АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/774/237/14 Головуючий у 1-ій інстанції

Категорія 30 суддя Казак С.Ю.

Доповідач суддя Повєткін В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Чергенець С.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кіровськoго районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира по АДРЕСА_1. Відповідачу ОСОБА_1 належить квартира № 3 у вказаному будинку, розташована над її квартирою. Оскільки квартира придбалась нею для переобладнання під нежитлове приміщення (магазин), перед укладенням догово ру купівлі-продажу, вона звернулась до відповідача з питанням чи не буде заперечень з його боку щодо переобладнання квартири після її придбання. Відповідач запевнив її, що заперечень не має. В зв'язку з чим, 26.06.2002 року нею було укладено договір купівлі-продажу квартири. Після цього вона зайнялась підготовкою технічної документації для переобладнання. 24.09.2002 року нею було укладено договір з Архітектурно-планувальним бюро «Облпроект» на проведення проектних робіт. 05.11.2002 року їй було представлена технічна документація реконструкції квартири під салон-магазин. Отримав ши документацію, яка була погоджена зі всіма службами (пожежною частиною, санстан цією, газовою службою, електропостачальником), вона звернулась до Головного архітек турно планувального управління, в якому також отримала погодження. Після отримання всієї необхідної документації, вона приступила до переобладнання приміщення. На протя зі всього часу будівельних робіт відповідач приходив до квартири та не висловлював ні яких зауважень, негативних наслідків, пов'язаних з переплануванням, в його квартирі не було. В зв'язку з тим, що каналізаційний трубопровід під будинком знаходився в незадо вільному стані та систематично відбувались протікання води та накопичення зливних вод, пошкоджувався фундамент будинку. Скориставшись вказаною ситуацією ОСОБА_1 по надуманим мотивам, що нібито в пошкодженнях будинку винна вона через проведення ремонту, неодноразово вимагав гроші за згоду на вивід квартири із житлового фонду. Оскільки в пошкодження будинку вона не винна, вона звернулась до експертної установи для перевірки причин пошкодження будинку. Згідно висновку ДФ ДП «Державний науко во-дослідницький та проектно-вишукуваний інститут НІІпроектрекоснтрукція» в констру кціях фундаменту, перекриттях підвалу та першого поверху, внутрішніх та зовнішніх стін і перекриття, пошкодження та деформації відсутні. Всі конструкції перебувають в норма льному та задовільному стані. Перепланування квартири по АДРЕСА_1 не впливає на конструктивну схему будинку в цілому та міцні характеристики окремих конструкцій. Розвиток тріщин по поверхні зов нішніх стін будинку, викликано нерівномірною просадкою фундаменту в місцях можливої концентрації протікань із прокладеного під будинком каналізаційного трубопроводу. Оскільки відповідач раніше не заперечував проти реконструкції квартири та її переоблад нанні в нежитлове приміщення, а саме: салон-магазин «Косметика», вона в грудні 2002 року придбала косметику для реалізації в магазині на суму 13.245.272 грн. Після проведен ня ремонту вона почала займатись оформленням документів для виводу приміщенні із жилого фонду. Для цього потребувалась згода ОСОБА_1 Однак, останній на її звернення почав вимагати придбати для нього гараж для автомобіля, газовий котел для опалення квартири, після чого він погодиться на вивід квартири із жилого фонду. До теперішнього часу через заперечення відповідача вона не має можливості вивести квартиру жилого фонду та відкрити магазин. Через це їй відмовляють у видачі ліцензії. Поведінка відповідача призвела до того, що косметична продукція втратила строк гідності та вона понесла збитки, вона не може в повній мірі володіти, користуватись та розпоря джатись належним їй майном, оскільки відповідач звертається у всі інстанції зі скаргами та заявами на нібито незаконну реконструкцію. Ці твердження відповідача не відповіда ють дійсності та спричиняють їй крім матеріальної шкоди, також і моральні страждання. Порушено її звичайний життєвий уклад. Через великі матеріальні втрати, вона глибоко страждає, оскільки відчуває значні матеріальні ускладнення. Своїми скаргами відповідач довів її до того, що вона перенесла емоційний стрес. Уточнивши позовні вимоги, позивачка просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. (т.1 а.с.64-70,85-89).

Рішенням Кіровськoго районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.124-126).

В апеляційній скарзі (а.с.129-131) ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, виключивши зі змісту рішення абзац сьомий на третій сторінці, оскільки:

- суд невірно дійшов висновку про отримання позивачем дозволів на переобладнання квартири, а факт отримання дозвільних документів навпаки спростовується доказами, які містяться в матеріалах;

- помилкове встановлення судом отримання дозвільних документів унеможливлює в подальшому доказування безпідставності проведення відповідних робіт з переобладнання та спричинення матеріальної шкоди квартирі відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивачем отримано дозвільні документи на переобладнання належної їй квартири.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Зі справи вбачається, що в своєму зустрічному позові до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 не просила встановити факт отримання нею дозвільних документів на переобладнання належної їй квартири (т.1 а.с.64-70,85-89).

Відмова у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди обґрунтована судом першої інстанції тим, що позов заявлений без достатніх правових підстав та не підтверджений належними доказами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24 жовтня 2008 року, рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті).

Як вбачається висновок суду першої інстанції щодо отримання ОСОБА_2 дозвільних документів на переобладнання належної їй квартири в рішенні суду не вмотивований та не обґрунтований доказами.

Таким чином обставини щодо отримання ОСОБА_2 дозвільних документів на переобладнання належної їй квартири, які зазначені в рішенні суду як встановлені, судом першої інстанції в судовому засіданні не досліджувалися, є поза межами питання, яке було предметом судового спору, а тому обґрунтованість таких фактів не може бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Разом з тим питання встановлення факту отримання позивачем дозвільних документів на переобладнання належної їй квартири є предметом доказування при розгляді вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за позовною заявою про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок самочинного переобладнання ОСОБА_2 своєї квартири (т.1 а.с.2-5), яку ухвалою суду від 03 жовтня 2013 року залишено без розгляду (т.2 а.с.121), тобто по суті спору не вирішено.

За таких обставин встановлення судом першої інстанції факту отримання ОСОБА_2 дозвільних документів на переобладнання належної їй квартири є передчасним.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішення суду висновків суду про проведення ОСОБА_2 робіт по переобладнанню квартири АДРЕСА_1 на підставі отриманих дозвільних документів, оскільки це не є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2, а отже і не є обставиною, що підлягає доказуванню у справі за вказаним позовом.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,309,314,316 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Рішення Кіровськoго районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2013 року змінити в частині обґрунтування.

Виключити з мотивувальної частини рішення Кіровськoго районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2013 року висновки суду про проведення ОСОБА_2 робіт по переобладнанню квартири АДРЕСА_1 на підставі отриманих дозвільних документів.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: