Справа № 2-2909/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2007р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Валуєвої В.Г.,
при секретарі - Лазоренко Д.М. ,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
та представників відповідачів Онищенко Є.В., Слісаренко О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Р.У. ім. Кірова та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі, Дніпропетровської області про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ПозивачОСОБА_23вернувся до суду з позовом до Державного підприємства Р.У. ім. Кірова (далі - ДП РУ ім. Кірова) та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі, Дніпропетровської області (далі - Фонд соц. страхування від нещасних випадків на виробництві...) про відшкодування шкоди.
У своїй позовній заяві позивач вказав, що з 1962 року по 1983 рік він працював ІНФОРМАЦІЯ_1 в шкідливих підземних умовах, у результаті чого була заподіяна шкода його здоров'ю. 24.09.1985 року при огляді у МСЕК йому було встановлено 15 % втрати професійної працездатності, а з 21.10.1992 року - 25 % втрати професійної працездатності, з 20.06.1995 року встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 6.05. 1992 року «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 9.04. 1992 року «про підвищення соціальних гарантій для населення» йому був визначений базовий середній заробіток за січень квітень 1992 року у сумі 5186, 79 грн.
За період з 01.11.1992 року по 01.07.2000 року були застосовані наступні коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2.25 х 1.195 х 2.0 х 2.9 х 2.1 х 3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.5 х 1.33 х 1.25 х 1.178 х 1.27, а повинні бути застосовані згідно чинному законодавству наступні коефіцієнти: 2.25 х 1.935 х 2.0 х 2.9 х 2.1 х 3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.5 х 1.33 х 2.5 х 1.178 х 1.27. Відповідно
Постановам Кабінету Міністрів України № 276 від
1992 року, № 46 від 26.01.1993 року, № 392 від 02.06.1993 року, № 671 від
1993 року, № 449 від 02.12.1993 року, № 974 від 04.07.1994 року, № 720 від
1994 року, № 102 від 08.02.1995 року та п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з
2
подальшими змінами та доповненнями (далі - Правила відшкодування шкоди ...), починаючи з 01.07.1992 року варто проводити перерахунок платежів шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склалася на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт їх фактичного підвищення, якщо колективний договір, або галузева угода не передбачає більш пільгові умови перерахунку. Але з 01.12.1995 року відповідач ДП РУ ім. Кірова допустив порушення вищевказаних вимог і знизив коефіцієнт росту регресних виплат, тобто замість коефіцієнту 2.5 він застосував у розрахунках коефіцієнт 1.25. До 01.12.1995 року цей відповідач виплачував йому щомісячні страхові виплати з урахуванням росту тарифних ставок і посадових окладів, застосувавши коефіцієнт 2.25 х 1.935 х 2.0 х 2.9 х 2.1 х 3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.5 х 1.33 і станом на 01.11.1995 року регресні виплати склали 24 гривні 69 копійок.
З 01.12.1995 року на підставі постанови дирекції і профкому Р.У. ім. Кірова від 26.12. 1995 року тарифи (оклади) працівникам були збільшені в 2.5 рази, а розмір щомісячних регресних виплат у рахунок втраченого заробітку - в 1.25 рази. Відповідач виплачував йому з 01.12.1995 року із застосуванням коефіцієнту 1.25 по 30 гривень 86 копійок на місяць, у той час, коли при застосуванні коефіцієнту 2.5 помісячні виплати повинні становити 61 гривню 73 копійки. Отже помісячна недоплата склала 30 грн.87 коп., а за 25 місяців - 771 грн. 75 коп. Він вважає що відповідач необгрунтовано занизив коефіцієнт росту регресних виплат до 1.25 замість 2.5.
З 01.01.1998 року згідно спільній постанові адміністрації й профкому РУ ім. Кірова № 22/321 від 27.03.2001 року тарифні ставки й посадові оклади були збільшені в 1.178 рази. Середньомісячна заробітна плата ІНФОРМАЦІЯ_1 після підвищення тарифних ставок у січні 1998 року становила 419 гр.75 коп. втрата професійної працездатності - 25 %. Розмір втраченого заробітку до 01.01.1998 року був 61 грн.73 коп., збільшений у 1.178 рази буде становити 72 грн.71 коп., у перерахунку на 100% - 290 грн.84 коп., що не перевищує середньомісячний заробіток ІНФОРМАЦІЯ_1. У цьому випадку розмір відшкодування залишається без змін - 72 грн.71 коп. Фактично в період часу з 01.01.1998 року по 01.07.2000 року відповідач виплачував йому 36 грн.35 коп., отже, щомісячна недоплата становить 36 грн.36 коп., а за 30 місяців недоплата становить 1090 грн.80 коп.
З 01.07.2000 року згідно постанові дирекції і профкому Р.У. ім. Кірова № 160 від 15.06.2000 року тарифні ставки (оклади) були збільшені в 1.27 рази. Середньомісячна заробітна плата ІНФОРМАЦІЯ_1 після підвищення тарифних ставок у липні 2000 року становила 587 грн.08 коп. Втрата професійної працездатності - 25 %. Розмір втраченого заробітку до 01.07.2000 року, збільшений в 1.27 рази буде становити 92 грн.34 коп., у перерахунку на 100 % - складе 369 грн.36 коп., що не перевищує середньомісячний заробіток ІНФОРМАЦІЯ_1. У цьому випадку розмір відшкодування буде становити 92 грн.34 коп. Фактично в період часу з 01.07.2000 року по 01.04.2001 року відповідач виплачував йому по 46 грн. 17 коп. щомісяця і недоплата за 9 місяців склала 415 грн.53 коп. Всього з щ1. 12.1995 року по 01.04.2001 року відповідач ДП РУ ім. Кірова недоплатив йому щомісячних платежів на суму 2278 грн.08 коп.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року набув чинності з 01.04. 2001 року.
Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... виплачував йому регрес з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року по 46 грн. 17 коп., а потрібно було платити по 92 грн.34 коп., тобто недоплата склала 46 грн. 17 коп. щомісяця і за 11 місяців з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року недоплата по страховим виплатам склала 507 гр.87 коп.
З 01.03.2002 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.193 і регресні виплати повинні становити 110 грн. 17 коп. Фактично за період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував йому по 55 грн.08 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 55 грн.09 коп., а за 12 місяців - 661 грн.08 коп.
3
З 01.03.2003 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.182 і регресні виплати повинні становити 130 грн.22 коп. Фактично за період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував йому по 65 грн.10 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 65 грн.12 коп., а за 12 місяців - 781 грн.44 коп.
У зв'язку з ростом реальної заробітної плати з 01.03.2004 року був введений коефіцієнт 1.152 і регресні виплати повинні становити 150 грн.01 коп. Фактично за період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував йому по 75 грн. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 75 грн.01 коп., а за 12 місяців - 900 грн.12 коп.
З 01.03.2005 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.238 і регресні виплати повинні становити 185 грн.71 коп. Фактично за період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ...виплачував йому по 92 грн.85 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 92 грн.86 коп. і за 12 місяців - 1114 грн.З2 коп.
З 01.03.2006 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.203 і регресні виплати повинні становити 223 грн.41 коп. Фактично за період з 01.03.2005 року по 01.05.2006 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував йому по 111 грн.70 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 111 грн.70 коп., а за 2 місяці - 223 грн.40 коп.
Загальна сума недоплати Фондом соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... становить з 01.04.2001 року по 01.05.2006 року - 4188 грн.23 коп. В наступному щомісячні платежі з Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... варто стягувати в сумі 223 грн.41 коп.
У зв'язку з тим, що відповідачем ДП РУ ім. Кірова вчасно не були зроблені щомісячні виплати за період 1998-2004 p.p., вони підлягають компенсації відповідно Постанові Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1424 з наступними змінами, відповідно до постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159 зі змінами та доповненнями. Згідно даним Держкомстату станом на 01.04.2006 року відносно індексів споживчих цін, коефіцієнтів приросту споживчих цін, з урахуванням щомісячних сум вчасно невиплаченого регресу компенсаційні виплати за затримку виплати регресу становлять суму 917 грн.49 коп.
Він просить стягнути з ДП РУ ім. Кірова на його користь заборгованість по щомісячним платежам з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року у сумі 2278, 08 грн, компенсаційні виплати в сумі 1420, 92 грн., а всього 3699 гривень, а з Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві...заборгованість по страховим виплатам у розмірі 4188 грн.23 коп.3а період з 01.04.2001 року по 01.05.2006 року, компенсаційні виплати в розмірі 917 грн.49 коп. і, починаючи з 01.05.2006 року щомісячні страхові виплати в розмірі 223 грн.41 коп. в місяць довічно, а також зобов'язати відповідача Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... проводити перерахунок страхової суми згідно передбаченому законодавству.
У судовому засіданні позивач присутнім не був через похилий вік та поганий стан здоров'я, а його представник позов ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволені позовних вимог свого довірителя, підтвердивши обставини, викладені у позовній заяві.
Представник ДП РУ ім. Кірова заперечував проти задоволення позову, оскільки вважає, що всі коефіцієнти, застосовані підприємством для перерахунку щомісячних регресних виплат, були застосовані на підставі діючого законодавства правильно. На момент передачі особистої справи позивача до Фонду соц.страхування від нещасних
4
випадків на виробництві... сума відшкодування позивачу у зв'язку з втратою професійної працездатності складала 46 грн.17 коп. і всі суми, належні до виплати, ним були отримані.
Представник відповідача Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що виплата страхових сум позивачу проводиться в повному розмірі з тієї суми, яка була вказана в його особистій справі при передачі її до Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві..., з подальшим застосуванням коефіцієнтів, які встановлювалися Правлінням Фонду, просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_23 1962 року по 1983рік працював ІНФОРМАЦІЯ_1 в шкідливих підземних умовах, що вбачається з записів у його трудовій книжці (а.с. 12-15), у результаті чого була заподіяна шкода його здоров'ю.
24.09.1985 року при огляді у МСЕК позивачу було встановлено 15 % втрати професійної працездатності, а з 21.10.1992 року - 25 % втрати професійної працездатності, з 20.06.1995 року встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 21-24).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 6.05. 1992 року «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 9.04. 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» позивачу був визначений базовий середній заробіток за січень- квітень 1992 року у сумі 5186, 79 грн.
За період з 01.11.1992 року по 01.07.2000 року у розрахунках з позивачем були застосовані наступні коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2.25 х 1.195 х 2.0 x 2.9 x 2.1х3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.5 х 1.33 х 1.25 х 1.178 х 1.27, а повинні бути застосовані згідно чинному законодавству наступні коефіцієнти: 2.25 х 1.935 х 2.0 х 2.9 х 2.1 х 3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.5 х 1.33 х 2.5 х 1.178 х 1.27. Відповідно
Постановам Кабінету Міністрів України № 276 від 26.05.1992 року, № 46 від 26.01.1993 року, № 392 від
1993 року, № 671 від 30.08.1993 року, № 449 від 02.12.1993 року, № 974 від
1994 року, № 720 від 20.10.1994 року, № 102 від 08.02.1995 року та п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Правила відшкодування шкоди ...), починаючи з 01.07.1992 року необхідно проводити перерахунок страхових платежів шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склалася на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів, на коефіцієнт їх фактичного підвищення, якщо колективний договір, або галузева угода не передбачають більш пільгові умови перерахунку. Суд вважає, що з 01.12.1995 року відповідач ДП РУ ім. Кірова допустив порушення вищевказаних вимог і занизив коефіцієнт росту регресних виплат, тобто замість коефіцієнту 2.5 відповідач застосував у розрахунках з позивачем коефіцієнт 1.25. До 01.12.1995 року цей відповідач виплачував позивачу щомісячні страхові виплати з урахуванням росту тарифних ставок і посадових окладів, застосувавши коефіцієнти 2.25 х 1.935 х 2.0 х 2.9 х 2.1 х 3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.5 х 1.33 і станом на 01.11.1995 року регресні виплати позивачу склали 24 гривні 69 копійок.
