Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/548/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Сліпенко Р.Ю.

Категорія - 172-7 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М., за участю прокурора Драгоненка Р.Ю., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, її представника адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2013 року якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку і мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, освіта вища, одружена, перебуває на посаді заступника голови Гайворонської районної державної адміністрації, паспорт серія НА 049762 виданий Гайворонським РВ УМВС України в Кіровоградській області 07.02.1996 року,

визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито та звільнено від накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду ОСОБА_3, відповідно до розпорядження Голови Гайворонської районної державної адміністрації № 391-р, з 07.07.2012 року по 04.11.2013 року перебувала на посаді першого заступника голови Гайворонської районної державної адміністрації, будучи державним службовцем 4 категорії 9 рангу виконувала покладені на неї певні обов'язки.

27.09.2012 року до Гайворонської районної державної адміністрації надійшла заява ОСОБА_5, який є чоловіком ОСОБА_3, про надання в оренду земельної ділянки на території Таужненської сільської ради для ведення фермерського господарства, загальною площею 26 га., яка 28.09.2012 року була розписана головою РДА на розгляд земельної комісії.

Відповідно до розпорядження голови Гайворонської РДА № 442-р від 06.08.2012 року «Про затвердження нового складу земельної конкурсної комісії Гойворонської районної державної адміністрації», головою даної комісії призначено ОСОБА_3

Рішенням земельної конкурсної комісії Гайворонської РДА № 2 від 10.10.2012 року рекомендовано Гайворонській РДА надати в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку площею 26.6350 га. ріллі з земель запасу Таужненської сільської ради терміном на 49 років.

26.11.2012 року розпорядженням голови Гайворонської РДА № 645-р, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 та надано в оренду вказану земельну ділянку з встановленням орендної плати в розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки з визначенням термінів сплати. Цим же розпорядженням контроль за його виконанням покладено на заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_3

Згідно абзацу 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_5 є близькою до ОСОБА_3 особою. Таким чином у ОСОБА_3 під час погодження проекту розпорядження № 645-р від 26.11.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5» та здійснення контролю за виконанням вимог даного розпорядження, виник конфлікт інтересів, тобто ОСОБА_3 порушила вимоги ст. 9, ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо неповідомлення про конфлікт інтересів та вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені у п.1 та підпунктах «а», «б» ч.2 ст. 1 цього Закону, зобов'язані: - уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; - невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Районний суд визнаючи ОСОБА_3 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, послався на показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які пояснили, що являлись членами земельної комісії головою якої була ОСОБА_3 та яка при розгляді заяви ОСОБА_5 про те, що виник конфлікт інтересів письмової заяви не надавала та ніяким іншим чином не усунула конфлікт інтересів, крім того що утрималась від голосування при розгляді заяви.

Також послався на показання свідка ОСОБА_9 яка, як член земельної комісії, погоджувала розпорядження голови РДА щодо надання ОСОБА_5 земельної ділянки, знала, що земельна ділянка надається чоловікові ОСОБА_3 та розуміє, що остання мала повідомити голову РДА у встановленій законом формі.

Посилаючись на показання вищезазначених свідків суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_10- голови земельної комісії, свідка ОСОБА_11 - секретаря земельної комісії про те, що під час розгляду заяви ОСОБА_5 на комісії ОСОБА_3 повідомила, що це її чоловік та в голосуванні участі не брала, що було відображено в протоколі.

За зазначених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, яке полягає в тому, що вона не повідомила безпосередньо керівника в письмовій формі про наявність конфлікту інтересів.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову районного суду скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що суд, визнаючи її винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, виходив з того, що вона нібито не повідомила свого безпосереднього керівника у письмовій формі про наявність конфлікту інтересів, відповідно до ст. ст. 9,14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Однак ч.1 ст. 14 цього Закону в редакції чинній станом на 26.11.2012 року було передбачено обов'язок осіб, зазначених у пункті 1 підпунктах «а», «б» пункту 2 ч.1 ст. 4 повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. При цьому вимог щодо форми здійснення такого повідомлення (письмово чи усно) у вказаному вище законі не містилось.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10, який на той час обіймав посаду голови Гайворонської РДА, підтвердив той факт, що вона його повідомляла про те, що ОСОБА_5 є її чоловіком. Також апелянт посилається і на те, що про зазначений конфлікт інтересів вона повідомляла і членів комісії, що відображено і у протоколі засідання комісії від 10.10.2012 року. Зазначене доводить виконання нею вимог ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» у редакції чинній станом на 26.11.2012 року, що районним судом не було взято до уваги.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази як наявності у її діях прямого умислу на протиправне використання наданих їй службових повноважень для одержання неправомірної вигоди, а в постанові суду взагалі не відображено у чому саме полягає ця вигода та у чому полягає її неправомірність.

Крім того, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду її чоловікові відповідав вимогам закону та документації із землеустрою ( інше у суді не доведено) розпорядження голови Гайворонської РДА № 645-р від 26.11.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5» мало бути видане, незалежно від того чи погоджувала вона його чи ні, оскільки жодних законних підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою у судовому засіданні встановлено не було.

Все вищезазначене свідчить про відсутність у її діях умислу на протиправне використання наданих їй службових повноважень для одержання неправомірної вигоди, а відтак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_3, та її представника адвоката ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляційну скаргу, а постанову районного суду скасувати, висновок прокурора, який заперечив проти апеляцій, стверджуючи, що постанова суду є законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, зваживши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд, який розглядає справу про корупційне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 172-7 КУпАП, порушення якої ставиться у провину ОСОБА_3, передбачає адміністративну відповідальність визначеного кола осіб, про неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також за вчинення або не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

При цьому дана норма Закону, так само як і ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлює, що корупційним правопорушенням є виключно умисне діяння у виді використання службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей та одержання протиправної винагороди.

Тобто обставини встановлення отриманого доходу ( чи його неотримання в силу певних обставин ) є обов'язковими для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи та суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також за вчинення або не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Разом з тим, дані вимоги закону вказаною особою не дотриманні, оскільки в протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення та в матеріалах справи не встановлено та не зазначено про можливість та одержання протиправної винагороди ОСОБА_3

Як слідує із пояснень ОСОБА_3 даними нею як в суді першої так і суді апеляційної інстанції, вона усно повідомляла свого керівника голову Гайворонської РДА ОСОБА_10 про те, що до земельної комісії надійшла заява її чоловіка ОСОБА_5, а також на засіданні земельної конкурсної комісії повідомляла в усній формі про наявність конфлікту інтересів і членів комісії та в подальшому утрималась від голосування при розгляді заяви її чоловіка.

Як вбачається з матеріалів справи допитаний в суді першої інстанції в якості свідка голова Гайворонської РДА ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_3 будучи головою земельної комісії усно повідомила йому про те, що до земельної комісії надійшла заява її чоловіка ОСОБА_5 про надання в оренду земельної ділянки площею 26.6350 га.

Допитана свідок ОСОБА_11 - секретар земельної комісії пояснила, що після того як вона зачитала заяву ОСОБА_5 про виділення йому земельної ділянки, ОСОБА_3 повідомила, що це її чоловік і в голосуванні участі не брала.

Допитана свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона являється членом земельної комісії, погоджувала розпорядження голови РДА щодо надання ОСОБА_5 земельної ділянки і знала, що земельна ділянка надається чоловікові ОСОБА_3

Допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що являлись членами земельної комісії головою якої була ОСОБА_3 та яка при розгляді заяви ОСОБА_5 про те, що виник конфлікт інтересів письмової заяви не надавала та ніяким іншим чином не усунула конфлікт інтересів, крім того що утрималась від голосування при розгляді заяви.

Із протоколу № 5 засідання земельної конкурсної комісії Гайворонської РДА від 10.10.2013 року вбачається, що при розгляді заяви ОСОБА_5 про надання в оренду земельної ділянки, ОСОБА_3 повідомила, що заявник є її чоловіком та може виникнути конфлікт інтересів.

Показання допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та записи в протоколі № 5 засідання земельної конкурсної комісії від 10.10.2013 року про те, що ОСОБА_3 повідомляла свого керівника та членів конкурсної земельної комісії про конфлікт інтересів і не приймала участі в голосуванні, не тільки не спростовані певними доказами, але й частково підтверджені показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3 утрималась від голосування при розгляді заяви її чоловіка.

Отже посилання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на те, що ОСОБА_3 утрималась від голосування при розгляді заяви її чоловіка, в сукупності з показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та протоколу № 5 засідання земельної конкурсної комісії, також підтверджує те, що ОСОБА_3 повідомляла свого керівника та членів конкурсної земельної комісії про конфлікт інтересів.

За зазначених обставин апеляційний суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 саме про те, що ОСОБА_3 при розгляді заяви її чоловіка на засіданні земельної комісії письмово не повідомила про конфлікт інтересів та ніяким іншим чином його не усунула.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, яке полягає в тому, що вона не повідомила безпосередньо керівника в письмовій формі про наявність конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 14 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» (враховуючи зміни внесені до вказаної статті Законом № 224-У11 від 14.05.2013 року) особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини 1 статті4 цього Закону особи зобов'язані: 1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; 2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

При цьому слід звернути увагу на те, що вимога вказаної норми Закону про необхідність невідкладно (саме у письмовій формі) повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів на час вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, що їй ставиться у провину, не діяла.

Однак суд, визнаючи ОСОБА_3 винною за ст. 172-7 КУпАП послався на норму Закону, яка на час події, яка їй ставиться у провину, не діяв.

Крім того, відповідно матеріалів справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 відповідав вимогам закону та документації із землеустрою. Розпорядження голови Гайворонської РДА № 645-р від 26.11.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5» мало бути видане, незалежно від того чи погоджувала його ОСОБА_3 чи ні, оскільки жодних законних підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою у судовому засіданні суду першої інстанції встановлено не було та що узгоджується п.58 Регламенту Гайворонської районної державної адміністрації ( інше у суді не доведено).

Не звернувши уваги на вказані недоліки, суд першої інстанції допустився помилкової правової позиції, що полягає у неправильному розумінні змісту адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, його ознак, правової оцінки фактичних даних.

Аналізуючи приведені вище норми чинного законодавства та показання ОСОБА_3 у сукупності з іншими доказами, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в її діях порушення вимог п.2 ч.1 ст.14, ст. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», а відтак і порушення ст. 172-7 КУпАП.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа закриттю, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2013 року про визнання винною ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення., передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя