Судове рішення #347909
А23/296


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  

20.11.06р.


Справа № А23/296


За позовом  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області  

до  Південної міжрайоннної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області  

про зобов'язання Південної ДПІ у м. Кривому Розі відповідно до укладених договорів про розстрочення податкових зобов'язань та платіжних доручень зарахувати платежі позивача в сумі 823 517,92 грн. в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань


Суддя  Добродняк І.Ю.


Представники сторін:

  Від позивача: Коваленко А.І. - нач. юр. відділу, дов. від 17.01.06, №20/63

   Ілясов М.Н- гол. бухгалтер, від 08.11.06, №202/1492

 Від відповідача: Мигаль О.А. - держподат. ревізор-інспектор, дов. від 25.10.06, №20117/10-190

   Шрамко І.В. - заст. нач. юр.відділу, дов. від 01.06.06, №10124/10/100 


СУТЬ СПОРУ:


Позивачем заявлений позов про зобов'язання Південної міжрайонної ДПІ у м. Кривому Розі відповідно до укладених договорів про розстрочення податкових зобов'язань та платіжних доручень зарахувати платежі позивача в сумі 823517,92 грн. в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу в платіжних документах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладених договорів про розстрочення податкових зобов'язань та вимог чинного законодавства, перераховані позивачем кошти зарахував не як це зазначалося в призначенні платежів у платіжних дорученнях в погашення розстрочених податкових зобов'язань, а в погашення податкових зобов'язань, які виникли у позивача до 01.01.05. Внаслідок цього, у позивача зменшився податковий борг, який обліковувався на 01.01.05, та залишились не з його вини виконані не в повному обсязі податкові зобов'язання за зазначеними договорами про їх розстрочення та інші податкові зобов'язання, які виникли в період після 01.01.05.

Самостійне віднесення платежу відповідачем на інший період та за надуманим   призначенням є безпідставним, враховуючи те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.04 було порушено  провадження у справі № Б 29/135/04 про  банкрутство  позивача  і  введений мораторій на задоволення вимог кредиторів і, в тому числі, на виконання зобов'язань зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

В судовому засіданні позивачем подано усне клопотання про уточнення позовних вимог, яким позивач фактично збільшує свої вимоги, а саме: окрім вимог, викладених в позовній заяві, позивач просить також зобов’язати відповідача видати довідку про розмір боргу, який обліковується за позивачем станом на 01.07.05, 01.01.05.

Судом в задоволенні клопотання відмовлено, заява позивача про збільшення позовних вимог до розгляду не приймається, оскільки, виходячи з положень, зазначених в ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу надано право збільшити розмір позовних вимог, а не збільшити позовні вимоги. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред’явленням додаткових вимог, про які не йшлося в позовній заяві.  

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків має право вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності в нього активів, вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок.

За наявності у платника податків податкового боргу у нього відсутня можливість спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що мають більш пізніші терміни виникнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський суд, -


В С Т А Н О В И В  :


Позивач –Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, знаходиться на обліку платника податків в Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі (відповідач).

Згідно норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладений контроль за своєчасністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Облік, контроль і складення звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби у відповідності з п.1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05 № 276,  з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п.3.1 Інструкції).

У картках особових рахунків платників податків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, стан розрахунків платника з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Порядок розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань врегульований ст.14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та цільовими фондами".

Відповідно до пп.14.1.1 п.14.1 ст.14 цього Закону розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

За пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14 цього ж Закону платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту (пп.14.3.1 п.14.3 ст.14 Закону).

Відповідно до п.п.6.1, 6.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, сума розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань та терміни їх сплати відображаються в особовому рахунку платника згідно з Порядком розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженим наказом ДПА України від 18.09.2001 N 378.  

Облік надходження розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань за платежами до бюджету та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань відображається в особових рахунках платників у загальному порядку обліку податкових зобов'язань, який встановлюється окремо для кожної форми особових рахунків платників, за тими кодами бюджетної класифікації, що й платежі, за якими надано відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань.

Таким чином розстрочення податкового зобов'язання не змінює правової природи такого зобов'язання (за визначенням в п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України), а лише визначає нові порядок і строки погашення таких зобов'язань.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків (відповідача). Зазначена норма та будь-які інші норми податкового законодавства з цього питання не містять виключень щодо розстрочених сум податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, в особовому рахунку платника податку - позивача з податку на додану вартість станом на 01.01.04 рахується переплата з цього податку в сумі 400152,64 грн., проти наявності якої позивач не заперечує.

