитини до її місця проживання з матір'ю; кожну першу і третю п'ятницю з 16.00 год. до суботи 19.00 год., за його місцем проживання, з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та повернення дитини до її місця проживання з матір'ю; кожну другу та четверту суботу місяця з 15 год. до 19.00 год., за місцем його проживання з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та повернення дитини до її місця проживання з матір'ю; спільного відпочинку з 15 по 30 липня кожного року, та з 5 по 20 січня кожного року.
Позивачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, також пояснила, що дитина рада їх бачити, просила усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні онука та зобов'язати відповідачку не чинити їм перешкоди у спілкуванні з онуком, визначити спосіб їх участі у спілкуванні та вихованні онука шляхом систематичних побачень з ним кожний вівторок місяця, з 16.00 год. до 19.00 год., за її місцем проживання, з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та повернення дитини до її місця проживання з матір'ю; кожну першу і третю п'ятницю з 16.00 год. до суботи 19.00 год., за її місцем проживання, з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та повернення дитини до її місця проживання з матір'ю; кожну другу та четверту суботу місяця з 15 год. до 19.00 год., за місцем її проживання з обов'язком забирати дитину з місця проживання матері та повернення дитини до її місця проживання з матір'ю; спільного відпочинку з 15 по 30 липня кожного року, та з 5 по 20 січня кожного року.
Представник позивачів - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_6, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивачі не зазначили в чому саме відповідачка перешкоджає їм у спілкуванні з онуком, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - Пономаренко Т.М., діюча на підставі довіреності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що вважає доцільним усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні онука та зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкод позивачам у спілкуванні з онуком - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_8, що підтверджено його свідоцтвом про народження, і доводяться дідом та бабою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною 27.02.91 р., дата набуття чинності для України 27.09.91 р.) передбачено: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини», а також положення ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України містить: «Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини».
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 257 СК України встановлено, що баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Згідно зі ст 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.
В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" вказано, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов'язаних із вихованням дітей, обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ЦК України, фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Такого права, оскільки воно має немайновий характер, фізична особа не може бути позбавлена. Оскільки дід, баба, як з боку матері, так і з боку батька є її родичами по прямій висхідній лінії, батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання внуків.
При прийнятті рішення, суд враховує, що позивачі постійно спілкувалися з онуком, займались його вихованням і позбавлення їх права на спілкування з онуком, також позбавляє й онука на спілкування з ними, що не є позитивним фактором, що впливає на емоційний стан дитини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, але в частині вимог щодо визначення способу участі частковому задоволенню, виходячи з віку малолітньої дитини, а також зважаючи на законодавчі рекомендації при вирішенні питань з розгляду спорів щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 257, 263, Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спілкуванні з онуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визначити спосіб участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні онука ОСОБА_9:
Щосуботи з 13.00 год. до 19-00 год. за місцем їх проживання за адресою : АДРЕСА_1 Дитину передавати о 13.00 год. з адреси його проживання з матір»ю : АДРЕСА_2 та повертати матері о 19.00 год.
Визначити час спільного відпочинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з онуком ОСОБА_9 після досягнення ним шести років на літніх канікулах протягом 15 днів, зимових - протягом 10 днів.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в установленому законодавством порядку протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Н.Ф. Карабаза