УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 876/14793/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: - Шинкар Т.І.,

суддів: Пліш М.А., Коваль Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання - Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську на ухвалу судді Івано-Фраківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. про повернення позовної заяви в справі за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 127 216,81грн.,-

В С Т А Н О В И В :

22.10.2013 року Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 127 216,81грн.

Ухвалою судді Івано-Фраківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. позовну заяву Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську повернуто позивачу, з підстав невиконання вимог ухвали судді від 23.10.2013р. про залишення позовної заяви без руху.

Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську оскаржило ухвалу судді суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу в якій зазначає, що не погоджується з ухвалою, вважає її такою, що порушує норми процесуального права, оскільки вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху позивач виконав. Просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте апелянт явку повноважного представника не забезпечив, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з тим, що його представник зайнятий в цей же день у справі, яка розглядається Апеляційним судом Івано-Франківської області, проте доказів на підтвердження даного клопотання відповідачем суду не надано, що на думку колегії суддів є підставою у відмові заявленого клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ухвали судді Івано-Фраківського окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. позовну заяву Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 127 216,81 грн. залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків до 30.10.2013р.

Недоліками позовної заяви згідно ухвали судді було ненадання доказів: рішення про призначення пенсії; розрахунок пенсії в розрізі періодів та сум з 28.08.1993р. по 29.09.2008р.; рішення про перерахунок пенсії; довідку про утримання з пенсії 188,76 грн.; звернення Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про проведення зустрічної перевірки та матеріали такої перевірки.

Як зазначив апелянт в апеляційній скарзі, на виконання ухвали суду управлінням надано наступні документи: копію рішення про призначення пенсії; копії довідок про розмір пенсій яка виплачена з 22.09.1993р. по 29.09.2008р.; копію рішення про перерахунок пенсії; копію розпорядження про утримання з пенсії 188,76грн.; звернення про проведення зустрічної звірки; лист УПФУ у Шевченківському районі м.Києва про надання уточнюючої довідки; лист УПФУ у Шевченківському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з ліквідацією організації. Окрім того, управління надано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою судді Івано-Фраківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. позовну заяву Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, оскільки належним чином не виконано вимоги ухвали: не подано всіх витребуваних документів.

Разом з тим, вказані висновки суду щодо повернення позовної заяви з підстав не виконання в повному обсязі ухвали суду про залишення позовної заяви без руху колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно вимог ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими вимоги обґрунтовуються, про що позивач надає докази, або ж зазначає, причини неможливості їх надання.

Зі змісту вимог ст.110 КАС України слідує, що суду, здійснюючи підготовку справи до судового розгляду, може прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів.

Окрім того, згідно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого у ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом (ч.1 ст.114 КАС України).

Також, в порядку ч.2 ст.150 КАС України суд оголошує перерву в розгляді справи у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів.

Аналіз вищевикладених вимог закону дає колегії суддів підстави вважати, що суд наділений повноваженнями витребувати докази як під час підготовки справи до судового розгляду, так і під час її судового розгляду.

Колегія суду зауважує, що неподання документів та інших матеріалів на які покликається позивач та які можуть бути в його розпорядженні може бути підставою для відмови у задоволенні позову, проте не є перешкодою для відкриття провадження у справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992р.).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки судді першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає до скасування як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити, а ухвалу судді Івано-Фраківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. про повернення позовної заяви у справі №809/3218/13-а скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий судя Шинкар Т.І.

Судді Пліш М.А.

Коваль Р.Й.

Повний текс Ухвали виготовлено 14.01.2014р.