Судове рішення #3479770
Справа № 22ц- 8205

Справа № 22ц- 8205                                       Головуючий в 1 інстанції- Щербак Ю.В..

Категорія-20                                                                             Доповідач - Бабенко П.М.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 листопада 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого- судді Пономарьової О.М.

суддів- Бабенка П.М. Бондаренко Л.І.

при секретарі - Карпушовій К.Г.

за участю представника відділу ДВС Безкровної Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою зам .начальника відділу Державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції на ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 02 жовтня 2007 року по справі за скаргою Приватного підприємства „Пріоритет" на дії державного виконавця відділу ДВС Олександрівського районного управління юстиції в Донецькій області,

 

ВСТАНОВИВ:

 

У вересні 2007 року приватне підприємство „Пріоритет" звернулося до суду із скаргою, зазначивши, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист про стягнення з боржника у примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь підприємства 38 209, 62  грн.  боргу за рішенням Олександрівського районного суду від 18.07.2006 року , яке досі не виконане.

Боржник отримує пенсію, має доходи у вигляді орендної плати за переданий земельний пай у оренду, орендує ставок, де вирощує рибу і теж має доходи, орендує у сусідньому селі 2500 га землі, з якої отримує прибутки, має трактори, комбайни, нерухоме майно, проте державний виконавець ОСОБА_2 виконавчі дії проводить з грубим порушенням ЗУ „Про виконавче провадження", не наклав арешт на майно боржника, не виконує інші дії, направлені на виконання рішення суду, не виконав ухвалу суду, якою його зобов'язано провести певні дії.

Просив визнати незаконною бездіяльність вказаного державного виконавця неправомірними, зобов'язати його прийняти негайні дії по усуненню недоліків та примусового виконання рішення суду.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 02 жовтня 2007 року скарга задоволена. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Олександрівського районного управління юстиції по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПП. „Приорітет" в розмірі 38209, 62  грн.

Зобов'язано державного виконавця в місячний термін вжити заходи по виконанню рішення суду: провести арешт (опис) та вилучення майна боржника за місцем його проживання. Встановити строк для реалізації арештованого майна та провести заходи по його реалізації. При необхідності вжити заходи по розшуку майна боржника та звернути стягнення на це майно.

В апеляційній скарзі замісник начальник відділу ДВС просить скасувати вказану ухвалу суду постановити нову ухвалу, якою визнати дії державного виконавця правомірними , посилаючись на те, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 

 2

Зазначив, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Суд не врахував, що державним виконавцем своєчасно виконані усі передбачені законом дії: відкрито виконавче провадження, накладався арешт на майно, перевірено майновий стан боржника, та виконані інші дії.

В судовому засіданні представник відділу ДВС доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник скаржника в судове, засідання апеляційного суду не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду , пояснення представника ДВС, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали виконавчого провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково , ухвалу суду скасувати , в задоволенні скарги відмовити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що державними виконавцем не виконані вимоги Закону України „Про виконавче провадження", порушені строки виконання окремих дій державного виконавця, в результаті чого була стягнута незначна сума за рішенням суду.

Також не виконана ухвала цього ж суду від 28 лютого 2007 року , якою державного виконавця зобов'язано отримати інформацію про наявність заставлено майна боржника, вжити заходів по усуненню перешкод до опису та арешту майна за місцем його проживання, встановити строк реалізації арештованого майна, при необхідності вжити заходи по розшуку майна боржника.

Проте погодитися з оскаржуваною ухвалою неможливо через порушення судом при вирішення вказаного питання норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно із ст. ст. 4, 5 Закону України „Про виконавче провадження „ ( далі- Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заході з примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату ( заробіток) , доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст.. 24, ч.2 ст. 25 вказаного Закону державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру- у двомісячний строк .

Строки здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Як убачається з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПП. „Приорітет" 38209, 62  грн.  надійшов до ДВС 08.08.2006 року, а 9.08.2006 року, тобто у встановлений Законом строк, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження , надано боржникові строк для добровільного виконання рішення до 16.08.2007 року.

17.08.2006 року державним виконавцем надіслані запити в БТІ, інспекцію ДТН про наявність у боржника майна.

