Справа № 22-1893/2007р.                                                 Головуючий в 1 інстанції

Категорія 26                                                                       Мусулевський Я А.

Доповідач Кутурланова О.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

11 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Бауль Н.М.

Суддів Кутурланової О.В. Гаркуші В.О.

при секретарі ДягілєвІй В.О.

за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м.  Херсона від 12 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третя особа - Херсонська державна нотаріальна контора,  про усунення від спадщини та визнання права на спадщину,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Комсомольського районного суду м.  Херсона від 12 червня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третя особа - Херсонська державна нотаріальна контора,  про усунення від спадщини та визнання права на спадщину відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати,  направити справу на новий судовий розгляд,  посилаючись на порушення судом норм процесуального права,  невідповідність висновків суду обставинам справи.

ОСОБА_3 подала до суду свої письмові заперечення,  в яких доводи апеляційної скарги не визнала,  вважає рішення Комсомольського районного суду м.  Херсона від 12 червня 2007 року законним та обгрунтованим,  просила апеляційну скаргу відхилити,  рішення місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених  ст. 303 ЦПК України,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами,  шо ОСОБА_4,  мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  померла ОСОБА_3 у м.  Херсоні у віці 71 рік,  причиною смерті був церебральний атеросклероз (а.с. 7, 8).

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала,  тому після її смерті спадкоємицями за законом стали ОСОБА_2 та ОСОБА_3. які у передбачений законом строк прийняли спадщину (а.с. 9, 29).

Як вбачається з матеріалів справи,  і ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надавали матері за її життя допомогу,  у тому числі і матеріальну.

Відповідачка,  мешкаючи у м.  Ужгород (а.с. ЗЗ) та не маючи змоги допомагати матері по господарству,  постійно допомагала останній матеріально,  доказом чого є надані

нею в підтвердження своїх заперечень проти позов) копії квитанцій про численні грошові перекази протягом 2002-2006 років (а.с. 30, 31, 45).

Після смерті ОСОБА_4 значну частину витрат на поховання та ритуальні послуги,  пов»язані з похованням понесла саме відповідачка,  в загальній сумі 5542.15 грн. (а.с. 40-42, 46-49).

Крім того,  на утриманні відповідачки з 2002 року перебував батько сторін -ОСОБА_5,  який проживав у неї в м.  Ужгород та за яким вона здійснювала постійний догляд,  а у 2005 році за власні кошти провела його поховання (а.с. 50).

За таких обставин,  колегія суддів приходить до висновку,  що суд першої інстанції,  відмовляючи в задоволені позовних вимог про усунення від спадщини відповідачки на підставі  ст. 1224 ЦК України та визнання права власності на все спадкове майно за позивачкою,  обгрунтовано виходив з того,  що в ході розгляд) справи як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження факти ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання обовязку щодо утримання своєї матері ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про безпідставність посилань ОСОБА_2 на те,  що в частині квитанцій,  наданих відповідачкою в підтвердження фактів матеріальної допомоги їх матері,  отримувачем переказів вказана ОСОБА_6,  а отже саме їй надавалася матеріальна допомога,  оскільки вони спростовуються поясненнями відповідачки та свідка ОСОБА_6,  рідної тітки сторін та сестри ОСОБА_4,  яка пояснила,  що ці кошти відповідачка надсилала для своєї матері на її ім»я,  так як ОСОБА_4 хворіла і їй було важко ходити самій на пошту,  а з сестрою,  позивачкою у справі,  відносини з 2005 року погіршилися.

Колегія суддів вважає,  що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення чи направлення справи на новий розгляд немає,  доводи апеляційної скарги,  як не обгрунтовані законом,  доказами та таки,  що висновки суду не спростовують,  підлягають відхиленню.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м.  Херсона від 12 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня Набрання ним законної сили.