Справа №11-3-2008

Головуючий у суді 1ої інстанції САВЕНКО М. Є.

УХВАЛА

Іменем  України

24 січня 2008 року                                                                                   м.   Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого             ЛЕСЯ В.І.,

суддів                         САЛІХОВА В.В.,    КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України ДАЦЮКА Є.В.,  засудженого ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Харківського гарнізону від 20 листопада 2007 року,  яким військовослужбовець військової частини А0501 старший лейтенант ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець села Миронівка            Машевського  району

Полтавської області,  з вищою освітою,  раніше не судимий,  одружений,  на утримані донька 2006 року народження,  на військовій службі з липня 2000 року,  на офіцерських посадах з червня 2004 року,  що проживає за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за ч. 2   ст.   424 КК України,  до позбавлення волі строком на 3 (три) роки,  і на підставі   ст.   75 того ж Кодексу його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

ОСОБА_1 визнано винним у застосуванні насильства щодо підлеглих.

Як встановив суд,  злочин   вчинено за таких обставин.

Близько опівночі з 20 на 21 жовтня 2007 року ОСОБА_1,  знаходячись в стані алкогольного сп'яніння,  зайшов в гуртожиток військовослужбовців контрактної служби на території військової частини А0501. Будучи незадоволеним тим,  як солдати контрактної служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  по відношенню до яких він був військовою посадовою особою і начальником по військовому званню,  виконують його накази,  ОСОБА_1 наніс першому 2 удари кулаком в обличчя,  спричинивши легке тілесне пошкодження у вигляді забійної рани слизистої верхньої губи,  що потягло короткочасній розлад здоров'я,  а в другого кинув табуретку,  спричинивши легке тілесне пошкодження у вигляді синця на правій верхній кінцівці.

Засуджений в своїй апеляції,  не оспорюючи кваліфікацію скоєного,  просить вирок змінити,  призначити йому більш м'яке покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив,  що незважаючи на те,  що він активно сприяв в розкриттю злочину та щиро покаявся і що потерпілі не мають до нього претензій,  суд призначив йому занадто суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,  пояснення засудженого у підтримання апеляції,  думку прокурора,  який пропонував вирок залишити без зміни,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні пред'явленого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах,  які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Сам ОСОБА_1 не оспорював застосування насильства щодо підлеглих.

Злочинні дії засудженого кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 2  ст.  424 КК України вірно.

Твердження апелянта,  що судом при призначені покарання не враховано,  що він активно сприяв в розкриттю злочину та щиро покаявся і що потерпілі не мають до нього претензій є безпідставним.

Як видно з матеріалів справи,  покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням усіх обставин справи,  в тому числі тих,  що його пом'якшують та обтяжують,  а також даних на які вказується в апеляції.

Обставин,  які свідчили б про неправильне застосування судом кримінального закону або невідповідність призначеного покарання скоєному злочину та особі засудженого,  по справі не встановлено.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів військового апеляційного суду Військово - Морських Сил

ухвалила:

Вирок військового місцевого суду Харківського гарнізону від 20 листопада 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни,  а апеляцію засудженого - без задоволення.