Суддя 1-ї інстанції Могильницький М.С. справа № 22-а - 8830/08
Суддя - доповідач Горбенко К.П.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2008 року м. Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбенко К.П.,
суддів: Міронової Г.М., Яманко В.Г.,
при секретарі: Кірсановій М.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Коханової Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2008 року по справі № 2-а-11759/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок і виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок і виплату пенсії - задоволено. Визнана неправомірною відмова Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 50, 54 п. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 листопада 2006 року з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян.
Суд першої інстанції встановив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Розміри пенсії йому визначаються ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Суд при вирішенні спору виходив з того, що позивачу, як особі, яка постраждала у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлена 2 група інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, позивач мав право на пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Відповідач обґрунтував вимоги тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванням після Чорнобильської катастрофі, тому Управління Пенсійного фонду виходило з розміру 19,91 грн., який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 для порядку обчислення пенсій для таких осіб у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. А встановлений розмір мінімальної пенсії ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на позивача не поширюється тому, що йому пенсія призначалася не по цьому Закону, а по іншому - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та їх повноту, встановила наступне.
Позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та є інвалідом 2 групи.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаться виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною статтею для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України № 3235-15 від 20.12.2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті, колегія суддів приходить до висновку, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України № 23 1-У від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, що діяла на момент звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про перерахунок пенсії) передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах. Зокрема, для інвалідів 2 групи розмір додаткової пенсії визначений як 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3,0 тис. грн.
Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17.11.2005 року) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, що діяла на момент звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку пенсії) передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).
Даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 22 грн. 30 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів Україні «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами, внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), та розміром 15 відсотків Прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії для інвалідів 2 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту З розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України
„Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий .рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, з огляду на частину 2 статті 8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судами було встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах „Проніна проти України", „Кечко проти України".
Також, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" від 23.02.2006 р., рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Однак, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції помилково зобов'язав Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії саме з 01.11.2006 року.
Так у відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії - 21.03.2008 р., тобто після 15 числа місяця, а тому перерахунок призначеної пенсії необхідно проводити з першого числа наступного місяця.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Постанова у повному обсязі виготовлена 15 вересня 2008 року.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2008 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок і виплату пенсії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 50, 54 п. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 квітня 2008 року з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: (підпис) Горбенко К.П.
Судді: (підпис) Міронова Г.М.
(підпис) Яманко В.Г.
З оригіналом вірно
Суддя-доповідач Горбенко К.П.
Суддя 1-ї інстанції Могильницький М.С. справа № 22-а - 8830/08
Суддя - доповідач Горбенко К.П.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
10 вересня 2008 року м. Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбенко К.П.,
суддів: Міронової Г.М., Яманко В.Г.,
при секретарі: Кірсановій М.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Коханової Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2008 року по справі № 2-а-11759/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок і виплату пенсії, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2008 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок і виплату пенсії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 50, 54 п. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 квітня 2008 року з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Горбенко К.П.
Судді: Міронова Г.М.
Яманко В.Г.