Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Швеця В.А.

суддів:Бех М.О., Пойди М.Ф.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 січня 2014 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 09 серпня 2013 року щодо нього,

в с т а н о в и л а:

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2013 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, громадянина України, раніше неодноразово

судимого, востаннє вироком Стахановського міського суду

Луганської області від 01.04.2008 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185,

ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення

волі, з конфіскацією майна, 23.04.2012 року на підставі

постанови Торезького міського суду від 13.04.2012 року

звільненого умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 11

місяців 28 днів,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;

- за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 7 ( сім ) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Стаханівського міського суду Луганської області від 01.04.2008 року у виді позбавлення волі на строк 1 (один) місяць та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 09 серпня 2013 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Як убачається з копій судових рішень, ОСОБА_4 засуджено за те, що він, 03.12.2012 року у АДРЕСА_1 таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 400 гривень.

Крім того, 23.12.2012 року, у денний час ОСОБА_4 там же повторно таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 450 гривень та 25.12.2012 року там же повторно таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 350 гривень.

Крім того, 29.12.2012 року, о 20 годині ОСОБА_4, у АДРЕСА_2 повторно таємно викрав належне ОСОБА_7 майно на загальну суму 150 гривень.

Крім того, 01.01.2013 року, у денний час ОСОБА_4, проникнувши в приміщення кімнати АДРЕСА_3 повторно таємно викрав належне ОСОБА_8 майно на загальну суму 600 гривень.

Крім того, 19.01.2013 року у денний час ОСОБА_4, у м. Сєвєродонецьку, на АДРЕСА_4 після спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_9, повторно таємно викрав належне останньому майно на загальну 450 гривень.

Крім того, 23.01.2013 року, о 21 годині ОСОБА_4, діючи за попередньо змовою з ОСОБА_5, у м. Сєвєродонецьку, на вул. Танкістів, застосовуючи до ОСОБА_10 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, в результаті якого останній були спричинені легкі тілесні ушкодження, відкрито викрав належне потерпілій майно на загальну суму 720 гривень.

Крім того, 24.01.2013 року о 05 годині, ОСОБА_4, у АДРЕСА_5 після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_11, з метою заволодіння чужим майном, напав на останнього і застосувавши до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я, внаслідок якого було заподіяно легкі тілесні ушкодження які спричинили короткочасний розлад здоров'я, заволодів майном потерпілого на загальну суму 2659 гривень 50 копійок.

У касаційній скарзі, за її змістом, засуджений ОСОБА_4 ставить питання про зміну вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання та просить застосувати ст. 69 КК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які його засуджено та правильність кваліфікації дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини справи, дані про особу засудженого, а також визнав обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставинами, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів та обґрунтовано призначив йому покарання, у межах санкцій статей кримінального закону, за якими він засуджений.

Колегія суддів вважає, що переконливих доводів про необхідність призначення засудженому менш суворого покарання та застосування ст. 69 КК України у касаційній скарзі не наведено.

Крім того, як видно з копії ухвали суду апеляційної інстанції, доводи ОСОБА_4, які аналогічні за своїм змістом доводам його апеляції, належно перевірені апеляційним судом, на них дано обґрунтовані відповіді та ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Колегія суддів вважає, що засудженим не наведено переконливих доводів про необхідність зміни судових рішень щодо нього в частині призначеного покарання та застосування ст. 69 КК України, а тому з мотивів, наведених у касаційній скарзі, підстав для її задоволення не вбачає.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 09 серпня 2013 року щодо нього.

С у д д і:

В.А. Швець М.О. Бех М.Ф. Пойда