26.12.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/3161/2013р. Головуючий у першій
інстанції Лушніков В.Ф.
Категорія 41 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Моцного М.В., Саліхова В.В.,
при секретарі: Пасічник Г.В.,
за участю: позивача ОСОБА_3, яка також діє у якості представника позивача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про вселення та визнання права на проживання,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання права на проживання та вселення до квартири АДРЕСА_1.
Вимоги позову мотивовані тим, що у 2008 року відповідач, який приходиться батьком ОСОБА_4 та являвся на той час чоловіком ОСОБА_3, отримав на підставі службового ордеру та вселився разом із членами сім'ї у квартиру АДРЕСА_1. у липні 2011 року позивачі на прохання відповідача знялися з реєстраційного обліку із вказаної квартири. У грудні 2011 року ОСОБА_3 здійснювала заходи щодо відновлення реєстрації за адресою названої вище квартири, але позитивного результату ці заходи не дали. Разом з тим, ОСОБА_3 вказує, що наміру відмовлятися від права на проживання у спірній квартирі позивачі не мали. Вважають, що відповідач навмисно скористався їх довірою.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.
Позивачі з рішенням суду не погодились, подали апеляційну скаргу, у якій ставлять питання про його скасування з підстав порушення норм процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи. Просять ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з листопада 2008 року були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, що була надана ОСОБА_6 під час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 828-р від 16 жовтня 2008 року на склад сім'ї із трьох осіб, в тому числі дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4
У липні 2011 року позивачі, власноруч заповнивши відповідні заяви, добровільно знялися з реєстраційного обліку за названою вище адресою та набули реєстрацію за адресою будинку АДРЕСА_2, та зверталися до начальника Відділу приватизації Комунального житлового фонду із заявами, у яких вказували, що вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 та не мають заперечень щодо приватизації квартири АДРЕСА_1.
Викладене підтверджується матеріалами справи, зокрема постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, що набрало чинності 28 серпня 2012 року (справа № 2а-45/12/2770), якою відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_6 про зобов'язання поновити реєстрацію у квартирі, та копіями заяв позивачів, що були досліджені колегією суддів під час судового засідання(а.с.4,9,10-11,56-59).
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2013 року із виключенням з мотивувальної частини висновку про те, що сторони фактично не проживають разом з вересня 2009 року, шлюб, зареєстрований 23 грудня 1983 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, розірвано.
Частиною 2 ст.107 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Викладене суд першої інстанції оцінив правильно та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачі вибули у липні 2011 року на інше постійне місце проживання, у зв'язку із чим втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
Доводи апеляційної скарги позивачів про збереження за ними права на проживання у спірній квартирі спростовуються тією обставиною, що будучи відсутніми у спірній квартирі з липня 2011 року, із відповідним позовом про вселення, позивачі звернулися до суду тільки 08 жовтня 2012 року, тобто після спливу шестимісячного строку, протягом якого при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення (ч.1 ст.71 ЖК України)(а.с.3).
Напроти, позивачі до теперішнього часу проживають та зареєстровані за новим проживання за адресою: АДРЕСА_2.
Доводи позивачів про неправомірність дій відповідача, через які ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нібито були змушені знятися з реєстраційного обліку за адресою квартири АДРЕСА_1, судом обґрунтовано не прийняти до уваги як такі, що недоведені належними доказами.
Навпаки, постановою прокуратури Ленінського району м.Севастополя від 19 грудня 2013 року через відсутність у діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013140060004096 від 25 травня 2013 року за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зловживання відповідачем їх довірою під час зняття з реєстраційного обліку за адресою квартири АДРЕСА_1.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновки суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ М.В.Моцний
/підпис/ В.В.Саліхов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя В.О.Єфімова