У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА софт» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА софт», третя особа - ОСОБА_3, про стягнення авторської винагороди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА софт», третя особа - ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідача на свою користь авторську винагороду згідно з умовами авторських договорів від 26 січня 2004 року за використання комп'ютерних програм «ЛІРА» та «МОНОМАХ» за 2008-2010 роки в розмірі 76 428 грн 33 коп. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 26 січня 2004 року за його участю як одного із співвласників авторського права та ТОВ «ЛІРА софт» було укладено два авторські договори про передачу виключного права на використання комп'ютерного програмного комплексу «ЛІРА» та «МОНОМАХ». Згідно з умовами цих договорів винагорода за використання програмного забезпечення мала становити 10 % від чистого (після сплати всіх необхідних податків і зборів) доходу, отриманого відповідачем від передачі третім особам невиключних прав на використання програмного забезпечення протягом фінансового року, яка розподіляється між співавторами в рівних частках. Проте починаючи з 2009 року відповідачем не було виплачено йому жодних коштів в якості винагороди за даними договорами.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто на його користь з ТОВ «ЛІРА софт» авторську винагороду за 2008-2010 роки в розмірі 76 428 грн 33 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «ЛІРА софт» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

За змістом ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА софт», третя особа - ОСОБА_3, про стягнення авторської винагороди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА софт» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ І.К. Парінова