Справа №2-4012/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2007р. Дзержинський районний суд  м.  Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Валуєвої В.Г., 

при секретарі - Лазоренко Д.М. , 

за участі представника позивача ОСОБА_1., 

та представника відповідача ОСОБА_2., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.  Кривого Рогу цивільну справу за позовомОСОБА_3  до  Державного спеціалізованого будівельно - монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт,   кар'єрів «Кривбасшахтопрохідка» та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі,   Дніпропетровської області про перерахунок розміру відшкодування шкоди,   страхових виплат та стягнення заборгованості, 

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого будівельно - монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт,   кар'єрів «Кривбасшахтопрохідка» (далі - трест «Кривбасшахтопрохідка» ) та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі,   Дніпропетровської області (далі

-    Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...) про перерахунок

розміру відшкодування шкоди,   страхових виплат та стягнення заборгованості.

У своїй позовній заяві позивач вказав,   що в період з 1977р. і до виходу на пенсію він працював підземним прохідником,   підземним гірничим робітником,   сторожем в державному спеціалізованому будівельно - монтажному тресті по підземному будівництву і реконструкції шахт,   кар'єрів «Кривбасшахтопрохідка».

Працюючи в підземних і шкідливих умовах праці,     та з вини підприємства він отримав професійне захворювання: вібраційна хвороба 2  ст.  ( встановлено в 1993р),   нейросенсорна приглухуватість 1  ст.  ( встановлена в 1995р),   силікоз 1  ст. ,   емфізема легень 1  ст.    легенева недостатність ( 2005р.)

За висновком ЛТЕК 26.01.1993р. йому первинно було встановлено 25% втрати професійної працездатності,   з 01.02.1996р. встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи,   а з 28.11.2005р. встановлено всього 65% втрати професійної працездатності,   безстроково,   з яких: 10% - первинно по силікозу,   та 55%

-    вдруге по вібрації та туговухості.

Після   встановлення   втрати працездатності трест «Кривбасшахтопрохідка» в добровільному порядку на підставі наказу по тресту № 185 від 03.06.1993р. призначив відшкодовувати заподіяну йому шкоду в розмірі 18569,   72 крб.,   виходячи з його фактичної заробітної плати за три останніх повних місяці роботи ( жовтень,   листопад,   грудень 1992р.) в сумі 74278 карбованців,   та з урахуванням 25% втрати професійної працездатності. Виплати втраченого заробітку провадились до 01.04.2001р.,   а потім шкоду почав

2

відшкодовувати відповідач Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...,   який виплачує страхові виплати до теперішнього часу.

В серпні 2007 р. він дізнався,   що спричинена шкода відшкодовується неправильно.   Причиною неправильності являється порушення трестом «Кривбасшахтопрохідка» законодавства про відшкодування шкоди,   оскільки перерахунок розміру відшкодування шкоди проводився не завжди на коефіцієнти фактичного підвищення тарифних ставок. Він вважає,   що відповідач трест «Кривбасшахтопрохідка» не застосував при перерахунку сум з відшкодування шкоди коефіцієнти 2- з 01.07.1994р.; 1.36-    з 1.04.1997 р.; 1.044- з 01.01.1999р..

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... після квітня 2001 р.   продовжив виплати,   але в неправильному  розмірі,   а в розмірі,   призначеному трестом «Кривбасшахтопрохідка»,   в зв'язку  з чим щомісячно не доплачував страхові виплати.

Він просить суд стягнути на його - позивача - користь недоплату по щомісячним виплатам з тресту «Кривбасшахтопрохідка» з 1.01.2001 р. по 1.04.2001 р. в розмірі 940 гривень 95 копійок,   з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... за період з 1.04.2001р. по 1.10.2007 р. в сумі 44270 гривень 59 копійок,   а також стягувати щомісячно з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... страхові виплати в розмірі   2039 гривень 46 копійок довічно,   починаючи з 01.10.2007 p.,   або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.

В подальшому,   позивач зробив доповнення до раніше поданої позовної заяви. В доповненні до позовної заяви свої раніше подані позовні вимоги змінив,   відмовившись від стягнення з тресту «Кривбасшахтопрохідка» заборгованості за період з .01.2001р. по 1.04.2001р.,   у зв'язку з чим суд ухвалою від 09.11.2007 року закрив провадження у справі у частині позовних вимог до тресту «Кривбасшахтопрохідка». В частині позову до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... позовні вимоги не змінив,   та просив стягнути недоплату по страховим виплатам за період з 1.04.2001р. по 1.10.2007р. в сумі 44270 гривень 59 копійок,   та стягувати щомісячно страхові виплати в сумі 2039 гривень 46 копійок довічно,   починаючи з 1.10.2007р.,   або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству.

В судовому засіданні позивач участі не приймав через погане самопочуття,   а представник позивача,   діючий за нотаріально посвідченою довіреністю,   позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... недоплату по страховим виплатам за період з 1.04.2001 р. по 1.10.2007 р. в сумі 44270 гривень 59 копійок,    та стягувати щомісячно страхові виплати в сумі 2039 гривень 46 копійок безстроково,   починаючи з 1.10.2007р.,   або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.

Представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... позов не визнав,   та пояснив,   що позивачу своєчасно та в розмірі,   встановленому трестом «Кривбасшахтопрохідка» проводяться страхові виплати і вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у неправильності призначення розміру відшкодування шкоди немає,   підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було,   позивач з цього приводу  до них не звертався. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Вислухавши сторони,   дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх,   суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

Так,   у судовому засіданні з огляду трудової книжки позивача  встановлено,   що його 08.06.1977р. було прийнято в спеціалізований комбінат «Кривбасшахтопрохідка» підземним бетонником 4 розряду. В період з 22.03.1978р. по 01.11.1993р. позивач працював в шахтобудівельному управлінні № 1 тресту «Кривбасшахтопрохідка» підземним прохідником 5 розряду. Починаючи з листопада 1993р. позивач працював в тресті підземним гірничим

3

робітником,   вантажником,   та сторожем.  01.06.2004 р. позивач був звільнений з роботи в зв'язку з виходом на пенсію (а. с.  5-8).

Працюючи в підземних і шкідливих умовах праці,    та з вини підприємства він отримав професійне захворювання: вібраційна хвороба 2  ст.  (встановлено в 1993р.),   нейросенсорна приглухуватість 1  ст.  (встановлена в 1995р),   силікоз 1  ст. ,   емфізема легень 1  ст. ,   легенева недостатність (2005р.),   що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання від 25.07.2005р. (а. с.  9-10).

За висновком ЛТЕК 26.01.1993р. позивачу первинно було встановлено 25% втрати професійної працездатності,   з 01.02.1996р. встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи,   а з 28.11.2005р. встановлено всього 65% втрати професійної працездатності,   безстроково,   з яких: 10% - первинно по силікозу,   та 55% - вдруге по вібрації та туговухості (а. с.  37-44). Після встановлення   втрати професійної працездатності трест «Кривбасшахтопрохідка» в добровільному порядку,   на підставі наказу по тресту № 185 від 03.06.1993р.( а.с.  11-12) призначив відшкодовувати заподіяну позивачеві шкоду в розмірі 18569,   72 крб.,   виходячи з його фактичної заробітної плати за три останніх повних місяці роботи ( жовтень,   листопад,   грудень 1992р.) в сумі 74278 карбованців,   та з урахуванням 25% втрати професійної працездатності.

В наступному,   підприємством проводився перерахунок розміру відшкодування шкоди. Виплати втраченого заробітку провадились до 01.04.2001р.,   а потім шкоду почав відшкодовувати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... згідно довідки про доходи №04-1465 від 27.02.2007р.(а. с 35-36) виплачував позивачу щомісячні страхові виплати в сумі      344 гривні 11 копійок ( після прийняття справи ),   з 1.03.2002 р. виплачувались страхові суми в розмірі 410 гривень 52 копійки,     з 1.03.2003 р. в сумі 485 гривень 23 копійки,   з 1.03.2004р. в сумі 558 гривень 98 копійок,   з 1.03.2005р. в сумі 692 гривні 02 копійки,     з 1.03.2006р. в сумі   879 гривень 89 копійок,   з 01.03.2007р. в сумі 1040 грн. 91 коп..

