Справа №2-602/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2007 року Дзержинський районний суд м Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Валуєвої В.Г.,
при секретарі Лазоренко Д.М. ,
за участі представника позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_2.,
та представників відповідачів - ОСОБА_3., ОСОБА_4. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області та до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю умовами виробництва, виплати заборгованості та страхових виплат з урахуванням компенсації за несвоєчасно визначені та несвоєчасно виплачені кошти,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (далі Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...) та Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ВАТ «ПГЗК») про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю умовами виробництва, виплати заборгованості та страхових виплат з урахуванням компенсації за несвоєчасно визначені та несвоєчасно виплачені кошти.
У позовній заяві позивач вказала, що працює на підприємстві ВАТ «ПГЗК» з липня 1973 року по теперішній час. З 1973 року працювала у шкідливих умовах праці машиністом конвеєра, дозировщиком шихти, дозировщиком гарячого повертання. 22 жовтня 1998 року Тернівською районною санітарно-епідеміологічною станцією складено акт розслідування виявленого у неї професійного захворювання пилового бронхіту 1 ступеню, емфіземи легенів 1 ступеню, яке виникло у неї через довготривалий час роботи у шкідливих умовах праці. 22 роки і 2 місяці вона працювала під впливом на організм таких шкідливих виробничих факторів, як наявність на робочому місці пилу 4, 6 мг/ куб. м, сірчаного ангідриду 36, 4, оксиду вуглецю - 1, 1 мг/ куб.м при граничній допустимості пилу - 4, 0 мг/куб. м, сірчаного ангідриду 10 мг/куб. м. Підприємство не забезпечувало своєчасної очистки і ремонту респірації, несвоєчасно замінялись спрацьовані вузли технологічного обладнання. Висновком профпатологічної МСЕК м . Кривого Рогу від 21.12.1998 року за № НОМЕР_1 їй встановлена втрата працездатності у 25 % з поступовим збільшенням відсотків втрати працездатності до 40 % , та інвалідність 3 групи з 01.12.2003 року. Вона вважає, що з вини підприємства - відповідача у справі - вона стала інвалідом та з причини функціональних порушень організму не може виконувати домашню роботу, при невеликих навантаженнях швидко втомлюється і їй потрібен значний час для відновлення своїх сил та відновлення нормального самопочуття.
Адміністрацією підприємства їй встановлені страхові виплати, які спочатку нараховувались та виплачувались вчасно. Але згодом з підвищенням коефіцієнтів тарифних ставок та посадових окладів відповідач ВАТ «ПГЗК» не завжди застосовував їх для перерахунку страхових виплат. Крім того, відповідно Правилам відшкодування власником підприємства,
2
установи і організації шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку , який він мав до ушкодження здоров'я, встановлюється відповідно до ступеню втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я .Але, незважаючи на те, що її середній заробіток до ушкодження здоров'я відповідачем визначений як 336 гривень 29 копійок, одноразову допомогу їй і страхові виплати відповідач нарахував з суми 211 гривень 73 копійки, що є помилкою, оскільки вона втратила працездатність, працюючи дозировщиком гарячого повертання в УЦПО-2, а нарахування виплат проведено з середнього заробітку працівника цеху громадського харчування, куди її було переведено після встановлення професійного захворювання. Тому вона вважає, що помилка у розрахунках належної їй страхової виплати виникла з самого початку цих розрахунків, у результаті чого виникла недоплата страхових сум, що вбачається з розрахунку:
а) нарахована і фактично виплачена їй одноразова допомога: 211, 73 х 25 % = 5293, 25 грн. Але її середній заробіток на час встановлення професійного захворювання складав 336, 29 грн., тому належна до виплати їй страхова допомога повинна складати: 336, 29 х 25 % = 8407, 25 грн., тобто заборгованість з одноразової допомоги складає: 8407, 25 - 5293, 25 - 3114 гривень. А компенсація за несвоєчасне помилкове нарахування і виплату одноразової допомоги станом на 01.05.2006 року становить: 3114 х 1, 239 = 3858, 25 гривень. Правильність цього розрахунку підтверджується п.6 ст. 11 Закону України «Про охорону здоров'я», згідно якому за працівником, що втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням зберігається місце роботи та середня заробітна плата за весь період до відновлення працездатності або визначення його у встановленому порядку інвалідом. Таким чином відповідач нарахував їй страхові виплати в порушення вимог п. 22 Правил відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням його здоров'я при виконані ним трудових обов'язків і всупереч Постанові КМУ № 1100 про те, що середній заробіток підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював робітник до моменту ушкодження здоров'я.
б) Нараховані і щомісячно фактично виплачувані страхові виплати з 23.11. 1998 року складали: 211, 73 х 25 % = 52, 93 грн., належні страхові виплати повинні бути 336, 29 х 25 % = 84, 07 грн. Заборгованість щомісячно по страховим виплатам становить: 84, 07 - 52, 93 = 31, 14 грн., а за період з 23.11.1998 року по 01.01.2000 року за 13 місяців: 31, 14 х 13 міс. =404, 82 грн.
в) Заборгованість по страховим виплатам за період з 01.01.2000 року по 01.01.2001 року становить 432 грн. з розрахунку: підвищені, перераховані страхові виплати - 52, 93 х 1, 156 (коефіцієнт підвищення тарифних ставок) = 61, 19 грн., а належні - 84, 07 х 1, 156 = 97, 19 грн. Недоплата за 12 місяців становить: 97, 19 - 61, 19 = 36 х 12 міс. = 432 гривні.
г) Заборгованість по страховим виплатам за період з 01.01.2001 року по 01.04.2001 року складає 129, 60 гривень з розрахунку: нараховані та отримані страхові виплати 61, 19 х 1, 2(коефіцієнт підвищення тарифних ставок (окладів) з 01.01.2001 року) = 73, 43 грн. Належні страхові виплати: 97, 19 х 1, 2 = 116, 63 грн. 116, 63 - 73, 43 = 43, 20 х 3 міс. = 129, 60 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача ВАТ «ПГЗК» на її - позивача - користь по страховим виплатам за період з листопада 1998 року по 01.04.2001 року становить: 3114 + 404, 82 + 432 + 129, 60 = 4080, 42 грн. Компенсація заборгованості невиплаченої суми одноразової допомоги за несвоєчасне визначення і несвоєчасну виплату станом на 01.06.2006 року дорівнює 3858, 25 грн.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків та професійного захворювання України» з 01.04.2001 року обов'язок проводити щомісячні страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві..., який у зв'язку зі збільшенням заробітної плати в галузях національної економіки проводив перерахунки сум щомісячних страхових виплат в розмірах:
3
- з 01.03.2002 року на коефіцієнт 1, 193; - з 01.03.2003 року на коефіцієнт 1, 182; - з 01.03.2004 року на коефіцієнт 1, 152; - з 01.03.2005 року на коефіцієнт 1, 238; - з 01.03.2006 року на коефіцієнт 1, 203.
Середньомісячна заробітна плата дозировщика гарячого повертання на час передачі регрес них справ до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... складала 466, 10 коп.3 розрахунку: 336, 29 х 1, 156 х 1, 2 = 466, 10 грн. щомісячно, а страхові виплати, виплачувані підприємством щомісячно складали 73, 43 грн. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... страхові виплати їй почав відшкодовувати з 01.04.2001року, але теж у заниженому розмірі: при належних їй до виплати 116, 53 грн., вона отримувала страхові виплати у сумі 77, 58 грн. з 01.04.2001 року до грудня 2002 року, тому утворилась заборгованість по виплаті їй страхових сум, яка складає з
01.04.2001 року по 01.03.2002 року:
116, 55 - 77, 58 = 38, 95 грн. х 11 міс. = 428, 45 грн. З 01.03.2002 року повинен був при розрахунку страхової виплати застосовуватись коефіцієнт 1, 193 і належні їй страхові виплати повинні були складати 139, 52 грн. щомісяця, виходячи з розрахунку: 116, 53 грн. х 1.193 = 139, 52 грн. А вона отримувала до 01.12.2002 року страхові виплати у сумі 77, 58 грн., тобто знову виникла щомісячна заборгованість у сумі 61, 94 грн. (139, 52 грн. - 77, 58 грн.), а з 01.03.2002 року по
01.12.2002 року - 619, 40 грн. (61.94 грн. х 10 міс). За січень та лютий 2003 року заборгованість
страхових виплат склала: 139, 52 - 124, 13 = 15.39 х 2 = 30, 78 грн.
