Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/537/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М., за участі особи, притягнутої до відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2013 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, не працює,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнено на користь держави судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_3 13.10.2013 року о 03.20 год., керував автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 по вул. Короленка в м. Кіровограді в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей), від проходження медичного огляду та продуття трубки Драгер відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду, провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що за кермом автомобіля, який зупинили працівники ДАІ у вказаному в протоколі часі і місці, був його знайомий ОСОБА_4, а він знаходився на передньому пасажирському сидінні, оскільки до цього пив пиво. Дана обставина працівником ДАІ була проігнорована і який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Про те, що він не керував автомобілем підтвердили в районному суді при розгляді справи свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, однак до їх показів суд віднісся критично. Суд послався на те, що його вина підтверджується показаннями свідків, зазначених в протоколі, однак вказані свідки не бачили, щоб він керував автомобілем. За зазначених обставин районний суд виніс постанову, яка є незаконною, необґрунтованою, не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 під час розгляду справи вимоги поданої апеляції підтримав повністю і просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.

Даний висновок суду об'єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 897546 від 13.10.2013 року; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відмову ОСОБА_3, який керував автомобілем, від продуття приладу Драгер та від проходження у медичному закладі огляду на стан сп'яніння, також відмовився від дачі пояснень в протоколі і його підпису ( а.с. 2-4).

Також вина ОСОБА_3 підтверджується поясненням свідка ОСОБА_8 наданими під час розгляду справи в районному суді про вживання ОСОБА_3 пива, керування автомобілем Мерседес та відмовою від продуття алкотестеру та проходження медичного огляду на стан сп'яніння після зупинки працівниками ДАІ. Також показаннями свідка ОСОБА_7 про обставини відмови ОСОБА_3 від продуття алкотостеру та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння після зупинки працівниками ДАІ.

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у суді докази у їх сукупності, суд критично віднісся до показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не взяв їх до уваги, оскільки вони надані товаришами ОСОБА_3 і свідчать в інтересах правопорушника та прийняв в основу показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які є обґрунтованими, послідовними та ніким не спростовані.

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП санкціонується як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складений відповідно до ст. 256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП.

Суд, враховуючи особу правопорушника, характер та обставини вчиненого, застосував до ОСОБА_3 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке, як вважає апеляційний суд, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи зазначене доводи ОСОБА_3 щодо скасування постанови суду та закриття провадження по справі, викладені в апеляційній скарзі як підстави на його думку для закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, є не обґрунтованими та спростовуються вищезазначеними матеріалами справи, і самі по собі не можуть взятись апеляційним судом як підстава для скасування постанови суду та закриття провадження по справі.

За зазначених обставин і з огляду на те, що ОСОБА_3 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в громадському місці на вулиці в населеній місцевості, свідомо скоїв небезпечне правопорушення для оточуючих, зокрема для пішоходів, його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2013 року щодо нього, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.М. Гончар