Приймаючи до уваги відмову позивача від позовних вимог до тресту «Кривбасшахтопрохідка»,   достатність документів у матеріалах справи для її розгляду,   наданих підприємством та сторонами,   суд вважає,   що немає необхідності притягувати в якості відповідача трест «Кривбасшахтопрохідка» та стягувати   з нього недоплату,   а відмова від позову до цього відповідача  не суперечить чинному законодавству.

З документів,   наданих трестом «Кривбасшахтопрохідка»,   вбачається ,   що на підприємстві підвищувались тарифні ставки   та суми відшкодування шкоди: 1.11.1992 р. в 2.61 ( для підземних робітників ); 1.01.1993 p.- в 2; 1.06.1993 р. в 2; 1.09.1993 р. в 2.89855; 1.12.1993 р.   в   3; 1.04.1994 р.-в 2,  0 відшкодування шкоди;   1.07.1994 р.   в 2;      1.10.1994 р. в  2;   1.02.1995 р. в   3;   1.01.1996 р. в 2;   1.03.1996 р.   в   1.3; 1.07.1996 р. в 1.07 перерахунок  відшкодування шкоди; 1.08.1996 р. в 1.03 відшкодування шкоди; 1.10.1996 р. в 1.01   відшкодування шкоди; 1.11.1996 р. в 1.4 перерахунок відшкодування шкоди не робився; 1.04.1997 р. в 1.36,   розмір відшкодування шкоди перераховано   в 1.045 рази; 1.01.1999 р. в 1.044 перерахунок відшкодування шкоди не робився.

Суд,   приймаючи рішення по справі,   керується нормами законодавства і вважає,  що згідно постанов Кабінету Міністрів України від   3.12.1992 р . № 676,     від 26.01.1993 р. № 46,    від 2.06.1993 р. №392,   від 30.08.1993 р. №671,   від 2.12.1993 р. №974,   від 20.10.1994 р. № 720,   від 8.02.1995 р. №102,     пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства,   установи,   організації,   або уповноваженим ним органом шкоди,   причиненої працівнику пошкодженням здоров'я,   пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі Правила відшкодування шкоди...),   затверджених постановою KMУкраїни від 23.06.1993 р. № 472,   а також у відповідності з роз'ясненнями Міністерства праці України від 31.05.1993 р. № 06-2100,     перерахунок розміру відшкодування шкоди слід робити шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників,   якщо колективним договором не

4

передбачено більш пільгові умови перерахунку. Відповідно зі  ст.  9-1 КЗпП України,   підприємства в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові,   порівняно з трудовим законодавством пільги для працівників. Міністерство праці своїм листом від 17.10.1997 р. №2\2-4171 дало роз'яснення,   що при перерахунку розміру відшкодування шкоди,   коефіцієнт підвищення розміру відшкодування шкоди не може бути меншим від коефіцієнту підвищення заробітної плати відповідного працівника.

Тому,   розмір відшкодування шкоди   позивачу необхідно розрахувати наступним чином:

74278 карбованців (розмір середньомісячного заробітку на підставі наказу державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту «Кривбасшахтопрохідка» № 185 від 03.06.1993р.),   який позивач не оспорює і просить взяти для розрахунку. З урахуванням 25 % втрати професійної працездатності,   підприємство повинно було виплачувати по 18569,   72 карбованців,   починаючи з 26.01.1993р. В наступному,   згідно довідки - розрахунку підприємства,   розмір відшкодування шкоди повинен бути відкоригований на коефіцієнти підвищення тарифних ставок : в 2 рази з 01.06.1993р.,   в 2.89855 рази з 01.09.1993р.,   в 3 з 01.12.1993р.,   в 2 рази з 01.04.1994р.,   в 2 рази з 01.07.1994р.,   в 2 рази з 01.10.1994р. в 3 рази з 1.02.1995р.,   в 2 рази з 01.01.1996р.,   що становитиме 15 501 675,   42 карбованців.

За висновком МСЕК позивачу з 01.02.1996р. було встановлено всього 45% втрати професійної працездатності,   з яких : 35% - по вібраційній хворобі,   а 10% - первинно,   по кохлеарному невриту. Тому,   розмір відшкодування шкоди позивачу повинен скласти: 15 501 65,   42 крб. (розмір втраченого заробітку з 01.01.1996р.): 25% ( втрата професійної працездатності до 01.02.1996р.) х 45% (втрата професійної працездатності з 01.02.1996р.) = 27903015,  75 крб.

