Справа№2-633/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М. при секретарі: Лола Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та, будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив, що 01 серпня 2006 року він та відповідачка ОСОБА_2 уклали усний договір позики коштів. Цього ж дня він передав відповідачці гроші в сумі 8000 грн, які відповідачка зобов'язалася повернути протягом року, до 01.08.2007 року. На підтвердження отримання грошей від нього, відповідачка в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, власноручно написала розписку.

В установлений строк відповідачка боргу не повернула, стала уникати зустрічі з ним, на його усні пропозиції повернути борг відповідачка відповідала відмовою та посилалася на відсутність коштів.

Той факт, що відповідачка зобов'язана повернути йому борг в сумі 8000 грн, стверджується розпискою від 01 серпня 2006 року.

20.12.2007 року відповідачка повернула йому 1500 грн в рахунок погашення богу, в зв'язку з цим він зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідачки на його користь борг в сумі 6500 грн, а саме: (8000 грн - 1500 грн = 6500 грн) та витрати, понесені ним на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Звільнити його від сплати судового збору, як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідачка позов визнала та, будучи допитаною в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України пояснила суду, що 01.08.2006 року вона взяла у позивача в борг гроші в сумі 8000 грн, які зобов'язалася повернути до 01 серпня 2007 року. На підтвердження факту позики нею власноручно була дана розписка в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В зв'язку з відсутністю коштів, в установлений строк вона не повернула боргу позивачу, проте 20 грудня 2007 року вона частково повернула йому борг в сумі 1500 грн, та зобов'язується в подальшому при першій же нагоді повернути решту боргу.

Не заперечує проти задоволення позову.

Просить звільнити її від сплати судового збору, як потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 01 серпня 2006 року сторони уклали усний договір позики коштів. Цього ж дня позивач передав відповідачці гроші в сумі 8000 грн, які відповідачка зобов'язалася повернути протягом року, до 01.08.2007 року. На підтвердження отримання грошей, відповідачка в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 власноручно написала розписку. В установлений строк відповідачка боргу не повернула. Позивач неодноразово звертався до відповідачки з приводу повернення їй боргу, проте це не принесло позитивних результатів.

20.12.2007 року відповідачка повернула позивачу 1500 грн в рахунок погашення богу, в зв'язку з цим позивач зменшив розмір позовних вимог до 6500 грн, а саме: (8000 гн - 1500 грн = 6500 грн).

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму

грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Той факт, що відповідачка взяла в борг у позивача грошові кошти в розмірі 8000 грн, стверджується розпискою від 01 серпня 2006 року, написаною відповідачкою.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачка (позичальник) зобов'язана повернути відповідачу (позикодавцеві) позику в сумі 6500 грн (8000 грн - 1500 грн = 6500 грн), а тому позов підлягає задоволенню.

Дане стверджується поясненнями сторін, допитаних в якості свідків, матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Сторони є потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС і підлягають звільненню від сплати судового збору.

Судові витрати, понесені позивачем на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, суд покладає на відповідачку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 545, 1046 -1047, 1049-1051 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 позику в сумі 6500 грн (шість тисяч п'ятсот гривень) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн (тридцять гривень).

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.