26.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/3016/2013р. Головуючий у першій

інстанції Шкірай М.І.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Андрейченко А.А., Моцного М.В.,

при секретарі: Пасічник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу заступника прокурора м.Севастополя на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в м.Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» до ОСОБА_4, третя особа Севастопольська міська державна адміністрація, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в м.Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа Севастопольська міська державна адміністрація, у якому просив визнати недійсним, виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 06 квітня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301331, витребувати на користь Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» з незаконного володіння відповідача спірну земельну ділянку.

Вимоги позову мотивовані тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч земельного законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позову Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора у повному обсязі.

Заступник прокурора м.Севастополя з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому розгляд справи здійснюється колегією суддів у порядку, передбаченому ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведений факт належності спірної земельної ділянки ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» на праві постійного користування, а також не обґрунтував порушення прав підприємства та держави.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.

Порядок набуття громадянином права власності на земельну ділянку визначений ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважений орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067051, виданого Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополя 06 квітня 2010 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, кадастровий № 8536300000:06:001:0461 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0700 га, яка розташована в АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301331, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 547-р від 11 березня 2010 року (а.с.6).

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 547-р від 11 березня 2010 року затверджено споживчому кооперативу «Новий Фіолент» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 4,1864 га для будівництва та обслуговування дачного будівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з віднесенням цих ділянок до категорії земель рекреаційного призначення. Також у розпорядження міститься вказівка про передачу у власність членам споживчого кооперативу «Новий Фіолент» земельних ділянок(згідно додатку) (а.с.7).

Колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено факту знаходження спірної земельної ділянки в межах землекористування ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство».

З витягу планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», розробленими та затвердженими республіканським комітетом по лісовому і мисливському господарству АР Крим та довідки директора ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» від 08.08.2013 року вбачається, що спірна земельна ділянка до виділення її меж в натурі відповідно до державного акту відповідача перебувала у складі земель, які знаходяться в постійному користуванні Державного підприємства «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство» (Севастопольське лісництва, квартал 7 виділ 8) та відноситься до земель лісового фонду.

Відповідно до п.5 Перехідних положень Лісового кодексу України до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до ст.116 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у приватній власності або у користуванні, провадиться лише після їх вилучення в порядку, визначеному цим Кодексом.

В ході розгляду справи не встановлено, що спірна земельна ділянка, до її передачі в приватну власність відповідача, вилучалася у встановленому порядку з землекористування Державного підприємства «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство».

Крім того, зі справи вбачається, що отримання відповідачем земельної ділянки у власність відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 547-р від 11 березня 2010 року здійснено без дотримання процедури отримання громадянином земельних ділянок (ч.6, 7, 8 ст.118 ЗК України), а саме без звернення до уповноважених органів з відповідним клопотанням, без надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без розгляду та затвердження уповноваженим органом проекту землеустрою земельної ділянки.

З матеріалів справи видно, що документи по вибору місця розташування земельної ділянки та проекту землеустрою розглядалися СМДА стосовно передачі в оренду СК «Новий Фіолент» земельної ділянки та не стосувалися отримання спірної земельної ділянки відповідачем.

Таким чином колегія суддів вважає, що набуття ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку не відповідає приписам ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами абз.1 п.12 р.Х «Перехідні положення» ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2013 року у справі № 6-169цс12, постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-33цс13, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2013 року у справі № 6-45227св12, рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року у справі № 6-39052св12.

За положеннями ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими також і вимоги про витребування спірної земельної ділянки на користь Державного підприємства «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство».

Таким чином, проведений колегією суддів апеляційного суду аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави прийти до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим слід визнати, що рішення суду першої інстанції відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.

На підставі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

З листа Головного управління Держкомзему в м.Севастополі № 8-2-1-1/5928 від 29 листопада 2010 року вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 66 035 грн. (а.с.10).

У зв'язку з чим, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави з врахуванням приписів ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» складає 889 грн. 75 коп.(660 грн. 35 коп. + 229 грн. 40 коп.).

Керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч. 1 ст.307, п. 1, 4 ч. 1 ст.309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора м.Севастополя задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в м.Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» до ОСОБА_4, третя особа Севастопольська міська державна адміністрація, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 067051 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0700 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:06:001:0461, виданий ОСОБА_4 Головним Управлінням Держкомзему у м.Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301331.

Витребувати на користь Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0700 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:06:001:0461.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 889 грн. 75 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко

/підпис/ М.В.Моцний

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова