ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Берднік І.С.
Васильченко Н.В.
Матолича С.В.
Кравченко О.О.
при секретарі: Мельник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії ,-
в с т а н о в и л а :
У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2005 року, позов задоволено частково. Харківський обласний військовий комісаріат зобов'язано виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2002 року в сумі 175,50 грн. В іншій частині вимог відмовлено за необґрунтованістю .
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої та апеляційної інстанції змінити та вирішити питання по суті заявлених вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно роз'яснення, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 15.04.2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом №2262-XIІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон №17 69-ІУ, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом заступника Міністра оборони України (по особовому складу) НОМЕР_1 ОСОБА_1 звільнений в запас за п.65 п. п. "В" Тимчасового положення про проходження військової служби офіцерським складом.... і з 30.08.1997 року виключений зі списків особового складу частини. Пенсія йому виплачувалась виходячи із посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікацію, за умови служби, що відповідало вимогам ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії військовослужбовцям обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення.
Премії в перелік грошового забезпечення військовослужбовців не входять, тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано залишили без задоволення вимоги позивача про перерахунок пенсії з врахуванням 33,3 % премії до грошового забезпечення..
ОСОБА_1 не отримував надбавку за службу у розмірі 100%, яка введена в дію Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 для військовослужбовців з 1 січня 2003 року.
Указом Президента України „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" від 5.05.2003 року № 380/2003 керівникам військових відомств надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення , які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу роботи, та здійснювати їх виплати з 1 травня 2003 року. Позивачу така надбавка в період проходження ним служби не встановлювалась і не виплачувалась.
Що стосується інших набавок в 40% та 10% грошового забезпечення, то вони також ОСОБА_1 в період служби не нараховувались.
Вищевказаними Указами Президента України не передбачено поширення їх дії на пенсіонерів, як вийшли на пенсію до введення в дію зазначених Указів, а також на перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям з урахуванням встановлених цими Указами надбавок.
Таким чином, при відсутності закону, який би надавав право на перерахунок раніше призначених пенсій особам із числа військовослужбовців з врахуванням встановлених Указами Президента України надбавок, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсій виходячи з надбавок до грошового забезпечення, які йому в період проходження служби не призначались і ним не отримувались .
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, наведених у касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України Харченко В.В.