Після надходження відповідей 12.09.2006 року , 22.09.06 року , 20.11.2006 , 23.11. 2006 року , 11.12.06 року , 13.12.06 року, 10.02.07 року накладено арешт на майно боржника та заборону його відчуження , в тому числі на сільгосптехніку( трактори, комбайни тощо.), а також на земельну ділянку.

 

 3

22.01.07 року накладено арешт на гаражі, склади, майстерню, сільгоспінвентар боржника

27.08.07 року накладено арешт на мисливську та іншу зброю, належну боржнику.

13.07.07 року у боржника вилучено кузов від автомобіля ГАЗ-3102 та 13.08.07 року проведена його оцінка, вартість кузова склала 500  грн.

Згідно рішенню третейського суду від 07 червня 2006 року вказаний автомобіль та домашнє майно боржника( меблі, побутова техніка, ) передані у власність ОСОБА_3, якому ОСОБА_1 заборгував 50 000  грн.

23.01.2007 року державним виконавцем оголошено розшук тракторів Т-150 та МТЗ-82 , які приховував від звернення на них стягнення боржник.

Звернути стягнення на трактори, комбайни, , іншу сільгосптехніку, арештоване нерухоме майно було неможливо, оскільки це майно знаходиться в заставі, що підтверджено договором між AT „Індустріально-експортний банк" та ОСОБА_1 від 05.06.2006 року та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27.07.2006 року.

28.12.06      року було звернено виконання на пенсію боржника в розмірі 20%, на орендну

плату із земельного паю .На час подання скарги стягувану було перераховано з пенсії 2261, 18

 грн.  та з орендної плати- 215, 37  грн.

Крім того , державним виконавцем приймалися заходи для опису та арешту майна зі місцем проживання боржника, але він не допускав у житло державного виконавця.

06.03.07      року державний виконавець звертався до суду з поданням про надання дозволу

на примусове проникнення у житло боржника , яке ухвалою Олександрівського райсуду від

13 березня 2007 року було задоволено , проте через неможливість проникнення у житло

боржника з об'єктивних причин ( знаходження відв'язаних собак у дворі, відсутності

мешканців) не було проведено опис та арешт майна.

Вказане підтверджено копією ухвали вказаного суду від 02.04.07 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, яка набрала законної сили.

Крім того, встановлено, що боржник умисно пошкодив мисливську та іншу зброю, приховував 2 трактори, які не були під з'абороною, через що неможливо на них звернути стягнення.

Державний виконавець звертався у правоохоронні органи з поданням про притягнення

боржника до кримінальної відповідальності за умисне укриття майна від опису, проте

постановою Олександрівського райвідділу УМВС від 25.05.07 року                     в порушенні

кримінальної справи щодо ОСОБА_1 відмовлено.

16.03.07 року постановою державного виконавця на боржника накладено штраф в сумі 85  грн.  за невиконання дій, які могли бути виконані тільки боржником щодо виконання рішення суду.

Виконавче провадження неодноразово зупинялося через подання скарг до суду на дії державного виконавця.

Зважаючи на вказане апеляційний суд дійшов висновку про те, що державний виконавець приймав всі заходи, передбачені Законом , для виконання рішення суду, бездіяльності не допускав .

Висновки суду першої інстанції про бездіяльність відділу ДВС та зобов'язання його провести виконавчі дії не ґрунтуються на матеріалах справи і спростовуються вказаними вище доказами.У суду були підстави для відмови в задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно встановлені обставини справи і надана неналежна оцінка доказам у справі, чим порушені вимоги процесуального закону, у відповідності до вимог п.2 ст. 312 ЦПК України вказана обставина є підставою для скасування ухвали суду і постановления апеляційним судом ухвали з цього питання.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, в задоволенні скарги ПП „Пріоритет" на дії державного виконавця відмовити. Керуючись ст. ст. 303, 307, п.2 ст. 312 , 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

 

4

УХВАЛИВ:

 

Апеляційну скаргу замісника начальника відділу Державної виконавчої служби Олександрійського районного управління юстиції Донецької області задовольнити частково.

Ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 02 жовтня 2007

року скасувати.                                                     

В задоволенні скарги Приватного підприємства „Пріоритет" на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація