УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року січня «15» дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - Капустіної Л.П.,
Суддів -- Бондарева В.К., Куртлушаєва І.Д., за участю прокурора - Ярошенко Л.Д., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь матеріал за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 грудня 2007 року.
Колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
Постановою заступника прокурора Київського району м. Сімферополя АР Крим від 29 квітня 2003 року порушено кримінальну справу по факту розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами СП «Агрокомплект» своїм службовим становищем, за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.
31 липня 2003 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ст. 191 ч.5 КК України за тих обставин, що 17 червня 1998 року він, працюючи директором СП «Агрокомплект», зловживаючи свої службовим ставищем, за договором, укладеним з ОСОБА_1 про поставку оргтехніки протягом двох днів з моменту його укладання, отримав від останнього за прибутковим касовим ордером НОМЕР_1 грошові кошти, але техніку не надав, а отриманими грошами розпорядився на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 124308 грн.
10 жовтня 2003 року постановою старшого слідчого прокуратури Київського району м. Сімферополя дії ОСОБА_2 перекваліфіковані з ст. 191 ч.5 КК України на ст. 190 ч.4 КК України, а 15 травня 2007 року постановою слідчого слідчого відділу Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_3 дану кримінальну справу за фактом заволодіння майном ОСОБА_1 шляхом обману директором СП «Агрокомплект» ОСОБА_2 закрито за відсутністю в діянні останнього складу злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, через відсутність у нього умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1. Таке рішення мотивоване тим, що поставка товару не була для сторін метою укладеного договору і непоставка зазначеної в ньому техніки була підставою для виплати потерпілому відсотків, передбачених договором за несвоєчасну доставку, на підставі якого потерпілим внесено грошові кошти до каси підприємства, у зв'язку з чим має місце невиконання договірних зобов'язань і спірні цивільно-правові відносини між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вирішено в порядку цивільного судочинства за позовом потерпілого, вимоги якого повністю визнані ОСОБА_2 і рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 14 вересня 2000 року
Справа №11-98/2008 Головуючий
Категорія ст. 236-6 КПК України в 1 інстанції суддя Козленке В В
Доповідач суддя Бондарев В К
позовні вимоги ОСОБА_1 повністю задоволено і постановлено стягнути на його користь 124308 гри. 34 коп.
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ст. 236-5 К ПК України зі скаргою про скасування зазначеної постанови через її необгрунтованість, неповноту і необ'єктивність досудового слідства, посилаючись на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, оскільки не взято до уваги службове становище ОСОБА_2, який був директором підприємства, до сфери діяльності якого входила поставка імпортного обладнання, у зв'язку з чим з ним і було укладено зазначений договір, метою якого була саме поставка техніки.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 грудня 2007 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено за тих підстав, що постанова про закриття кримінальної справи від 15 травня 2007 року є законною і обґрунтованою, оскільки має місце невиконання обов'язків за договором. що і предметом цивільно-правової о спора, який вже вирішений за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 вересня 2000 року.
В апеляції ОСОБА_1 просить вищезазначену постанову суду скасувати і його скаргу про скасування постанови при закриті я справи задовольнити. Свою апеляцію мотивує чим, що судом не взято до уваги, що органами досудового слідства не досліджений ряд обставин, па які раніше вказував суд і які мають істотне значення по справі, в тому числі і те, що ОСОБА_2, який був службового особою, не оприбуткував у встановленому порядку отримані грошові кошти, які витрачую не з метою, пов'язаною з договірними відносинами, у зв'язку з чим в його діях наявні ознаки злочину, передбаченої о ст. 391 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав за необхідне апеляцію залишити без задоволення, обговоривши доводи апелянта, а також дослідивши надані матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Як вбачається з наданих матеріалів справи, органами досудового слідства рішення про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, внаслідок відсутності у нього умислу на заволодіння майном потерпілого шляхом обману або зловживання довірою, з яким погодився і суд, прийнято обґрунтовано, з урахуванням даних, отриманих під час проведення досудового слідства і перевірки наведених заявником обставин.
Так, органами досудового слідства встановлено, що грошові кошти потерпілим внесено до каси СП «Агрокомплексі», директором якого був ОСОБА_2, за укладеними з цим підприємством договорами НОМЕР_2 від 17 грудня 1997 року про поставку комп'ютерів «Cray» у строк - три банківських дні, і НОМЕР_1 від 17 червня 1998 року про поставку оргтехніки в строк - два банківських дні, умовами яких також передбачено штрафні санкції за несвоєчасну поставку в розмірі 0.17% вартості товару за кожний день прострочення (а.с. 59, 60), тобто має місце невиконання договірних зобов'язань, спор про які за позовом потерпілого було вирішено у порядку цивільного судочинства і позовні вимоги ОСОБА_1 були визнані представником відповідача (СП «Агрокомплект») - ОСОБА_2 у повному обсязі, в тому числі і по виплаті зазначеної у договорах пені. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 вересня 2000 року позов потерпілого повністю задоволено і постановлено стягнути з СП «Агрокомплект» на користь потерпілого 124308 грн. 24 коп.
Крім того, доводи апелянта про те, що не взято до уваги обставини, які вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст 191 КК України, є необгрунтованими, оскільки не підтверджуються наявними в матеріалах справи даними
Також, з наданих матеріалів вбачається, що протягом тривалого періоду часу з моменту порушення кримінальної справи 29 квітня 2003 року постанови про закриття цієї кримінальної справи неодноразово скасовувалися як прокуратурою, так і судом, і справа направлялась для проведення розслідування з вказівками про необхідність виконання ряду слідчих дій, для виконання яких органами досудового слідства неодноразово застосовувалися заходи до всебічного, повного встановлення всіх обставин справи, у зв'язку з чим доводи апелянта в цієї частині також безпідставні
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість постанови суду про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1
Па підставі наведеного, керуючись ст ст. 365-367 КПК України, колегія судців
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 грудня 2007 року про залишення його скарги без задоволення на постанову слідчою СВ Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_3 від 15 травня 2007 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 - без зміни