В подальшому,   визначений розмір втраченого заробітку 27903015,   75 крб. повинен бути перерахований в 1.3 рази з 01.03.1996р.,   що дорівнює 36273920,   47 крб. або в перерахунку на гривні згідно Указу Президента України «Про грошову реформу» від 25.08.1996 р. №762\96 -362,  74 грн.

Починаючи з 16.12.1996р. висновком МСЕК позивачу було встановлено 60% втрати професійної працездатності. Тому,   розмір відшкодування шкоди позивачу повинен скласти: 362,   74 грн. ( розмір втраченого заробітку з 01.03.1996р.): 45% х 60% = 483 гривні 65 копійок.

З 1.04.1997 р. тарифні ставки на підприємстві було збільшено   в 1.36 рази ( наказ від 17.03.97р. №81 та № 144 від 26.05.97р.).

Суд  вважає,   що трест «Кривбасшахтопрохідка» зобов'язаний був зробити перерахунок розміру відшкодування шкоди на вказані коефіцієнти підвищення тарифних ставок. За таких обставин сума щомісячного відшкодування шкоди позивачу з 1.04.1997 р. повинна становити   657 гривень 76 копійок ( 483 грн. 65 коп. - належна сума відшкодування шкоди з 1.03.1996р. х на коефіцієнт 1.36).

На застосуванні коефіцієнту з 01 квітня 1997 року позивач не наполягає,   оскільки розмір втраченого заробітку 657,   76 грн. в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності буде перевищувати фактичну заробітну плату по професії підземного прохідника ПІБУ № 1 тресту «Кривбасшахтопрохідка» ,   надану підприємством.  ( у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.1997р.)

У відповідності з ч.2  ст.  29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,   які спричинили втрату працездатності»,   та з

Постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... від 31.01.2002 р. №7 та від 31.03.2003 р. №3    з 1.03.2002 р. таз   1.03.2003 р.,     щомісячні страхові виплати збільшуються  в 1.193 рази та   1.182 рази.

Відповідно страхова виплата позивачу 657 грн. 76 коп. в перерахунку на коефіцієнт 1,  193 буде становити з 1.03.2002 р. 784 грн. 71коп.,   з 1.03.2003 р. щомісячна страхова

5

виплата після перерахунку на коефіцієнт 1,  182 повинна скласти 927 грн. 53 коп.3 1.03.2004 страхові виплати збільшуються в 1.152 рази,   отже позивачу страхові виплати будуть становити 1068 грн. 51 коп.3 1.03.2005 р. страхові виплати збільшуються в 1.238 рази. Перерахований позивачу на вказаний коефіцієнт  розмір страхових виплат буде становити 1322 грн. 82 коп.

За висновком МСЕК,   починаючи з 28.11.2005р. позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності. Тому,   розмір втраченого заробітку позивачу повинен скласти: 1322 грн. 82 коп. : 60% х 65% = 1433,   06 грн.

З 1.03.2006р. страхові виплати збільшуються в 1.203 рази,   отже позивачу страхові виплати будуть становити 1723 грн. 97 коп.3 1.03.2007р. страхові виплати збільшуються в 1.183 рази,   отже позивачу страхові виплати будуть становити 2039 грн. 46 коп.

Згідно п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» виплати,   призначені,   але своєчасно не одержані потерпілим,   або особою,   яка має право на їх одержання,   а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів,   раніше визначених судом або роботодавцем,   підлягають задоволенню за час,   що не перевищує трьох років,   тому вимоги позивача,   про стягнення   недоплати по страховим виплатам за період з 1.04.2001р. по 1.06.2007р. підлягають частковому задоволенню - за три останні роки.

У зв'язку з неправильним призначенням та виплатою страхових   сум з 1.10.2004 р. по 1.10.2007 р. виникла недоплата в сумі 27 236 гривень   06 копійок з розрахунку :

З 1.03.2004 р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.152рази. Сума страхових виплат позивачу 927 грн. 53 коп. при збільшенні в 1.152 рази становитиме 1068 грн. 51 коп.,   що в перерахунку на заробітну плату не перевищує максимальний розмір граничної суми,   з якої справляються внески до Фонду соціального страхування.   Фактично позивачу (згідно довідки про доходи № 04/1465 від 27.02.2007р.) виплачувалось з 01.03.2004р. по 558 грн. 98 коп.,   тим самим щомісячно не доплачено по 509 грн. 53 коп.,   а в період з 01.10.2004 р. до 1.03.2005р. ( 5 місяців ) позивачу не доплачено   2547 гривень   65 копійок.

