Справа № 11-65/2007
Головуючий у суді 1-ї інстанції Протасов В.І.
УХВАЛА
іменем України
22 листопада 2007 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого Леся В.І.,
суддів : Купельського А.В..,
Саліхова В.В.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України Дацюка Є.В., помічника військового прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Бенденжука Л.О., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 27 вересня 2007 р. про порушення відносно нього кримінальної справи, за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 12 жовтня 2007 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до військового місцевого суду Харківського гарнізону зі скаргою на постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 27 серпня 2007 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч.3 ст. 364 КК України.
Як вбачається з постанови та матеріалів кримінальної справи, в жовтні 2004 р. колишньому старшому слідчому 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України ОСОБА_1 було доручено допитати свідків по кримінальній справі відносно громадянина ОСОБА_2, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Як зазначено в постанові, ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, умисно вніс в протокол допиту цих свідків факти, які не відповідали дійсності, тим самим підробивши офіційний документ. Ці протоколи створили докази захисту для обвинуваченого ОСОБА_2 та передумови направлення цієї кримінальної справи на додаткове розслідування.
Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 12 жовтня 2007 р. в задоволенні його скарги було відмовлено.
В апеляції ОСОБА_1 не погоджується з постановою судді, просить її скасувати та винести ухвалу про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаними статтями, мотивуючи це тим, що
постанова судді є незаконною, а кримінальна справа порушена відносно нього безпідставно.
В обгрунтуванні своїх вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково визнав достатність приводів та підстав для порушення відносно нього кримінальної справи, оскільки протоколи допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 він не підробляв, самі свідки при допиті у суді не захищали та не виправдовували підсудного ОСОБА_2, а протиріччя в їх показах, наданих ними під час досудового слідства, були усунуті судом. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що протиріччя в показах вказаних свідків по справі не були підставою для винесення постанови Ялтинським місцевим судом про повернення справи на додаткове розслідування, а тому ці наслідки необгрунтовано зазначені слідчим в постанові в якості кваліфікуючої ознаки злочину у вигляді настання істотної шкоди.
Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, думку прокурорів, пояснення ОСОБА_1 в підтримання апеляції, та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року №1 „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами
України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" передбачено, що розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не в праві розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Крім того, згідно з п.4 вказаної постанови суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст. 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок ( ст. 98 КПК)
Як вбачається з матеріалів справи, слідчий провівши перевірку повідомлення Управління СБУ в Харківській області про вчинення ОСОБА_1 злочину, відібравши пояснення від ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, безпосередньо виявив в діях ОСОБА_1 ознаки злочинів, в зв'язку з чим і порушив кримінальну справу.
Враховуючи, що слідчий при цьому не порушив загальних правила, яких повинен був додержуватися при прийнятті такого рішення, колегія суддів вважає, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 порушена відповідно до вимог діючого законодавства, а твердження суду першої інстанції, що у органа досудового слідства існувало для цього достатньо приводів та підстав, є правильним.
Посилання апелянта на те, що в постанові про порушення кримінальної справи слідчий не вказав на всі кваліфікуючи ознаки злочинів, чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на даній стадії розслідування кримінальної справи закон не вимагає від слідчого правильно кваліфікувати діяння особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, оскільки кваліфікація її дій може трансформуватися залежно від результатів слідства і остаточно визначається лише в акті обвинувачення.
Зважаючи на вищенаведене, військовий апеляційний суд прийшов до висновку, що
постанова судді військового місцевого суду Харківського гарнізону, а також
постанова слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 ухвалені з дотриманням кримінально-процесуального закону і скасуванню не підлягають.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 12 жовтня 2007 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.3 ст. 364 КК України, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.