З 01.03.2003 року по 29.10.2003 року належні їй страхові виплати мали бути у сумі 164, 91 грн. з розрахунку: 139, 52 грн. х 1, 182, коли втрата працездатності склала 40 %, але виплачували їй по 146, 72 щомісяця , тому за 8 місяців заборгованість склала: 164, 91 - 146, 72 = 18, 19 х 8 міс. = 145, 54 грн.
З 01.11.2003 року по 01.03.2004 року заборгованість по страховим виплатам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... на її користь склала 262, 90 грн. з розрахунку: 446, 10 х 1.193 х 1.182 = 657, 26 грн. х 40 % : 100 = 262, 90 грн. 262, 90 - 146, 72 = 116, 18 грн. х 4 = 464, 74 грн.
За період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року належні їй страхові виплати мали бути 302 грн, 86 коп., але їй виплачували лише по 169, 02 грн. щомісячно. Заборгованість по страховим виплатам за 12 міс. склала: 262, 90 х 1, 152 = 302, 86 грн. 302, 86 - 169, 02 + 133, 84 грн. х 12 = 1606, 09 грн.
За період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року належні їй страхові виплати мали складати: 374, 94 грн., але вона отримувала 209, 25 грн. 75, 16 х 40 % : 100 = 302, 86 х 1, 238 = 374, 94 грн.
Заборгованість відповідача за 12 місяців склала: 374, 94 - 209, 25 = 165, 69 грн. х 12 міс. = 1988 грн. 28 коп.
За період з 01.03.2006 року по 01.06.2006 року з застосуванням коефіцієнту 1, 203 страхові виплати повинні щомісячно складати: 374, 94 х 1, 203 = 451, 05 грн., але вона отримувала тільки 251, 73 грн. Заборгованість за 3 місяці склала: 451, 05.- 251, 73 = 199, 32 х 3 = 597, 96 грн.
Всього заборгованість по страховим виплатам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за період з 01.04.2001 року по 01.06.2006 року склала: 428, 45 + 619, 40 + 30, 78 +145, 54 + 464, 74 + 1606, 09 + 1999, 29 + 597, 96 = 5881, 24 грн.
З 01.05.2006 року відповідач повинен їй відшкодовувати страхові виплати у сумі 451, 05 грн. щомісячно до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок страхових виплат. Крім того, згідно з діючим законодавством належні їй суми страхових виплат підлягають компенсації, тому що не виплачені їй своєчасно. Компенсація за 2003 рік складає 120, 91 грн., за 2004 рік - 325, 42 грн., за 2005 рік - 122 грн., а всього за період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року 568, 33 грн. Тому вона просить суд стягнути на її користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області заборгованість у виплаті страхових сум у розмірі 5881, 24 грн. та компенсацію за несвоєчасно визначені та несвоєчасно виплачені страхові суми в розмірі 568, 33 грн., та стягувати з
4
01.06.2006 року щомісячно страхові виплати в розмірі 451, 05 грн. до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок, а з ВАТ «Північний ГЗК» стягнути на її користь заборгованість у виплаті страхових сум в розмірі 953, 9 грн., одноразову допомогу в сумі 3114 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату коштів у сумі 3858, 25 грн.
Під час розгляду справи у судовому засіданні представник позивача надав суду уточнені розрахунки заборгованості по страховим виплатам, а також заборгованості по одноразовій допомозі, згідно яким заборгованість з одноразової допомоги складає 3114 гривні з розрахунку: нарахована і виплачена одноразова допомога 211, 73 х 25 % = 5293, 25 грн., а повинна бути до виплати сума- 336, 29 х 25 % = 8407, 25 грн. Заборгованість становить: 8407, 25 - 5293, 25 = 3114 гривень. Компенсація за несвоєчасне нарахування за невиплату одноразової допомоги станом на 01.06.2006 року - 3114 х 1, 239 (коефіцієнт підвищення цін на споживчі товари)= 3858, 25 грн. Відповідно до положень Постанови KMУкраїни № 1100 від 03.10.1997 року, якщо при перерахунку на 100% втрати професійної працездатності страхові виплати перевищують середньомісячну заробітну плату постраждалого, то такий коефіцієнт підвищення тарифних ставок не можна застосовувати, тому коефіцієнти підвищення тарифних ставок, що мали місце на підприємстві ВАТ «ПГЗК» до застосування в розрахунках ОСОБА_1. не застосовуються і виплата в сумі 84, 07 грн. залишається незміною до 01.04.2001 року. Станом на 01.06.2003 року (тобто за три останні роки) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... виплачував ОСОБА_1. щомісячні страхові виплати у сумі 146, 72 грн. На цей час страхові виплати повинні були бути у сумі 159 гривень, з розрахунку: 134, 52 х 1, 182 = 159 грн. (336, 29 х 40 % : 100 = 134, 52 грн. з 18.11.2002 року.) Заборгованість з 01.06.2003 року по 01.03.2004 року - за 9 місяців складає: 159 - 146, 72 = 12, 28 х 9 міс. = 110, 54 грн. Заборгованість з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року = 169, 80 грн.: 159 х 1, 152 = 183, 17 - повинні до виплати, 183, 7 - 169, 02 = 14, 15 грн. х 12 міс. = 169, 80 грн.
Заборгованість з 01.03.2005 року по 103.2006 року = 210, 17 грн.
183, 17х 1, 238 = 226, 76 грн. - повинні до виплати. 226, 76-209, 25 = 17, 51 грн. х 12 міс. = 210, 17 гри.
Заборгованість з 01.03.2006 року по 1.06.2006 року = 63, 18 грн. 226, 76 х 1, 203 = 272, 79 грн. повинні до виплати, 272, 79 - 251, 73 = 21, 06 х 3 міс. = 63.18 грн.
Всього заборгованість по страховим виплатам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... за період з 01.06.2003 року по 01.06.2006 року склала: 110, 54 + 169, 80 + 210, 17 + 63, 18 = 553, 69 грн., а щомісячні страхові виплати з 01.06.2006 року на користь ОСОБА_1. повинні бути у сумі 272 гривні 79 копійок до зміни обставин, що тягнуть за собою необхідність перерахунку страхових виплат.
Таким чином, на користь ОСОБА_1. просить стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... заборгованість по страховим виплатам за 3 останні роки у сумі 553, 69 грн., а з ВАТ «ПГЗК» одноразово заборгованість з одноразової допомоги у сумі 3114 грн., та компенсацію за порушення строків виплати у сумі 3858, 25 грн.
У судовому засіданні позивач участі не приймала, а представник позивача, діючий за нотаріально посвідченою довіреністю позивача, позовні вимоги позивача підтримав з урахуванням уточненого розрахунку та просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... заборгованість за 3 останні роки у сумі 553 грн.69 коп. та щомісячно з 01.06.2006 року стягувати страхові виплати у розмірі 272 гривні 79 копійок, а з ВАТ «ПГЗК» - одноразово заборгованість з одноразової допомоги у сумі 3114 грн. та компенсацію за порушення строків виплати у сумі 3858, 25 грн.
Представник відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки вини відповідача у неправильному нарахуванні виплат позивачу немає.
5
Представник відповідача ВАТ «ПГЗК» заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки їй правильно нарахована одноразова допомога та суми у відшкодування шкоди, у задоволені позову просила відмовити.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не доведені у судовому засіданні, а тому позов задоволенню не підлягає. Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач працює на підприємстві ВАТ «ПГЗК» з липня 1973 року по теперішній час. З 1973 року працювала у шкідливих умовах праці машиністом конвеєра, дозировщиком шихти, дозировщиком гарячого повертання, 01.09.1995 року переведена до цеху громадського харчування та торгівлі підсобно-транспортною робочою, що підтверджується записами у її трудовій книжці (а. с. 9-10), а 22 жовтня 1998 року Тернівською районною санітарно-епідеміологічною станцією складено акт розслідування виявленого у позивача професійного захворювання пилового бронхіту 1 ступеню, емфіземи легенів 1 ступеню, які виникли у неї через довготривалий час роботи у шкідливих умовах праці (а. с. 11), з якого вбачається, що позивач 22 роки і 2 місяці працювала під впливом на організм таких шкідливих виробничих факторів, як наявність на робочому місці пилу 4, 6 мг/ куб. м, сірчаного ангідриду 36, 4, оксиду вуглецю - 1, 1 мг/ куб. м при граничній допустимості пилу - 4, 0 мг/куб. м, сірчаного ангідриду 10 мг/куб. м. , а підприємство не забезпечувало своєчасної очистки і ремонту респірації, несвоєчасно замінялись спрацьовані вузли технологічного обладнання. Висновком профпатологічної МСЕК м . Кривого Рогу від 21.12.1998 року за № НОМЕР_1 позивачу встановлена втрата професійної працездатності у 25 % (а. с 24) з поступовим збільшенням відсотків втрати працездатності до 40 % , та інвалідність З групи з 01.12.2003 року (а. с. 12-13). ВАТ «ПГЗК» призначив та виплачував позивачу страхові виплати відповідно Правилам відшкодування власником підприємства, установи і організації шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі - Правила відшкодування шкоди ...), згідно яким розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеню втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я. Середній заробіток позивача до ушкодження здоров'я відповідачем визначений у 336 гривень 29 копійок, але одноразову допомогу позивачу і страхові виплати відповідач нарахував з суми 211 гривень 73 копійки, що вбачається з наказу № 638 від 25.12.1998 року (а. с. 24), оскільки, як встановлено у судовому засіданні, розрахунковий середньомісячний заробіток позивачу ОСОБА_1. у сумі 336, 29 грн. перевищував середній заробіток за професією дозувальника гарячого повертання цеху випалювання та огрудкування № 3 у листопаді 1998 року, тобто в тому місяці, коли вперше позивачу було встановлено стійку втрату працездатності З 24.10.1997р. - з моменту вступу в законну силу нової редакції пункту 28 Правил відшкодування шкоди..., при черговому підвищенні тарифних ставок розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок), при умові його роботи повний календарний місяць, або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі такого перевищення, розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюється з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік. Оскільки на момент первинного встановлення стійкої втрати працездатності позивач вже не працювала за професією, що привела до пошкодження її здоров'я, для обчислення їй середнього заробітку для нарахування і страхових виплат ВАТ «ПГЗК» було взято заробіток двох робітників аналогічної професії ОСОБА_5. та ОСОБА_6., що вбачається з довідки № НОМЕР_2 від 11.03.2007 року (а. с. 38), а не з середнього заробітку за професією працівника цеху громадського харчування, як про це помилково стверджує позивач, та виведено середню заробітну плату, яка склала 211 грн.43 коп.( згідно п.22 (абз.2) Правил відшкодування шкоди...), а з урахуванням 25 % втрати професійної працездатності позивачу обчислено відшкодування шкоди у сумі 52, 93 коп., яка
6
згодом була підвищена на коефіцієнт 1.156 та 1, 2 які були застосовані на ВАТ «ПГЗК» та стала складати 73, 43 гривень. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачу правильно обчислена одноразова допомога з суми середнього заробітку за аналогічною професією згідно постанові Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.11.1997 року, а також правильно проведені нарахування страхових виплат відшкодування заподіяної її здоров'ю шкоди, а тому у задоволені позову відмовляє.
Оскільки позивач звільнений від сплати держмита, а у задоволені позову відмовлено, суд відносить витрати по сплаті держмита на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись п., п. 22 , 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з подальшими змінами та доповненнями, ст. , ст. 15, 60, 88 ч.4, 209, 213- 215, 223, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області та до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування шкоди здоров'ю, завданої умовами виробництва, виплати заборгованості та страхових виплат з урахуванням компенсації за несвоєчасно визначені та несвоєчасно виплачені кошти.
Витрати по сплаті держмита віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд шляхом подання до суду заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.