З 1.03.2005р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.238 рази. Сума страхових виплат позивачу   1068 грн. 51 коп.,   при збільшенні в 1.238 рази становитиме 1322 грн. 82 коп.,   що в перерахунку на заробітну плату не перевищує максимальний розмір граничної суми,   з якої справляються внески до Фонду соціального страхування. Фактично позивачу виплачувалось по 692 грн. 02 коп.,   тим самим щомісячно не доплачено по   630 грн. 80 коп.,   а до 1.03.2006р. (12 місяців ) позивачу не доплачено 7569 гривень 60 копійок.

За висновком МСЕК,   починаючи з 28.11.2005р. позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності. Тому,   розмір втраченого заробітку позивачу повинен скласти: 1322 грн. 82 коп.: 60% х 65% = 1433,   06 грн.

З 1.03.2006р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.203 рази. Сума страхових виплат 1433 грн. 06 коп.,   при збільшенні в 1.203 рази становитиме 1723 грн. 97 коп.,   Тому,   розмір втраченого заробітку позивачу повинен скласти: 1322 грн. 82 коп. : 60% х 65%) = 1433,   06 грн.,   що в перерахунку на заробітну плату не перевищує максимальний розмір граничної суми,   з якої справляються внески до Фонду соціального страхування. Фактично виплачувались по 879 грн. 89 коп.,   тим самим щомісячно не доплачено по 844 грн. 08 коп.,   а до 1.03.2007р. ( 12 місяців) позивачу не доплачено    10128 гривень 96 копійок.

З 1.03.2007р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.183 рази. Сума страхових виплат 1723 грн. 97 коп.,   при збільшенні в 1.183 рази становитиме 2039 грн. 46 коп.,   що в перерахунку на заробітну плату не перевищує максимальний розмір граничної суми,   з якої справляються внески до Фонду соціального страхування. Фактично виплачувалось по 1040 грн. 91 коп.,   тим самим щомісячно не доплачено по 998 грн. 55 коп.,   а до 1.10.2007р. ( 7 місяців ) позивачу не доплачено   6989 гривень 85 копійок.

6

Оскільки сторони по справі,   згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»   від 21.01.1993 р. №7-93 звільнені від сплати державного мита,   витрати,   пов'язані зі сплатою держмита,   суд відносить за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись    ст. 173 КЗпП України,    ст. ,    ст.  11,   12,   31 Закону України «Про охорону праці»,    ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,   які спричинили   втрату працездатності » від 23.09.1999 р. зі змінами та доповненнями,   внесеними  Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань »,   п.,   п. 9,  11,   22,   25,   28 ,   43   Правил відшкодування власником підприємства,   установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,   заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,   пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків,   затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 року № 472 з подальшими змінами та доповненнями,   п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,    ст. ,    ст.  15,   60,   88 ч. 2,   209,     213- 215,   223,   294 ЦПК України,   суд

ВИРІШИВ:

Позов   задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі,   Дніпропетровської області( 50074. м.  Кривий Ріг,   проспект Миру 30-а; р/р № 371756999983102,   МФО 8055012,   код ЕДРПОУ 2513606 в УДК Дніпропетровської області) на користь  ОСОБА_3 одноразово недоплату по страховим виплатам за період з 1.10.2004 року по 1.10.2007 року у сумі 27 236 гривень 06 копійок,   та щомісячно стягувати на його користь страхові виплати у порядку втраченого заробітку у сумі 2039 гривень 46 копійок ,   починаючи з 1.10.2007 р. довічно,   або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі (рр № 371756999983102. МФО 805012 банк: Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області м.  Дніпропетровськ,   код 25913606) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 1 гривня 50копійок.

В решті позову відмовити.

Витрати по сплаті держмита віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання протягом 10 днів з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення до канцелярії Дзержинського районного суду та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо заяву про апеляційне оскарження рішення не було подано.