З 01.12.1995 року на підставі постанови дирекції і профкому Р.У. ім. Кірова від 26.12. 1995 року тарифи (оклади) працівникам були збільшені в 2.5 рази, а розмір щомісячних регресних виплат у рахунок втраченого заробітку - в 1.25 рази. Відповідач виплачував позивачу з 01.12.1995 року із застосуванням коефіцієнту 1.25 по 30 гривень 86 копійок на місяць, у той час, коли при застосуванні коефіцієнту 2.5 помісячні виплати
5
повинні становити 61 гривню 73 копійки. Отже помісячна недоплата склала 30 грн.87 коп., а за 25 місяців - 771 грн. 75 коп. Тому суд вважає що відповідач необґрунтовано занизив коефіцієнт росту регресних виплат до 1.25 замість 2.5.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997 року № 1100 затверджені «Зміни та доповнення, що стосуються правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків» відповідно до якого п. 28 Правил відшкодування шкоди... доповнений новим абзацом 6 такого змісту: «Перелічений або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахуванні на 100 % втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця, або в перерахуванні на повний календарний місяць роботи». Вказані вимоги абзацу 6 п. 28 Правил відшкодування шкоди...у частині перерахунку повинні здійснюватися тільки у випадку підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників підприємства. При цьому перелічений розмір заробітку в перерахуванні на 100 % втрати працездатності необхідно порівнювати з середньомісячним заробітком відповідного працівника, у який включається заробітна плата за той місяць, у якому проводилося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) по відповідній професії (за підсумками роботи за рік, вислугу років та інше) за попередній календарний рік. У всіх випадках перерахунку розміру відшкодування, а також у випадку неритмічної роботи підприємства, певний розмір втраченого заробітку корегуванню у бік зменшення не підлягає (п.9 Правил відшкодування шкоди), тобто підприємство не має права зменшувати розмір втраченого заробітку, що склався на момент підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Встановлений раніше розмір відшкодування залишається без змін доти, поки під час чергового підвищення тарифних ставок він не перевищить ( у перерахуванні на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника), і тільки тоді він збільшується.
З 01.01.1998 року згідно спільній постанові адміністрації й профкому РУ ім. Кірова № 22/321 від 27.03.2001 року тарифні ставки й посадові оклади були збільшені в 1.178 рази. Середньомісячна заробітна плата ІНФОРМАЦІЯ_1 після підвищення тарифних ставок у січні 1998 року становила 419 гр.75 коп. втрата професійної працездатності - 25 %. Розмір втраченого заробітку до 01.01.1998 року був 61 грн.73 коп., збільшений у 1.178 рази буде становити 72 грн.71 коп., у перерахунку на 100% - 290 грн.84 коп., що не перевищує середньомісячний заробіток ІНФОРМАЦІЯ_1. У цьому випадку розмір відшкодування залишається без змін - 72 грн.71 коп. Фактично в період часу з 01.01.1998 року по 01.07.2000 року відповідач виплачував позивачу 36 грн.35 коп., отже, щомісячна недоплата становить 36 грн.36 коп., а за 30 місяців недоплата становить 1090 грн.80 коп.
З 01.07.2000 року згідно постанові дирекції і профкому Р.У. ім. . Кірова № 160 від 15.06.2000 року тарифні ставки (оклади) були збільшені в 1.27 рази. Середньомісячна заробітна плата ІНФОРМАЦІЯ_1 після підвищення тарифних ставок у липні 2000 року становила 587 грн.08 коп. Втрата професійної працездатності - 25 %. Розмір втраченого заробітку до 01.07.2000 року, збільшений в 1.27 рази буде становити 92 грн.34 коп., у перерахунку на 100 % - складе 369 грн.36 коп., що не перевищує середньомісячний заробіток ІНФОРМАЦІЯ_1. У цьому випадку розмір відшкодування буде становити 92 грн.34 коп. Фактично в період часу з 01.07.2000 року по 01.04.2001 року відповідач виплачував позивачу по 46 грн. 17 коп. щомісяця і недоплата за 9 місяців склала 415 грн.53 коп. Всього з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року відповідач ДП РУ ім. Кірова недоплатив позивачу щомісячних платежів на суму 2278 грн.08 коп.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року набув чинності з 01.04. 2001 року.
6
Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... виплачував позивачу регрес з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року по 46 грн.17 коп., а потрібно було платити по 92 грн.34 коп., тобто недоплата склала 46 грн.17 коп. щомісяця і за 11 місяців з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року недоплата по страховим виплатам склала 507 гр.87 коп.(46.17 грн. х 11 міс. )
З 01.03.2002 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.193 і регресні виплати повинні становити 110 грн.17 коп. Фактично за період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував позивачу по 55 грн.08 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 55 грн.09 коп., а за 12 місяців - 661 грн.08 коп.(55.09 грн. х 12 міс).
З 01.03.2003 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.182 і регресні виплати повинні становити 130 грн.22 коп. Фактично за період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував позивачу по 65 грн. 10 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 65 грн.12 коп., а за 12 місяців - 781 грн.44 коп.(65.12 грн. х 12 міс).
У зв'язку з ростом реальної заробітної плати з 01.03.2004 року був введений коефіцієнт 1.152 і регресні виплати повинні становити 150 грн.01 коп. Фактично за період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував озивачу по 75 грн. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 75 грн.01 коп., а за 12 місяців - 900 грн.12 коп.(75.01 грн. х 12 міс).
З 01.03.2005 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.238 і регресні виплати повинні становити 185 грн.71 коп. Фактично за період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві. ..виплачував позивачу по 92 грн.85 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 92 грн.86 коп. і за 12 місяців - 1114 грн.32 коп.(92.86 грн. х 12 міс).
З 01.03.2006 року у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був введений коефіцієнт 1.203 і регресні виплати повинні становити 223 грн.41 коп. Фактично за період з 01.03.2005 року по 01.05.2006 року відповідач Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... виплачував позивачу по 111 грн.70 коп. щомісяця, отже щомісячна недоплата за цей період становить 111 грн.70 коп., а за 2 місяці - 223 грн.40 коп.(11.70 грн. х 2 міс).
Таким чином, загальна сума недоплати позивачу страхових виплат Фондом соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... становить з 01.04.2001 року по 01.05.2006року-4188 грн.23 коп.
Згідно Постанові Пленуму № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років, тому вимоги позивача суд задовольняє за три останні роки на момент звернення до суду, тобто за період з 01.06.2003 року по 01.05.2006 року та стягує на користь позивача з відповідача Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... 2823 грн.94 коп.3 розрахунку: 781 грн.44 коп. + 900 грн.12. коп. + 1114 грн.32 коп. + 223 грн. 42 коп.), а у частині стягнень з ДП РУ ім. Кірова суд у задоволенні позову відмовляє за сплином часу.
У частині вимог позивача про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 917 гривень 49 коп. суд відмовляє внаслідок відсутності вини Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... у
7
неправильних виплатах страхових сум, оскільки цей відповідач своєчасно та в розмірі, встановленому ДП РУ ім. Кірова проводив перерахунок страхових виплат и його вини у неправильному визначені розміру відшкодування шкоди немає і законодавством не передбачено, щоб Фонд соц.страхування від нещасних випадків на виробництві... самостійно проводив перерахунки, але Фонд соц. страхування від нещасних випадків на виробництві повинен виплачувати позивачу щомісяця, починаючи з 01.05.2006 року страхові виплати в розмірі 223 грн.41 коп. до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок або припинення виплати страхових сум.
Оскільки сторони у справі згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнені від сплати держмита, витрати зі сплати держмита суд відносить на рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 173 КЗпП України, ст. , ст. 11, 12, 31, Закону України «Про охорону праці», ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», п., п. 9, 11 , 22, 25, 28 , 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з подальшими змінами та доповненнями, п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. , ст. 15, 60, 88 ч.2, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області ( рр №371756999983102. МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, код 25913606 ) на користь ОСОБА_2 одноразово недоплату по страховим виплатам за період з 01.06.2003р. по 01.05.2006р. в сумі 2823гривні 94копійки, та щомісячно стягувати на його користь страхові виплати у порядку втраченого заробітку у сумі 223 гривні 41 копійка, починаючи з 01.05.2006 р. довічно, або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.
В іншій частині позову відмовити.
Витрати по сплаті держмита віднести за рахунок держави.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (рр №371756999983102. МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, код 25913606 ) на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр» витрати
8
на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 1 гривня 50копійок.
В задоволенні позову до Державного підприємства Р.У. ім. Кірова ОСОБА_2 відмовити за сплином часу.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд шляхом подання до суду заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.