У зв’язку з самостійним визначенням позивачем згідно поданих ним декларацій податкових зобов'язань з податку на додану вартість, частково погашених шляхом зменшення суми переплати, у позивача станом на 11.03.04 виникла недоїмка в сумі 305642,00 грн.

На зазначену суму недоїмки відповідачем винесено рішення про розстрочення податкових зобов'язань (боргу), між сторонами укладений відповідний договір № 1 від 01.03.04 про розстрочення, умовами якого сторони визначили строки і суми сплати розстроченого податкового зобов’язання (боргу).

По настанню строків сплати, зазначених в договорі про розстрочення, суми розстроченого податкового зобов’язання відображались відповідачем в особовому рахунку позивача.

В подальшому на протязі 2004 року по податкових зобов’язаннях, самостійно визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість, відповідачем надавались розстрочення податкових зобов'язань (боргу) до 31.12.04,  між сторонами укладені договори про розстрочення: № 2 від 30.03.04 на суму 635168,00 грн., № 6 від 28.04.04 на суму 540171,00 грн., № 10 від 28.05.04 на суму 467362,00 грн., № 11 від 30.06.04, № 12 від 30.07.04 на суму 296642,00 грн., № 17 від 30.08.04 на суму 237566,00 грн., № 20 від 30.09.04 на суму 266544,00 грн., № 22 від 29.10.04 на суму 308674,00 грн., № 24 від 30.11.04 на суму 374368,00 грн.

21.07.04 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство позивача № Б29/135/04, якою одночасно введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство.

За визначенням, даним в ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію

Згідно ч.4 ст.12 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.7 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

За даними особового рахунку позивача внаслідок розстрочення його податкових зобов'язань (боргу) з податку на додану вартість станом на момент введення мораторію (21.07.04) у позивача рахувалась переплата в сумі 42,09 грн.

Таким чином, подальше виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у позивача відбувалось вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в межах справи про банкрутство Б29/135/04 від 13.12.05, на які мораторій на задоволення вимог кредиторів згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не розповсюджується.

Виходячи з аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд вважає, що факт скасування 31.08.04 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвали господарського суду від 21.07.04 по справі № Б29/135/04, враховуючи, що зазначена постанова апеляційного господарського суду від 31.08.04 Вищим господарським судом України скасована 02.03.05, не впливає на строк введеного ухвалою господарського суду від 21.07.04 мораторію.

Провадження у справі про банкрутство позивача припинено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № Б29/135/04 від 13.12.05.

У зв’язку з неналежним невиконанням умов договорів про розстрочення податкових зобов'язань (боргу) з податку на додану вартість, нарахуванням визначених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, по особовому рахунку позивача станом на 01.01.05 рахується недоїмка з цього податку в сумі 1831051,64 грн.

На протязі 2005-2006 років позивачу також надавалось розстрочення визначених ним самостійно податкових зобов'язань з податку на додану вартість: винесені рішення, укладені договори про розстрочення  податкових зобов'язань (боргу) № 10 від 30.03.05 на суму 552110,00 грн., № 12 від 04.05.05 на суму 690384,00 грн., № 16 від 30.05.05 на суму 315701,00 грн., № 22 від 30.06.05 на суму 184818,00 грн., № 28 від 01.08.05 на суму 418284,00 грн., № 36 від 30.09.05 на суму 279448,00 грн., № 65 від 28.10.05 на суму 234343,00 грн., № 14 від 02.03.06 на суму 503025,00 грн., № 16 від 30.03.06 на суму 423519,00 грн., № 19 від 31.03.06 на суму 2900000,00 грн.

З урахуванням часткового погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість за рахунок продажу його активів в установленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  порядку та перерахованих позивачем грошових коштів, заборгованість позивача по податку на додану вартість станом на 01.01.06 склала суму 4675055,00 грн., станом на 03.11.06 –7037063,25 грн.

Отримані від позивача грошові кошти зараховувались відповідачем в погашення податкового боргу попередніх періодів в хронологічному порядку, що відповідає вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в якому передбачено, що податковий  борг  погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Таким чином, кошти, що надійшли від позивача на сплату зобов'язань з податку на додану вартість правомірно спрямовані відповідачем на погашення податкових зобов'язань з цього податку у порядку календарної черговості настання граничних строків їх сплати, незалежно від того є такі податкові зобов’язання самостійно визначеними позивачем, нарахованими податковим органом або розстроченими в установленому порядку.

Доводи позивача з цього приводу судом не приймаються як такі, що суперечать нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:


В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя


І.Ю. Добродняк

                                                                                                                                  25.12.06


Згiдно з оригіналом



Помічник судді

Н.Ф. Голов'яшкіна



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація